Воздвиження Хреста Господнього, що належить до двунадесятих свят, відмічаємо 27 вересня (14 за ст. стилем). Цей день є спомином про знаходження рівноапостольною царицею Єленою справжнього Хреста, на якому був розп’ятий Ісус Христос, тож поклоняємося в цей день не предмету, але спомину про страсні події і жертву Спасителя. День вшанування і поклоніння Хресту Господньому є, передусім, возвеличенням Христа, що помер в муках задля спасіння людства.
У святкових піснеспівах знову переживаємо події страсної п’ятниці, дня, коли найбільші муки разом із Сином переживала Його Свята Мати.

Тож, символічно, що саме жінка — цариця Єлена, мати імператора Костянтина Великого — у 325 р. відправилася в Єрусалим з метою відшукати хрест, на якому був розп’ятий Господь і місце Його поховання. Возвеличуючи Христа, цариця Єлена заснувала понад 80 храмів у Віфлеємі — місці Його народження, на горі Елеонській, звідки вознісся на небо, в Гефсиманії, де Спаситель молився у передчутті страждань і де була похована Божа Матір. Цариця Єлена у 324 році почала подорож у Палестину, відвідала Єрусалим і там знайшла Господній Животворящий Хрест. Єрусалимський патріарх Макарій, зійшовши на підвищення, показував народу знайдений Хрест, високо воздвигачи його над собою.

Після знаходження Хреста Господнього (326 рік) у різних місцях стали будувати на честь нього храми. Зі святом Воздвиження Хреста в 335 році було поєднано відновлення храму Воскресіння, побудованого Костянтином Великим у 335 році на місці знаходження Хреста, і Єрусалимська Церква відзначала ці свята з великою урочистістю.

Особливо широке поширення й урочистість свято Воздвиження отримало після другого знаходження Хреста Господнього в результаті укладання миру у 628 році між Візантією і Персією. І знову при звеличенні Хреста, повернутого з Персії, Його було піднято високо вгору і почергово звернено до всіх сторін світу.
Хрест Господній трактується як символ спасіння та визволення роду людського від гріха, прокляття і смерті.

Тож невипадково свято Воздвиження вже від початку свого утвердження сприймалося як особливо близьке святу Воскресіння.

У Церкві під час всенощної служби святий Хрест урочисто виноситься із вівтаря і воздвигається перед народом на всі чотири сторони. Так, з Хрестом символічно пов’язується ідея його вселенськості, що навіки утвердив перемогу над смертю і став знаменням спасіння людства

Інформацію надано Синодальним  відділом Української православної церкви