images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
22:00 |  У єгипетській гробниці знайшли найстаріший у світі сир зі смертельним "прокляттям"
images images images
20:00 |  У найгарячішої планети – залізне небо
images images images
18:00 |  На День Незалежності весь транспорт столиці працюватиме по-іншому
images images images
16:00 |  Місто відновлює роботи на низці освітніх довгобудів столиці – Валентин Мондриївський
images images images
14:00 |  До Дня незалежності у столиці пройде дебатний турнір задля обговорення актуальних у суспільстві тем
images images images
12:00 |  У Києві обмежать рух транспорту 18, 20 та 22 серпня через підготовку до святкування Дня незалежності
images images images
10:00 |  Громадський бюджет та електронні петиції це компас позитивних змін у Києві і показник чого хоче громада
images images images
08:00 |  Спадщина у 2018 році: нове оподаткування, борги в спадок і порядок спадкування
images images images
06:00 |  Дієтолог назвала небезпеку від знежирених молочних продуктів
images images images
03:00 |  Вчені спростували присутність Нібіру в Сонячній системі
images images images
01:00 |  Вчені спростували основні міфи про Місяць
images images images
22:00 |  Потужна магнітна буря накриє Землю: названо дати
images images images
20:00 |  Світлана Глущенко: Не можна позбавляти дитину виплат, обов’язково звертайтеся за аліментами
images images images
18:00 |  18 та 19 серпня на Хрещатику відбудеться загальноміський шкільний ярмарок
images images images
16:00 |  У Києві відбудеться Міжнародний фестиваль національних воїнських та традиційних культур
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 7 березня 2012 року, середа  №33 (4053) images
images
images
полоса
images
images
Суспільство
images
images
images
images 24/05/2018 08:00

Про методику і не тільки


йшлося під час розмови з доцентом кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України, кандидатом соціологічних наук, професором зі спеціальності "Соціологія управління", Заслуженим працівником освіти України, віце-президентом Академії наук вищої освіти України Анатолієм Шостаком.

- Ми вже зрозуміли, що за 20 років створена Вами методика оцінювання суб'єктів навчально-наукової діяльності довела свою ефективність… Але ж часи міняються, життя ставить перед університетами нові виклики. Чи враховує їх Ваша методика?
- Звичайно! Методика так задумана, так створена, що дає можливість користувачам враховувати будь-які запити, вимоги повсякдення чи специфіку університету. Тому мене завжди ображає, коли новоспечені "рейтингологи", змінивши окремі види робіт та часові нормативи на їх виконання, заявляють, що вони "оновили" методику, а дехто навіть кричить, що створили "нову". Але ж саме така гнучкість і була закладена мною у модель методики! Тому вона й витримала два десятиліття. І не лише витримала, а й зміцніла і поширилась не лише в Україні, а й далеко за її межами. Згадані "рейтингологи" збагнути не можуть, що парадигма, математична модель, фізична суть, концепція і філософія методики залишаються НЕЗМІННИМИ! (Нагадаймо, що про математичну модель  методики "Хрещатик" вже розповідав: http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4061/news/1469779155.html)

- І все ж, складні часи імплементації і експертних оцінок методики вже позаду. А чи існують якісь проблеми на сьогодні?
- На жаль, так. Основні з них я перерахую по пунктах:

1. Внутрішньоуніверситетські сумісники, які працюють на 0,5 посадового окладу на кафедрі, та на 1,0 посадового окладу - на іншій, як правило, керівній посаді, повинні визначати свій індивідуальний рейтинг не із "сміхотворним" знаменником 774 год/рік (0,5 посадового окладу), а із знаменником, що дорівнює: 1,0+0,5=1,5=2322 год/рік.

Чому всі посадовці, від завідувача кафедри і вище, працюючи на 1,5 посадового окладу, мають норматив 0,5? Це при тому, що працюючи на керівних посадах, такі сумісники мають ще й потужний адмінресурс та різні представницькі функції, які, зрештою, працюють на той же самий рейтинг. Просто фантастика: зарплатню отримують 1,5 ,  а норму самі собі  ставлять - 0,5 Така "норма" дискредитує систему, зважаючи на те, що з'являються вражаючі підсумкові коефіцієнти: 5,0; 8,0; 10,0; 15,0 … і більше. Якщо поставити правильні знаменники, значення коефіцієнтів зменшаться удвічі: і це все-одно будуть дуже пристойні значення, але справедливо зароблені!

Хто не знає тонкощів, думає, що ці величезні значення коефіцієнтів не мають фінансових наслідків, адже у нас все, що понад 2,00 - "зрізається". Дійсно, "зрізається", але ці "стахановці" безпідставно підвищують рейтинг власних підрозділів (кафедр, факультетів, інститутів), і, відповідно, загальноуніверситетський рейтинг (у колективному здобутку ці показники не зрізаються й враховуються без змін). А це вже має фінансові наслідки, й немалі: рейтингова надбавка завідувачу кафедри, надбавки навчально-допоміжному персоналу за коефіцієнтом кафедри, премії.

Звідки взагалі взявся цей "викрутас" із нормою 0,5? Це я у свій час ввів його до вжитку. Але ж він стосується виключно тих викладачів, котрі є штатними працівниками НУБІП (наявність у відділі кадрів трудової книжки) і не є сумісниками, а працююь лише на півставки на кафедрі. Це, як правило, пенсіонери. Було б несправедливо платити їм півставки (0,5), а вимагати виконання обсягу робіт на повну ставку (1,00). А от внутрішньоуніверситетські сумісники із зарплатнею 1,5 (нагадую, 0,5 на кафедрі плюс 1,00 на керівній посаді) цю шпарину з часом виявили і не моргнувши оком самі собі встановили цю пенсійну пільгу. Воістину, "голь на выдумки хитра!"

І ось тут я зачепив ще одну з больових точок, "дрібниць", через яку лихоманить всю рейтингову систему, і яка спричиняє численні нарікання і протести. Не треба щорічно, на всі випадки життя, вводити нову "графу" на окремі види робіт, які стосуються однієї або кількох кафедр із 125-и. Це неможливо і не потрібно. Відомо, що в основу електронної форми покладено "Положення про планування і облік навантаження НПП", яке складається з 6-и видів робіт, воно щороку оновлюється, враховуючи пріоритети. І це правильно. У той же час, там повинні бути стандартні види робіт, котрі стосуються якщо не кожного, то більшості виконавців. Адже неможливо скласти таке "Положення", яке врахувало б ВСІ можливі види робіт і досягнень, які реально виконуються викладачами і підрозділами університету протягом року. А таких видів діяльності і досягнень, які дуже серйозні і корисні для університету  набирається протягом року чимало… Не враховувати їх, як це часто робиться - значить гасити ініціативу, відбивати бажання до творчості, викликати напругу і плітки в колективі, іншими словами, просто утискувати і ображати людей. У свій час я вирішив це питання: ввів так званий 7-й розділ, у який вносились здобутки окремих виконавців і такі види робіт, які НЕ класифікуються  попередніми 6-ма. Причому, часовий норматив на такі нестандартні здобутки був встановлений мною у діапазоні половини річного навантаження, тобто, до 774 год/рік! Куди ще більше? І це зняло проблему. Але повторюю: занести у цей розділ можна лише ті здобутки, які реально корисні університету! А для підтвердження факту "реальної корисності" існує гігантська рейтингова комісія. До речі, у її складі сидить половина членів, які не розібрались у фізичній суті методики, та воно їм і не потрібно… "Норма" у 0,5 річного навантаження (про яку я говорив у п.1) гарантує їм внутрішній спокій.

Наведу свіжий приклад чиновницької дурості. Один з викладачів, який десятки разів достойно презентував НУБІП за кордоном, на міжнародних форумах і конференціях, отримав одну з найвищих нагород Євросоюзу - Золоту медаль і диплом "За заслуги" Європейської науково-промислової Палати (EUROCHAMBRES, Brussels). Його прізвище було занесене на сайт Європалати, а ще він отримав дипломатичний паспорт. Щоб отримати таку нагороду треба потрудитись не один десяток літ. Але "дєвушка" з наукового відділу, член рейтингової комісії, якій доручили перевіряти достовірність наукових даних "ничтоже сумняшеся" викреслила цю нагороду. По простій і зрозумілій (для неї) причині: така нагорода не передбачена "Положенням про навантаження". У той же час, радісно зараховуються до скарбнички наукових "досягнень" десятки авторських свідоцтв і патентів на технічні винаходи. "Винаходи", які ніколи і ніде не були реально впроваджені, не були втілені у метал, не пішли ні в серію, ні в тираж. Та й експериментального зразка, зрештою, ніколи не було! Але ми пишаємося цими "досягненнями", висмоктаними з пальця, вони зараховуються у рейтинг, бо "дєвушка" з наукового відділу такий показник знаходить у переліку запланованих наукових робіт. Кого ми дуримо? Тому й наука українська до цього часу залишається автаркією, і не лише з причини недостатнього фінансування.

Так і хочеться декому з цих "рейтингологів" сказати словами Жванецького: "Ребята, общим видом овладели - пора в деталях разобраться". Більшості НПП це не стосується, у них просто нема нестандартних здобутків, вони не презентують свої розробки за кордоном, але в університеті є люди з подібними претензіями. Переконаний, що таких вчених і такі види діяльності обов'язково слід стимулювати. Саме на стимулювання спрямована вся філософія рейтингової системи. Моя пропозиція: обов'язково використовувати 7-й розділ. Не варто так недбало  ставитись до методики, на розробку і впровадження якої покладено понад 10 років напруженої праці. Адже крім основної методики, було створено ще понад 15 обслуговуючих методик, у тому числі і електронна версія. Все це дало можливість повністю формалізувати навчально-наукову діяльність, виключивши емоційну складову.

Досить поширеною є ситуація, коли НПП протягом року не може виконувати, - в силу різних обставин, - якийсь один чи навіть два види робіт із обов'язкових шести. Наприклад, відсутня інноваційна діяльність чи міжнародна співпраця. У такому випадку, він зобов'язаний "перекрити" ці прогалини рештою видів діяльності. Тобто, набрати понаднормативні години виконуючи наукові дослідження чи методичну роботу у т.ч. за участю студентів тощо. Але за будь-яких обставин набрати не менше 1548 год/рік (якщо працює на повну ставку). Мені, як автору методики, протягом п'яти років (з 1999 по 2004) випала честь бути першим головою рейтингової комісії університету, де довелося долати неймовірний спротив, а іноді і відвертий саботаж.

Слід пам'ятати, що наша методика - це крупний соціальний проект, який "проїхався" по долях і самопочуттю людей, їх зарплатні і пенсіях, по сім'ях, кар'єрному зростанні тощо. Це дуже тонкий і делікатний інструмент, з яким треба працювати ретельно і дуже обережно.

Ще одне принципове зауваження до всього "Положення про навантаження": не можна ставити "норму" на будь-яку окремо виконувану роботу більшою, ніж річне навантаження на цей вид діяльності! Наприклад, візьмемо вид діяльності "Наукова робота". У структурі річного бюджету часу на цей вид заплановано 13% або 200 год/рік. Це значить, що жодна окрема робота у цьому виді (напрямку) не може бути оціненою більше, ніж 200 год/рік! За сумою робіт ця цифра, звичайно, може бути якою завгодно: 250, 480, 720… Інакше сумарне нормативне річне навантаження за всіма 6-ма видами робіт не втискується у МОНівську норму 1548 год/рік, що відповідає 100% виконанню науково-педагогічним працівником своїх обов'язків. У рейтингу це записується як Кзаг=1,00. Зарплатня при такому коефіцієнту відповідає тарифному розряду згідно з посадою, але без рейтингової надбавки… А "творці" з НУБІП закладають "нормативи", які перевищують МОНівську норму у 3-5 разів, а потім, отримавши несусвітні коефіцієнти, "ріжуть" там, де не треба… Я скільки разів казав: не можна придумувати необгрунтовані нормативи! Для кожного виду робіт, як і кожної окремої роботи існує верхня межа! Зрештою є арифметична аксіома: не може бути частка більшою від цілого! Але знову й знову закладають необгрунтовані "норми", бо так і не зрозуміли фізичної суті методики. А потім методику "глючить", з'являються незадоволені, потім включають ручне управління, чого взагалі не повинно бути! Адже методика за своєю  філософією, за своєю концепцією саме й створена для того, щоб виключити ручне управління!

Може з'явитись запитання: звідки взялась сакраментальна цифра 1548 год/рік, що відображає річний бюджет часу викладача? Дуже просто: згідно з КЗпПУ науково-педагогічний працівник (НПП) має 6-годинний робочий день, відповідно, 36-годинний робочий тиждень. Робочих днів за рік - 258 (це 365 днів мінус відпустка, мінус вихідні, мінус святкові дні). Відповідно, 258 помножимо на 6 - і отримаємо 1548 год/рік.

Жодного разу нині діюча рейтингова комісія не виставила результати рейтингу на сайті університету.  Викладачів цікавить не кінцева "цифирь", а поточна ЕхсеL-івська форма всього університету! Де було б видно, з яких показників складаються здобутки кожного НПП, кожного структурного підрозділу. У тому числі і привілейованих осіб. Але ця форма надійно захована від людей. Парадокс! Вже створений Єдиний державний реєстр декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції, де чиновники всіх рівнів, починаючи від Президента, подають детально розписані електронні декларації про свої статки! А НУБіПівські "рейтингологи" все ще ховаються. Від кого?

Колись новий ректор, заступивши на посаду, у розмові зі мною сказав: бути не може, щоб детальні, поіменні (не загальні!) результати рейтингу не оприлюднювались на сайті університету! Це ж все-одно, що оперативний бюлетень під час жнив! Я з радістю погодився: саме так воно і є! Крім того, оприлюднення результатів сприяє саморегуляції системи, спонукає до самокорекції, самоаналізу. Адже кожен з виконавців має можливість порівняти себе з іншими, з відстаючими і "стахановцями", подивитись конкретно, за рахунок яких видів робіт їм вдалося вийти у лідери. Все точно, як на жнивах: оперативні зведення показують, хто скільки скосив і змолотив. Прекрасну аналогію навів ректор! Втім, вже пройшло чотири роки, підсумки регулярно підводяться, але "стаханівці" своїх здобутків не показують… Це неправильно. Університетський рейтинг - це, по-суті, наукова декларація вченого, і вона повинна бути оприлюднена. Крім того, це зменшить різні "перешіптування" і протестні настрої, які дестабілізують колектив: адже всі поінформовані про фінансові наслідки рейтингу, всі знають, що рейтинговий фінансовий "зазор" становить десятки мільйонів гривень.

Методика неабияк сприяла впровадженню в університеті системи менеджменту якості і проходженню сертифікації за вимогами міжнародних стандартів ISO 9001:2008, створенню Наукового парку НУБіП України "Стале природокористування та якість життя". Неможливо переоцінити роль методики на даному етапі: університет проходить національну акредитацію за 45-ма спеціальностями й водночас - міжнародну за нормативами США, вперше на пострадянському просторі. Лише завдяки існуючій методиці університету вдалось персоніфікувати та значно покращити наукометричні показники: індекс цитування, індекс Хірша, імпакт-фактори власних наукових журналів тощо. Імена вчених НУБІП все частіше з'являються у світових наукометричних базах Web of Science та SCOPUS. Це дало нам можливість  ввійти у першу десятку кращих ВНЗ України.

- Правду кажуть: все просте - геніальне. Я уважно слухаю Вашу захоплюючу розповідь і прекрасно розумію, про що Ви говорите, бо сам кілька років був включений в університетський навчально-науковий процес. В той же час не можу позбутися думки, а як же за допомогою Вашої методики оцінити ЯКІСТЬ виконання перелічених видів діяльності?

 - Питання слушне, але потребує додаткового пояснення. Розумієте, всі існуючі методики оцінювання людської праці зводяться до створення формальних показників. Наша методика також базується на пошуку і використанні кількісних критеріїв оцінки якості, зокрема, коефіцієнтів. Слід зауважити, що науково-педагогічна діяльність, маючи гуманітарну природу, взагалі важко піддається формалізації! У той же час, застосовані нами методи кількісної оцінки якості дають нам можливість отримати бажаний результат!   Іноді мене запитують, а де ж за Вашими коефіцієнтами "сидить" якість? Наводжу доступний, повсякденний приклад. Уявіть собі ТТП (трамвайно-тролейбусний парк), який налічує 150 одиниць техніки. На лінії знаходиться 75 одиниць. Тобто, коефіцієнт технічної готовності парку дорівнює Ктех.гот=75/150=0,5. Що значить, коефіцієнт готовності 0,5? Це значить, що половина техніки не працездатна! Тобто, такі ЯКІСНІ показники, як ремонтна база, технічне обслуговування, постачання, управління, кадрове забезпечення тощо - незадовільні! Ось що стоїть за цим коефіцієнтом! А тепер уявіть собі аналогічне  значення, наприклад, коефіцієнту забезпечення студентів гуртожитком. Або, коефіцієнту забезпечення студентів лабораторним обладнанням тощо. Які якісні показники з них випливають? От бачите, далі пояснювати вже не треба. Або ще такий класичний приклад. Загальновідомо, що температура на поверхні Сонця становить біля 6000 С'. Звичайно, окрім персонажів з відомого анекдоту, міряти температуру туди ніхто не літав. Але вчені, методом спектрального аналізу за допомогою астрофізичних термосканерів, визначили інтенсивність випромінювання за спектром частот, яка залежить від температури досліджуваного об'єкта. На спектрограмах інтенсивність - це кількість кольорових спектральних ліній на одиницю площі. Подібним методом визначають температуру інших планет і зірок. І не лише температуру поверхні. За шириною спектральних ліній визначають ХІМІЧНИЙ СКЛАД, температуру поглинаючого газу хромосфери і випромінюючого газу фотосфери Ось вам унікальний приклад визначення якісних характеристик за допомогою кількісних параметрів!    

Звичайно, в наведених випадках це опосередковані показники  Але вони об'єктивні, достатні і дають можливість визначити якість, формалізувати процес дослідження, розробити комп'ютерні програми, виключити емоційну складову і ручне управління, що особливо важливо для нашої методики, яку можна охарактеризувати двома словами - методика здорового глузду! Тому вона поза конкуренцією і поза часом, але  не терпить невігласів, котрі перетворюють її у власну протилежність

 - Анатолію Вікторовичу, спробую задати незручне для Вас питання. На початку розмови Ви сказали, що створенню методики передувало кількарічне вивчення вітчизняного і світового досвіду, що Ви перелопатили десятки (якщо не сотні) методик інших авторів. Напевно, автори тих розробок також розказують про те, які вони чудові. Скажіть конкретно, чим Ваша методика краща? Які має переваги?
- Питання цікаве і я із задоволенням відповім. І знову по пунктах.

1. У більшості існуючих методик за одиницю виміру слугує "бал". Призначають відповідну кількість "балів" за ту чи іншу роботу. Вводять різні поправочні коефіцієнти з метою надання більшої чи меншої "ваги" тому чи іншому виду діяльності…Придумують неймовірно складні емпіричні формули тощо…Розумієте, "бал", як одиницю виміру, я вважаю дуже суб'єктивною. Як писав колись один доктор наук, який захистив дисертацію по соціалістичному змаганню (вважайте, рейтингу): читання лекції асистентом - 20 балів; доцентом - 40 балів, професором - 60 балів. А те, що асистент може прочитати лекцію краще професора - до уваги не береться. У нашій методиці одиницею виміру є час, виражений у годинах. Реальний час у астрономічних або фізичних годинах. Згадайте тривалість робочого дня для викладача (як табелюється) - 6 год/день, відповідно, річний бюджет часу - 1548 год/рік. І ці години (робочі) повинні бути наповнені відповідними видами робіт з відповідними нормами часу на їх виконання. Формула неймовірно проста: у чисельник складуються всі роботи, які НПП виконав протягом року за всіма видами діяльності, виражені в годинах, а в знаменнику загальноприйнятий норматив - 1548 год/рік. Поділивши одне на друге матимемо коефіціент виконання. Той самий коефіцієнт, за який точиться боротьба!

Нагадаю дуже спрощено, що таке "норма"? У нашому випадку норма - це науково обгрунтований обсяг роботи, виконаний з відповідною якістю, за одиницю часу людиною, яка професійно підготовлена до виконання цієї роботи, ця робота для неї посильна і адміністрацією створені умови, для успішного її виконання. Ось і все!

2. Чому наша методика пережила всі нападки, чим вона ще приваблює? У більшості "бальних" методик створюються рейтингові комісії, котрі дуже довго і ретельно відбирають у виконавців всіх рівнів "вихідний" матеріал: анкети, опитувальні аркуші, довідки, думки студентів, стаж, посади і всяке різне. Потім комісія місяць чи два трудиться над обробкою даних і, зрештою, виносить свій вердикт. Дуже часто неочікуваний для викладача. Розібратись у такій методиці без спеціальної математичної підготовки дуже складно, там трудяться доктори наук…

Головний недолік всіх подібних розробок: чому методика, яка повинна обслуговувати роботу викладача, повинна бути складнішою, ніж сама робота? Тобто, сама робота легша і простіша, ніж методика, за якою вона підраховується! Питання: а кому потрібна така "методика"? Що, методика заради методики? У такому випадку методика стає окремим науковим продуктом, який вже не обслуговує науково-педагогічну діяльність, а живе окремим життям. Звісно, це нонсенс, нам така елоквенція не потрібна.

3. І головне. Наша методика приваблива тим, що проста і зрозуміла всім! У нас кожен виконавець сам собі підраховує коефіцієнт виконання (підсумковий) і сам здає у загальноуніверситетську базу. Відразу питання: а що ж робить рейтингова комісія? Автором методики задумано так, що комісія лише перевіряє достовірність поданих даних. Хоч круть, хоч верть, але "народ склонен к надувательству". Про це свідчать навіть президентські вибори, що вже там про рейтинг говорити. Шкода, що комісія іноді включає "ручне управління", я про це вже говорив. Але погодьтесь, методика тут ні при чому…

4. Чим методика приваблива для керівництва? А тим що ректор отримує не опосередкований зв'язок з кожним НПП, а прямий і безпосередній. Це важливо при застосуванні різних форм заохочень, просуванні по службі, переобранні на посади тощо.

Таким чином, враховуючи все вищесказане, робимо наступний висновок: Метою рейтингового аналізу в НУБІП є стимулювання росту кваліфікації, професіоналізму, продуктивності педагогічної і наукової роботи, развитку творчої ініціативи викладачів шляхом диференціації оплати їхньої праці та потужної системи стимулювання.

1. Основними задачами рейтингового аналізу є:
а) створення фактографічної інформаційної бази, яка всебічно відображає діяльність як окремих викладачів, так і кафедр, факультетів та університету в цілому;
б) удосконалення діяльності та развитку університету через критичний, серйозний і відвертий аналіз результатів власної праці окремих виконавців та колективів структурних підрозділів;
в) стимулювання видів діяльності, котрі сприяють підвищенню рейтинга університету в цілому, особливо на міжнародному рівні;
г) отримання єдиних комплексних критеріїв для оцінювання і контролю рівня ефективності роботи факультетів, кафедр і окремих НПП.

2. В основу механізму визначення рейтингу покладене уявлення про нього, як про акт визнання колегами і адміністрацією університету кінцевих результатів діяльності конкретного викладача, продуктивності і якості його работи по подготовці фахівців та проведенню наукових досліджень. Використовувані при цьому показники і методика кількісної оцінки (ранжування) діяльності викладачів були розроблені мною (на етапі впровадження) за погодженням з кафедрами і факультетами, схвалені Вченою радою, затверджені на Загальних зборах трудового колективу і записані у колективний договір та Статут університету.

Іншими словами, існуюча в нашому університеті система рейтингової оцінки є необхідною умовою конкурентного виживання і подальшого успішного розвитку. Особливо важливо її розглядати нині з точки зору забезпечення якості вищої освіти, стимулювання діяльності НПП, а також забезпечення вимог для ВНЗ, котрі мають статус національного і дослідницького. Тому ми повинні достойно виконати Постанову Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. №912 "Про затвердження Порядку та критеріїв надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу" Згідно з вказаною Постановою до 30 квітня 2018 року НУБІП України повинен подати заявку з відповідним пакетом документів на конкурс на підтвердження статусу національного, оголошений Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти - НАЗЯВО (18 критеріїв ефективності) та дослідницького - "Положення про дослідницький університет" (31 критерій) і пройти процедуру 2-місячного громадського обговорення і подальшої імплементації. Ці заходи стануть пріоритетними в процесі удосконалення положень рейтингової оцінки діяльності НПП університету у наступному, 2019 році. Критерії, які визначають ці статуси, отримають високе значення з метою активізації відповідних видів діяльності та як засіб стимуляції і управління розвитком університету загалом. Я твердо переконаний, що завдяки рейтинговій системі наш університет надасть НАЗЯВО переконливі документи і після громадського обговорення у липні-серпні 2018 року ми підтвердимо статус національного.

Кількаденний науково-методичний семінар з питань впровадження рейтингової системи відбувся в Університеті Менеджменту освіти НАПН України під керівництвом ректора,   академіка М.О. Кириченка та проректора О.М. Отич
Наразі НУБіП України має тверді наміри достойно зустріти у травні 2018 року свою славну 120-у річницю. Я особисто свідомий цих завдань, розумію і всіляко підтримую стратегію і тактику титанічних зусиль керівництва на шляху входження НУБіП України до Європейського освітнього  простору. Саме це й спонукає мене й надалі достойно презентувати університет не лише в Україні, але й за кордоном.

Корисні посилання за темою:
https://ukurier.gov.ua/uk/news/ukrayinskij-naukovec-otrimav-yevropejske-viznannya/ 
http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4061/news/1469779155.html
http://kreschatic.kiev.ua/news/1422517509.html
http://kreschatic.kiev.ua/ua/5051/news/1527085232.html https://vechirniykiev.com.ua/data/archive/pdf/5b059966973ad.pdf   http://kreschatic.kiev.ua/news/1496995585.html
http://kreschatic.kiev.ua/news/1422517509.html



прочитало 3752 чoловік   

полоса
   

полоса
images
images
images
images
Новини по темi:
images  
images
images
images
images
14:00 | До Дня незалежності у столиці пройде дебатний турнір задля обговорення актуальних у суспільстві тем.
images
images
10:00 | Громадський бюджет та електронні петиції це компас позитивних змін у Києві і показник чого хоче громада.
images
images
08:00 | Спадщина у 2018 році: нове оподаткування, борги в спадок і порядок спадкування.
images
images
20:00 | Світлана Глущенко: Не можна позбавляти дитину виплат, обов’язково звертайтеся за аліментами.
images
images
12:00 | У Києві зберуть канцелярське приладдя для діток, які потребують допомоги.
images
images
10:00 | "Пакунок малюка" для новонароджених уже з першого вересня, - Мінсоцполітики.
images
images
20:00 | Киян попереджають про небезпеку.
images
images
18:00 | Увага батькам: примусові благодійні внески у школі поза законом.
images
images
18:00 | СБУ виявила ще один значний арсенал зброї та боєприпасів.
images
images
16:00 | Як правильно хвалити дітей.
images
images




images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3403 sec