Молитва — це наше звернення до Бога. Без неї, як без радіосигналу, не можна встановити зв’язок. Й по милості Своїй, Господь чує нашу молитву, якщо ми, звичайно, маємо віру. Тільки по маловір’ю може здаватися, що Господь не допомагає; кожна мить нашого життя наповнена Його піклуванням про наше спасіння. Просто ми не вміємо співвідносити волю свою з волею Божою: просимо волі Божої, а хочемо своєї.
Ми не повинні забувати, що ангели спонукають нас до молитви та стоять з нами на ній, разом радіючи й молячись про нас. А якщо ми недбайливі та приймаємо гріховні помисли, то тим самим ображаємо ангелів. Бо в той час, як вони стільки подвизаються за нас, ми лінуємося просити Бога за самих себе. А ще гірше: нехтуючи служінням Богу та як би відвертаючись від їх Владики, ми ведемо уявну бесіду з нечистими бісами.(Ніл Сін.).
“Коли молишся,— сказав Христос,— не будь, як лицеміри, які люблять в синагогах та на перехрестях, зупиняючись, молитися, щоб здатися правильними перед людьми. Істинно кажу вам, що вони вже отримують нагороду свою”, якщо бажають, шукаючи похвали від людей, ті не отримають милості від Бога: вони її не шукають або втрачають її за своє марнославство. “Ти ж, коли молишся, увійди до кімнати своєї, зачини двері, помолись Отцю твоєму, потай, й Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно” — за цю таємну смиренну молитву, так само як й за суспільну, чинену також з чистим наміром, з благоговінням, без марнославства.
Моліться не для того, щоб сповістити Бога про свої потреби, але щоб через невпинне благання з’єднатися з Ним, змиритися перед Ним, згадати гріхи свої, “бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше прохання вашого”.
Досконала та правильна молитва є та, слова якої доходять до свідомості та почуттів; для цього необхідна увага. Не давай думкам відхилятися вбік; повертай їх знову й знову. Той, у кого воля та молитва не згодні з волею Божою, зустріне перешкоду в своїх починаннях та буде знову й знову потрапляти у ворожі пастки.
Молитва буде нечистою, якщо, коли молишся, осуджує у чомусь іншого. Молячись, слід засуджувати тільки самого себе. Твоя молитва без самоосуду марна, так само, як марна молитва при засудженні іншого.
Бог не вимагає від стоячого на молитві, красномовства та вправного складання слів, але тільки сердечної теплоти й старанності. Найкрасномовнішою є та молитва, в якій просто, від серця викладається нужда перед велелюбним Богом (Прот. П. Соколов). Саме тому молитви наші здебільшого бувають не почуті, або, як кажуть, не доходять до Бога, тому що вони не доходять й до нас самих,— не виходять з нашої душі, з нашого серця (свящ. А. Щукін).
Віра є ключ до виконання молитви. Де її немає, там молитва безуспішна. Отже, якщо твої молитви залишаються іноді марними, дивись, перш за все, чи маєш ти віру? (Прот. П. Соколов). А найголовніше — це просити у Бога не того, чого ми бажаємо, а того, що Він бажає, тому що це є найпевніший засіб отримати саме те, що потрібніше нам.