Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
28 листопада 2013 року, четвер  №175 (4382) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Економіка
images  
images
images
images
28/11/2013      надрукуватипрочитало 1682 человек  

images
Як “увімкнути” молодь
images

Юні українці розкривають у рідній державі лише частину свого економічного потенціалу

Україну можна вважати молодою державою не лише за датою утворення, а й за віковою структурою населення. Майже кожен третій — це молода людина. Здавалося б, така чисельна найперспективніша вікова верства здатна зробити вагомий внесок у процвітання рідної країни. Що заважає цьому? "Хрещатик" вирішив дослідити це питання, в тому числі у контексті київського досвіду.

Робота не вовк, та від молоді тікає, хоча й дедалі рідше


За даними офіційної статистики, які наводить міністр молоді та спорту Равіль Сафіуллін, в Україні молодих людей понад 14 мільйонів осіб — майже чверть населення. І це може також дати відповідний внесок у ВВП країни. Але не дає. "Можна без перебільшення стверджувати, що життєві сили суспільства найбільш повно акумулює молоде покоління. Його потенціал рельєфно проступає у сфері освіти, науки, культури і, звичайно, в спроможності молоді активно включатися в економічне життя країни",— зазначає міністр. Він наголошує, що для розкриття економічного потенціалу молоді потрібно розробити та здійснити низку заходів.

Яких саме? Передусім, необхідно зосередити увагу на зайнятості молоді, тобто — на вирішенні проблеми безробіття, яка, без перебільшення, є ключовою. І те, що робить держава, вже має результат. Зокрема якщо економічно активної молоді в країні нараховується десь із 8 млн осіб, то проблеми з реалізацією свого бажання працювати у 2012 році виникли лише у 17,2 %. Більше того, протягом останніх трьох років, з 2009-го по 2012-й, рівень саме молодіжного безробіття скоротився на 13,1 %, а різниця між показниками безробіття серед молодих чоловіків та жінок зменшилася на третину і складає 11 %. У країнах ЄС середній рівень молодіжного безробіття досягає 23 %.

Але не лише зусилля держави сприяли поліпшенню показників. Українська молодь і сама непогано дбає про себе. За результатами опитувань, 78,9 % випускників шкіл і ВНЗ навчалися самостійно за власною ініціативою, а отже, самотужки підвищували свою конкурентоспроможність на ринку праці. І це вже має результати, адже, за словами міністра праці та соціальної політики Наталії Королевської, з початку року вдалося підвищити рівень зайнятості саме молоді на 40 %. Хоча суттєвому поліпшенню показників сприяли пільги та преференції для роботодавців, закріплені на законодавчому рівні, самостійне підвищення кваліфікації зіграло не останню роль. Аби схильність до самонавчання підтримати, профільне міністерство запроваджує інтернет-портал "Академія навичок", де молоді люди отримуватимуть інформацію, консультації, поради тощо.

Амбітні, проте малопомітні


Сьогодні українська молодь бажає отримувати високу зарплату відразу, а роботодавці натомість скаржаться на низький рівень підготовки молодих кадрів. На недостатній фаховий рівень обережно натякають представники роботодавців. Скажімо, директор департаменту розвитку трудового потенціалу та корпоративної соціальної відповідальності Федерації роботодавців України Родіон Колишко зазначає, що однією з найбільших причин виникнення такого дисбалансу є невідповідність отриманих знань і навичок під час навчання тим вимогам, які існують на ринку праці. Як приклад пан Колишко навів ситуацію, коли директор одного з підприємств Донецької області з 24-х випускників економічного университету зміг запропонувати роботу лише одному, бо інші "не дотягували". У свою чергу, представники молодіжних організацій прозоро натякають на те, що орієнтуватися на високі зарплати їх змушує зовсім не жадібність чи гонитва за недешевими задоволеннями, а просте прагнення збудувати своє життя, для початку — хоча б мати власне житло або ж винаймати його, і щоб вистачало бодай на їжу та проїзд. "Багато говорять про працевлаштування. Мені здається, для того, щоб вирішити ситуацію, потрібно не акцентувати увагу на проведенні тренінгів і на такій глибоченній реформі освіти, а все ж таки шляхом збільшення кількості високооплачуваних робочих місць. Таким чином, мені здається, краще можна побороти проблеми з працевлаштуванням",— зазначив координатор Студентської ради міста Києва Артем Нікіфоров.

По-друге, преференції роботодавцям стосовно молодих кадрів зменшили, але не знищили явищ часткової, прихованої зайнятості. Саме у такому форматі трудяться 60 % тих, хто у віці до 24 років таки знайшов собі роботу. Хоча для студентства неповна зайнятість, віддалене робоче місце та гнучкий графік роботи — зручні, бо дозволяють поєднувати отримання практичних трудових навичок із навчанням, натомість вони втрачають у трудових правах та зарплатні. Роботодавці говорять про професійні та освітні, кваліфікаційні стандарти, аби випускники профтехучилищ та ВНЗ відразу могли стати до роботи, а молодь нарікає на низькі зарплатні та високу вартість житла. А обов’язковий трирічний відробіток за навчання за бюджетний кошт, як стверджують самі студенти, нерідко є фіктивним, бо їм не надають нормальних умов.

Поважні дорослі з профільного міністерства, а також народні депутати пропонують урізноманітнити формати здобуття молоддю першого трудового досвіду: стажування, "трудове літо" з оформленням трудової книжки, практика на виробництві тощо. Сама ж молодь продовжує тікати за кордон, хоча кількість тих молодих кадрів, що виїхали, останніми роками показує тенденцію до скорочення. Але яку роль тут відіграє реалізація молодіжної державної політики, а яку — криза в єврозоні, сказати важко.

Втім, є й ще один шлях реалізувати себе — започаткувати свою справу. 76 бізнес-інкубаторів можуть надати у цьому підтримку, і останнім часом рівень пасивної у цьому відношенні молоді скоротився на 8 %, хоча в інших категоріях населення — на 4 %. Але соціологічні опитування свідчать, що близько 80 % молоді усе ж таки пов’язують своє успішне працевлаштування, самореалізацію та професійне зростання з навчанням, а не із започаткуванням власної справи. Попри це молодіжний бізнес поволі набирає обертів, відбуваються конкурси бізнес-проектів, а уряд має намір заохочувати науково-дослідні центри до співпраці з молоддю, що також може дати результат у вигляді інновацій. У Києві на базі столичного молодіжного центру праці діє бізнес-центр, де можна отримати методичні матеріали для початку власної справи, конкретні рекомендації та поради, як зареєструвати фірму чи компанію. Там же можна взяти участь у конкурсі бізнес-планів.

Молодь має потяг до промисловості та торгівлі


Українська молодь — практична й приземлена. Принаймні, вітчизняні молоді люди мають схильність до промисловості та торгівлі, а також до охорони здоров'я та транспорту, хоча саме ці галузі найчастіше скеровують молодих спеціалістів на біржі праці. Як розповів директор Науково-дослідного інституту соціально-трудових відносин Міністерства соціальної політики Сергій Мельник, найменше українську молодь приваблює праця у лісовому, рибному господарстві, а також на будівництві. При цьому стереотип про перевиробництво дипломованих юристів та економістів, котрі не зможуть знайти собі роботу, виявився дещо хибним. Минулого року, стверджує пан Мельник, перевиробництво спостерігалося за кваліфікаціями "філолог", "документознавець", "туризмознавець", "еколог", "економіст-статистик", "історик", "політолог", "соціолог".

Саме тому має рацію представник Київського молодіжного центру праці Євген Панченко, котрий пропонує суттєво переглянути обсяги держзамовлення у ВНЗ та інших навчальних закладах, у тому числі — скоротивши підготовку за деякими гуманітарними спеціальностями. "Держава сама, своїми руками створює собі проблему першого робочого місця",— зазначив він. Пан Панченко вважає, що вивільнені кошти доцільно спрямувати на цільові програми для молоді, скажімо, на програму молодіжного житлового кредитування. А хто хоче просто підробити на канікулах, той може взяти участь у молодіжних трудових загонах. Центр також надає консультативні послуги. Якщо хтось із молодих людей не знає, якій професії присвятити життя, фахівці центру можуть допомогти, та й зі стажуванням справу владнають.

І це логічно, адже у Києві — найбільший ринок праці в Україні, і молодь найчастіше пов’язує свої трудові сподівання зі столицею. Варто зазначити, що київська влада усвідомлює всю важливість облаштування нормальних умов для її реалізації. І не лише на робочому місці. Саме у Києві поширеними є центри дитячої та юнацької творчості, що сприяють профорієнтації, навіть науковим розробкам та інноваціям юних українців. А тісна співпраця за підтримки влади між ВНЗ та іншими навчальними закладами, Київським міським центром зайнятості й роботодавцями дозволяють розширити обрії їхньої самореалізації. Що вже казати про спортивні гуртки й заклади, адже дбати про здоров’я столичної молоді — це одне із завдань київської влади. І це надзвичайно важливо, оскільки саме здоровий молодий кадр найбільш ефективно "переплавляє" потенціал у конкретні досягнення, в тому числі матеріальні — для себе

Ганна Касіч "Хрещатик" Фото Бориса КОРПУСЕНКА
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |