Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
6 лютого 2014 року, четвер  №16 (4416) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Релігія
images  
images
images
images
06/02/2014      надрукуватипрочитало 1151 человек  

images
Світоч нації
images

Митрополит Київський і Галицький Петро Могила невтомно боровся за торжество православ'я

Особистість Святителя Петра Могили й донині інтригує своєю загадковістю. Починаючи з того, що історики сперечаються, визначаючи дату його народження (розбіжність становить 20 років), ламають списи, оцінюючи мотиви рішень митрополита, його діяльність, духовну спадщину. Але всі вчені, і вітчизняні, і закордонні, визнають: Петро Могила — постать, велич якої справедливо позначена в історії терміном "могилянська доба". Час, у який жив і діяв святий, був переломним у долі нашої держави.

Україна переживала 1596 рік з тяжкою раною у серці, православні в Україні й Білорусі розкололися на дві частини: була підписана Берестейська унія, в результаті якої більшість православних єпископів визнала верховенство Папи Римського, а Київська православна митрополія відновила свою єдність з Римо-католицькою церквою. Ті православні ієрархи та священики, які не визнали унії та зберігали традиційну віру предків, започатковану ще за часів Київської Русі в складі Константинопольського патріархату, фактично опинилися поза законом. Цього ж року, за декілька днів до Різдва Христового (за старим стилем), 21 грудня, в благочестивому сімействі молдавського господаря Симеона Могили й угорської принцеси Маргарет народився хлопчик. Його назвали Петром — на честь київського митрополита св. Петра, оскільки день народження першого співпав з днем пам'яті другого. У 1607 році в результаті заколоту гине Симеон Могила, і мати з сином вимушені переїхати з Молдови до родичів на західноукраїнські землі, які входили до Польщі. Початкову і середню освіту Петро Могила здобув у Львівській братській школі. У подальшому він навчався в університетах Європи, зокрема у паризькій Сорбонні.


Повернувшись додому 1617 року, молодий воєводич перебуває під опікою канцлера і коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, при дворі якого вивчає військове мистецтво. Воно йому знадобилось влітку 1620 року у Цецорській битві, під час якої загинув гетьман Жолкевський. У 1621 році під проводом уже нового коронного гетьмана Хоткевича воєводич бере участь у битві під Хотином. У 1625 році Могила приймає чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі. 21 березня 1627 року помирає архімандрит Печерської лаври Захарій Копистенський. На виборах нового архімандрита за повної підтримки митрополита Іова Борецького перемагає тридцятирічний Петро Могила, і у грудні 1627 року його було посвячено на цю посаду. Видатний український історик Микола Костомаров так оцінював перші кроки Петра Могили: "Новий архімандрит зразу ж виявив свою діяльність на користь монастиря, завів нагляд над священнослужителями у селах лаврських маєтків, малограмотних наказав учити, а впертих і своєвільних піддавати покаранням; оновив церкву, не шкодував витрат на прикрашення печер, підпорядкував лаврі Пустинно-миколаївський монастир, заснував Голосіївську пустинь, побудував за свій рахунок при лаврі богадільню для жебраків і задумав завести при Печерському монастирі вищу школу". Перша лаврська школа відкрилася восени 1631 року. Ця знаменна подія стурбувала високих духовних осіб, які вбачали у ній конкурентку й суперницю братській школі. Аби зняти напруження, Петро Могила погодився звести лаврську школу з братською, але за умови, що буде охоронцем і опікуном того об'єднаного закладу. Архімандрит особисто записався у члени братства і був прийнятий "старшим братом, опікуном і фундатором того славного братства, обителі та шкіл". Лаврську школу, об'єднану в 1632 році з братською, згодом було перетворено на колегію, яка, своєю чергою, стала родоначальницею Київської духовної академії, названої на честь Могили Києво-Могилянською. Вона відіграла найвизначнішу роль у розвитку освіти й науки як в Україні, так і в Росії.


Подвижницька діяльність архімандрита Петра Могили, авторитет, мудрість, боротьба за долю православ'я та дипломатичний хист поставили його на чолі делегації духовенства, яка після смерті Сигизмунда III у квітні 1632 року повинна була відстоювати права православної церкви у Варшаві на сеймах конвокаційному, елекційному й коронаційному нового короля Владислава IV. 8 листопада 1632 року Владислав був обраний королем і, зваживши на ситуацію, задовольнив прохання православного духовенства, видавши диплом, яким гарантував православним більші права і вигоди, ніж ті, що були зазначені у "Статтях для заспокоєння руського народу". Цим документом надавалася повна свобода переходу як з православ'я в унію, так і з унії у православ'я. Київський митрополит мав, як і раніше, висвячуватися від Константинопольського патріарха. Православним митрополитам поверталась Луцька єпархія, запроваджувалася нова у Мстиславі, а також заборонялося чинити всілякі образи православним людям.


12 березня 1633 року Владислав затвердив митрополитом Петра Могилу. Королівською грамотою Могилі віддавалася Києво-Софіївська церква, утримувалася за ним і Києво-Печерська архімандрія, доручався нагляд над Пустинно-Микільським монастирем. Невдовзі було отримане благословіння й патріарха Константинопольського, причому патріарх надавав новому митрополиту звання "екзарха святого константинопольського трону".

Хіротонія відбулася у Львові 1633 р. в Успенській (Волоській) церкві, яку двома роками раніше освятив сам Петро Могила. Після завершення справ у Львові нововисвячений митрополит повернувся до Києва, де під його керівництвом учений гурток так званого Могилянського Атенеуму розробляє "Православне ісповідання віри", яке затвердили усі східні патріархи. Петро Могила дбав про розвиток Києво-Печерської лаврської друкарні. Сам підготував 20 творів церковно-теологічного, полемічного, філософського та моралізаторського характеру. Помер митрополит 31 грудня 1646 року (13 січня 1647 року). За кілька днів до смерті первосвятитель склав духовний заповіт, оголошуючи Києво-Братську колегію першою спадкоємицею свого майна. Їй він заповів 81 тис. злотих, все своє нерухоме майно, коштовності та бібліотеку. На той час Петро Могила мав одну з найбагатших бібліотек. В ній були твори Сенеки, Горація, Цезаря, Цицерона, Макіавеллі, трактати Авіценни та ін. Поряд з богословською літературою сусідували польські хроніки, російські літописи, документальні збірники, хронографи. Просив своїх наступників берегти Колегію як "єдину заставу", а грішне тіло своє поховати в монастирі Печерському.


Майже 300 років тіло Київського архіпастиря покоїлося у склепі під лівим кліросом Успенського собору. Але під час Другої світової війни, в листопаді 1941 року, коли Київ, столиця України, був окупований гітлерівськими військами, Велику Лаврську церкву висадили. Вибухівку заклали саме біля місця поховання Святителя Петра, тому труна з останками Святителя була повністю знищена. Залишилися тільки срібні пластини з родовим гербом і епітафією, які в 1982 році були знайдені при розкопках археологічною експедицією під керівництвом В. Харламова. На руїнах Успенського собору археологи встановили місце поховання Святителя, визначили, з чого була зроблена труна, і чим викладений саркофаг.


Біля руїн Десятинної церкви, підірваної за радянських часів, до цих пір росте липа, посаджена Святителем Петром у 1635 році. По молитвах Святителя Петра в 1993 році почалося відродження його улюбленого скиту — Голосіївської пустині, скасованої і зруйнованої за радянських часів. І першу Літургію в ній відслужили в день пам'яті святого великомученика Іоанна Сочавського (небесного покровителя роду Мовілі), на честь якого владика Петро побудував у Голосієві першу церкву.


А через 55 років після страшного вибуху Успенського собору, у грудні 1996 року, Петро Могила був першим, кого канонізували у святі Українські Православні Церкви усіх конфесій

Олександр БАРКІН "Хрещатик"
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
06/02/2014 | Православний календар.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |



Fatal error: Class 'SAPE_client' not found in /spacenew/www/kreschatic.kiev.ua/index.php on line 211