Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
4 липня 2012 року, середа  №86 (4106) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Мегаполіс
images  
images
images
images
04/07/2012      надрукуватипрочитало 3669 человек  

images
"Піонер" готельної справи
images

“Хрещатик” продовжує рубрику “Бізнес по-київськи”. Цього разу ми розповімо про Григорія Гладинюка — купця 1-ї гільдії, підприємця і мецената, а також першопрохідця київського готельного та ресторанного бізнесу. Постать Григорія Пантелеймоновича цікава й тим, що він пройшов шлях від кріпака до впливового київського бізнесмена-благодійника.


Народився Григорій Гладинюк 1833 року в містечку Базалія Староконстантинівського повіту Волинської губернії (нині Хмельницька область) в родині селянина-кріпака. Після скасування кріпацтва молодий чоловік вирушає до Києва і влаштовується на роботу підсобним робітником в найпрестижніший на той час київський готель “Європейський”, а згодом стає старшим кухарем у місцевому ресторані.


За роки старанної роботи Гладинюк зібрав певний капітал і почав замислюватися над початком власної справи. Прочитавши оголошення у газеті, в якому йшлося, що власниця броварні на Куренівці Христина Марр здає в оренду два поверхи під готель в триповерховому приміщенні на розі Хрещатика й Бессарабки, Григорій Пантелеймонович вирішує створити тут власний готель з хорошим рестораном. І вже у 1878 році він укладає угоду про оренду будинку — так з’явився заклад під назвою “Великий Національний” (на цьому місці тепер знаходиться кінотеатр “Орбіта”).


За кілька років Григорій Пантелеймонович став вельми успішним бізнесменом, про що свідчать списки домовласників для участі у виборах до Міської думи (їх складали за розміром чистого прибутку). Якщо в 1883 році прізвище Гладинюка стояло під номером 1484 (з 3894 виборців), то вже через чотири роки — під номером 222 (з 5746 виборців).


В 1883 році Григорій Гладинюк, володіючи на той час готелем “Національний” на Хрещатику, придбав велику земельну ділянку зі спорудами на розі Фундуклеївської та Єлизаветинської вулиць (тепер Богдана Хмельницького та Пушкінська). Згодом він відкрив у новому триповерховому будинку першокласний готель “Гладинюк”. Вже за кілька років цей заклад ввійшов до п’ятірки найкращих готелів Києва і був популярним серед людей різного рівня статків. В апартаментах зупинялися відомі артисти (через сусідство з театром), літератори, музиканти, дипломати. А в місцевому ресторані подавалися вишукані страви української та російської кухні, гостей частували знаменитими київськими солодощами. До послуг клієнтів був також телефон та свіжа європейська і київська преса.


Крім готельного бізнесу, Гладинюк займався нерухомістю. У 1909 році він продав управлінню Південно-Західних залізниць земельну ділянку на вулиці Пушкінській, отримавши 75 тисяч рублів. Загалом статки Гладинюка були чималими: лише готель на Фундуклеївській, 8 оцінено у 500 тисяч рублів.


При цьому Григорій Пантелеймонович не шкодував грошей на благодійність: він фінансував відкриття у Києві навчальних закладів, притулків, лікарень, пожертвував тисячі рублів добровільному пожежному товариству та швидкій допомозі. Він був почесним опікуном 4-ї київської гімназії, брав участь у роботі училища для сліпих.


Працюючи в Києві, Григорій Гладинюк ніколи не забував про край, де народився. У 1889 році він придбав земельну ділянку у власника Базалійського маєтку — графа Ледоховського — та за деякий час побудував тут сучасну лікарню і, забезпечивши її фінансово, подарував землякам. Цікаво, що цей медичний заклад діє й нині. Чотири роки тому місцевий бізнесмен встановив тут на честь купця пам’ятну табличку.


А ось у Києві меценату не встановили ні пам’ятника, ні пам’ятної дошки. Ще у 1908 році підприємець, не маючи нащадків, заповів всі свої заощадження витратити на благодійність. А саме: на лікарню для чорноробів, на утримання двох церков у Базалії (обидві зруйновані у 20—30-х роках). Та найбільше він пожертвував (60 тисяч рублів) на будівництво у Києві притулку-ясел для немовлят, покинутих батьками. Більше того, він заповів закладу всі інші кошти, які залишаться після виконання усіх пунктів заповіту, йшлося про сотні тисяч рублів.


На жаль, побачити притулок у роботі Григорію Пантелеймоновичу не судилося (з початком першої світової війни у збудованому приміщені працював військовий шпиталь). У серпні 1911 року, перебуваючи на лікуванні в П’ятигорську, бізнесмен помер, його перевезли до Києва та поховали на Байковому кладовищі. Через чотири роки Міська дума, пам’ятаючи заслуги підприємця, встановила на могилі Григорія Гладинюка пам’ятник-капличку з блакитного граніту. Однак до наших днів ні пам’ятник, ні могила не збереглися. За свідченнями дослідників київських кладовищ, на цьому місці поховали поета Павла Тичину. Тож пам’ять про бізнесмена бережуть лише будинки, зведені за його кошт в Києві

Іван МАРЕК “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
03/07/2012 | Вартість оренди квартир у столиці дещо знизилась.
images
images
04/07/2012 | Олександр ПОПОВ: "Ми розпочинаємо проект інтенсивного розвитку Києва як гармонійного міста".
images
images
03/07/2012 | У Деснянському районі розширюватимуть мережу дошкільних закладів.
images
images
04/07/2012 | Волонтерів Подільського району відзначили.
images
images
04/07/2012 | У Голосієво провели День культури держави Барбадос.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |