3 травня 2013 року, п'ятниця  №62 (4269) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
13:22 |  На Корчуватому відкрили сучасний безкоштовний пляж
images images images
13:20 |  Розпочато благоустрій території парку відпочинку і культури «Гідропарк»
images images images
11:21 |  Від сьогодні до 23 серпня фунікулер зачинено на щорічний технічний огляд
images images images
11:06 |  Аудитори Київщини провели аудит фінансово-господарської діяльності ДСП з управління капітальним будівництвом зони відчуження
images images images
10:12 |  Віталій Кличко: «Українці зробили свій вибір вільно і демократично»
images images images
16:15 |  Список кандидатів в присяжні районних судів міста Києва
images images images
15:00 |  Віталій Кличко: «На маршрути у столиці вийшли 5 нових тролейбусів, до кінця липня додадуться ще 8»
images images images
13:41 |  КП «Київтранспарксервіс» оголошує нові аукціони в системі «ProZorro.Продажі»
images images images
15:26 |  Триває пошук земельних ділянок для будівництва житла постраждалим від афери «Еліта-Центр» (Оновлено)
images images images
14:55 |  Віталій Кличко ініціював службове розслідування щодо керівництва Святошинського дитячого будинку-інтернату
images images images
13:05 |  Киян запрошують долучитися до толоки «Чисто субота» у Гідропарку та на інших локаціях Дніпровського району
images images images
12:16 |  Київська влада працює над запровадженням механізму зміни місця голосування онлайн
images images images
10:38 |  Оновлений парк «Веселка» відкрився на Нивках
images images images
10:11 |  У столиці на рік припадає понад 2 тисячі знімальних днів у межах різноманітних проектів
images images images
09:19 |  Містобудівна рада підтримала проект детального плану території для мікрорайону на Троєщині
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Київ діловий
images  
images
images
images
03/05/2013      надрукуватипрочитало 3353 человек  

images
Роман Василишин: "Люди будуть робити все, аби не дати зруйнувати Олександрівську лікарню"
images

Олександрівська лікарня — унікальний медичний заклад Києва. На розташованих у самому центрі міста 14 гектарах землі знаходяться десять корпусів, де вже 136 років поспіль вірою та правдою лікують киян. Свого часу тут працювали такі видатні вчені, як Микола Волкович (засновник хірургії в Україні), Василь Образцов та Микола Стражеско.


На жаль, протягом останніх десяти років лікарні не дають спокою комерсанти, які зажадали землю на Печерських пагорбах. Виходить так, що у позаминулому сторіччі заможні кияни профінансували зведення лікарняного закладу для людей. Багатії ж нашого сторіччя, навпаки, хочуть позбавити жителів столиці цієї “розкоші”. Про сьогодення та майбутні плани Олександрівської лікарні розповів “Хрещатику” головний лікар Роман Василишин.

— Наприкінці березня Вищий адміністративний суд України, суд останньої інстанції, дозволив компанії “Житло-буд” відновити будівництво, яке велося майже впритул до одного з корпусів Олександрівської лікарні. Який розвиток подій ви прогнозуєте надалі?
— Як тільки з’явилося перше рішення Київської міськради про відчуження наших земель ще у 2003 році, медики, кияни дали всім зрозуміти, що тут не можна щось побудувати. Це історичне місце, намолене хворими, їхніми родичами. Люди будуть робити все можливе, аби не дати зруйнувати цієї лікарні — лягати під трактори, влаштовувати акції.


Мені здається, що компанія-забудовник це також розуміє, і рішенням суду вона хоче шантажувати київську владу, аби отримати щось на замін. Два роки тому “Житло-буд” вже відмовлявся від своїх претензій на нашу землю, але потім все почалося спочатку.


Розгляд останної справи у суді ініціювала прокуратура Києва (2011 року Президент Віктор Янукович доручив Генпрокуратурі розібратися з незаконним відчуженням наших земель). За 1,5 року кілька ділянок повернулося до нашої лікарні, однак договір оренди 0,34 га під скандальним будівництвом суд не розірвав. До того ж, ми досі не можемо отримати державного акту на землю.


Зараз ми готуємо лист до Президента Віктора Януковича від співробітників лікарні, будемо збирати також підписи киян, аби привернути увагу суспільства до нашої ситуації. Ми проситимемо Президента втрутитися у ситуацію.


Я хочу закликати “Житло-буд” до розуму, аби вони відмовилися від своїх планів, тому що вони все одно не зможуть нічого побудувати на тій території.

— Який зараз загальний стан справ у лікарні?
— Коли я, прийшовши до лікарні понад 2 роки тому, проаналізував всі фінансові надходження, то був у розпачі: найкраща лікарня міста не отримувала коштів ні на капітальний ремонт, ні на поточні потреби. Мені здавалося, що таким чином навмисно хотіли поступово довести заклад до зубожіння, аби легше було перейти до розподілу 14 га землі у центрі міста.


Сьогоднішня місцева влада робить в рази більше за попередників. Торік було побудовано інфекційний корпус № 2, де-факто це рівень 4-зіркового готелю, загалом маємо 6 поверхів на 80 ліжок, на будівництво та оснащення влада Києва виділила 80 млн грн. Найсучасніше обладнання дає змогу діагностувати інфекцію майже миттєво, тоді як раніше на це витрачався значний час.


Цьогоріч ми завершуємо повну реконструкцію 10-го корпусу, для нього придбано обладнання на 60 млн грн, кошти передбачено у місцевому бюджеті. Це буде приймально-діагностичне відділення, всі хворі будуть спочатку надходити туди, де їх обстежать, встановлять діагноз і потім переправлять до профільного відділення.
Тож багато років нічого не робилося, а зараз місто вкладає у лікарню десятки мільйонів гривень щорічно. Звісно, хотілося би більше, однак ми цінуємо те, що є.

 

— Які плани з розвитку лікарні, чи є перспектива повної модернізації?
— Ми порахували: для того, аби реконструювати всі наші корпуси, потрібно приблизно 1 млрд грн. Однак на сьогоднішній день 10 окремих корпусів — це вчорашній день. Колись така структура була необхідна, аби інфекції не перехрещувалися, зараз же існують ефективні методи обробки, й схеми лікарень вже інші. Тому ми запропонували побудувати нову єдину будівлю на нашій же території, і київська влада підтримала цю ідею. Економічніше і доцільніше побудувати нову лікарню, ніж відбудовувати ці корпуси.


Я звернувся з пропозиціями до двох структур — “Укрмедпроекту” в Україні і компанії “Фамед” у Австрії. Остання професійно займається будівництвом лікувальних закладів, виконала 600 проектів по всьому світу. Вона надіслала до Києва архітектора з Відня, який працював цілий місяць і розробив передпроект будівництва нової лікарні. У центрі Відня також є Центральна клінічна лікарня "АКХ" на 2 тисячі ліжок, таке собі компактне медичне містечко, тож “Фамед” взяла її проект за основу для Києва.


Але будівництво можливе лише за умови, що старі корпуси працюватимуть до того часу, поки нову будівлю не буде здано в експлуатацію. Австрійці визвалися будувати власним коштом (під гарантії уряду або державних банків) й готові виконати проект “під ключ” потягом 26 місяців за 200 млн євро.
Лікарня у свою чергу може запропонувати інвестору в обмін на реалізацію проекту частину землі — 9 га з 14-ти. Але це наша пропозиція, питання такого рівня має бути вирішено на сесії Київради або навіть на засіданні Кабінету Міністрів.

— А чи не стане на заваді цих планів ситуація з “Житло-будом”?
— Звісно, це стримуючий фактор. Коли йшла підготовка до квітневої презентації проекту будівництва у Відні, представники австрійської сторони звертали увагу на те, що судові справи ускладнюють процес інвестування. Вони добре вміють рахувати гроші і ретельно оцінюють усі ризики.


Хоча вільна ділянка для будівництва у нас є, її не “зачепила” хвиля судових справ. Ми, до речі, запрошували до участі в інвестпроекті українські компанії, але вони хочуть відразу отримати шматок землі і натомість нічого не зробити.


Якби наші плани вдалося реалізувати, в Україні з’явилася б перша сучасна лікарня європейського рівня. Тому нам вкрай необхідно якомога скоріше врегулювати питання із правом на землю.

— Як ви оцінюєте хід медичної реформи?
— На низовому рівні системи охорони здоров’я у пілотних регіонах розпочалася революційна перебудова, реорганізуються амбулаторії, ФАПи, поліклініки, невеликі лікарні. Я можу сказати одне: за 20 років було багато розмов про необхідність реформування, але до останнього часу не було зроблено нічого конкретного. Тож діючій владі можна сказати “велике спасибі” хоча б за те, що реалізуються реальні кроки. Нехай реформа має як позитиви, так і негативи, й припустимо, що негативів поки навіть більше. Але реорганізація відбувається, на прикладі пілотних областей та Києва вчаться інші, вони вже не будуть повторювати попередні помилки.
Зрозуміло, реформа — це непопулярні кроки, у певної частини населення вони викликають супротив, незадоволення. Питання мусить вирішуватися поступово і дуже обережно, адже за цим стоять долі тисяч людей. Хоча я більш би радикально підходив до проблеми оптимізації системи лікарняних закладів, тому що в Україні чимало таких лікарень, які стоять напівпорожні, а держава їх утримує. Я зробив би на їх місці соціальні установи, будинки для пенсіонерів.

— Які, на вашу думку, перспективи введення медичного страхування у нас?
— В системі охорони здоров’я мусить запрацювати економічний підхід, це відрегулює всю систему медицини, починаючи від кількості ліжок в стаціонарах і закінчуючи вартістю та якістю лікування. На жаль, наші люди не звикли платити за своє здоров’я наперед. Я порахував — приблизно 100 грн на місяць є достатньою сумою для виплати по медичному страховому полісу. Але люди можуть витрачати по 100—200 грн на сплату рахунків за телефон, тоді як викласти таку ж суму за страхування більшість не готова.


Навіть Білорусь, Росія давно йдуть шляхом страхової медицини, є певні проблеми, вони проводять роботу над помилками, й більш-менш система працює. Нам також слід розпочинати цю роботу, але обов’язково продумати діючий механізм, аби люди не зневірилися у цій схемі. В будь-якому разі введення медстрахування — справа найближчих років

Розмовляла Ольга ДРОЗДОВА, “Хрещатик” Фото Олексія Іванова
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
03/05/2013 | Великодній кошик за 400 гривень.
images
images
03/05/2013 | Столичним ветеранам запропонують оздоровитися в Київському регіоні.
images
images
03/05/2013 | Сир, який так люблять городяни, може подорожчати.
images
images
03/05/2013 | Інваліди війни отримають у травні підвищені пенсії.
images
images
03/05/2013 | Застраховані містяни зможуть краще відпочити.
images
images
03/05/2013 | Кияни можуть сподіватися, що м’яса й молока побільшає.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |


: 6.5765 sec