Наскільки ефективно органи держархбудконтролю протистоять порушникам містобудівного законодавства, як сумістити дерегуляцію економіки та дотримання державних норм і стандартів, яким чином недобросовісні забудовники заробляють на безпеці людей. Про це «Хрещатику» розповів голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України Максим Мартинюк.

Валентин ГОРНОСТАЄВ | «Хрещатик» Фото автора

 Максиме Петровичу, як гостро сьогодні стоїть питання порушень архітектурно-будівельних норм в Україні та, зокрема, в Києві?
М. М.: На жаль, корупційна система, яка існувала десятиліттями, вплинула не лише на чиновників, але й на багатьох забудовників. Нерідко вони ігнорують державні будівельні стандарти, щоб зекономити кошти та пришвидшити будівництво. Статистика красномовна. Лише у першому півріччі 2014 року інспекції держархбудконтролю здійснили більше 1,5 тисячі планових та майже 20 тисяч позапланових перевірок об’єктів будівництва. Практично під час кожної третьої перевірки зафіксовано порушення містобудівного законодавства. Це тривожний сигнал. Адже з кожним роком у нас збільшується кількість ненадійних, сумнівних споруд, що може призвести до масштабних катастроф у майбутньому.

 В чому ці порушення проявляються?
М. М.: Найчастіше ми зустрічаємо недостовірні дані у деклараціях про початок виконання будівельних робіт. Для зведення порівняно невеликих будівель у державі діє декларативний принцип. Фізична чи юридична особа заповнює декларацію та надсилає її в територіальну інспекцію, яка її лише реєструє. Тут ми сподіваємося на сумлінність та порядність забудовника, адже не можемо співставити подані дані з реальним станом речей. Однак досить часто замовник свідомо подає неправдиву інформацію та дезінформує інспекцію. В результаті доводиться призупиняти будівельні роботи та анулювати такі декларації.

Інша проблема — заниження категорійності будівництва. Забудовники з метою економії коштів свідомо занижують цей показник. Часто маємо заявлене будівництво ІІІ категорії, а насправді воно тягне на V категорію. У результаті ніхто не може поручитися за міцність будівельних конструкцій, стійкість фундаментів, якість будматеріалів. Тобто дехто заробляє гроші на безпеці та здоров’ї людей. І завдання інспекції суворо призупиняти такі дії безвідповідальних забудовників. Третім поширеним порушенням є експлутація приміщення, яке офіційно не прийняте в експлуатацію. Часто трапляються самочинні будівництва. І це не лише господарські будівлі в приватному секторі, але й багатоповерхові споруди в багатолюдних житлових масивах столиці. Для місцевої влади справжньою бідою є несплата пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту. Це підриває місцеву економіку, знижує рівень комфорту в місті. А забудовники, які так чинять, проявляють повну безвідповідальність та байдужість до громади, на території якої працюють.

 Наскільки жорсткі санкції застосовують працівники інспекції до порушників?
М. М.: Після перевірки та складання акту інспекція видає припис про усунення порушень містобудівного законодавства та дає порушнику строк для їх виправлення. І лише вперте небажання забудовника діяти в рамках закону може призвести до анулювання декларації про початок проведення будівельних робіт чи дозволу на будівництво. Що стосується штрафів, то вони суворо регламентовані законом. Раніше це був певний відсоток від вартості будівництва, але тепер вони являють собою фіксовані суми, щоб інспектори та замовники не могли спекулювати на цьому питанні. Наприклад, за будівництво споруди IV категорії без дозвільних документів порушнику доведеться сплатити 450,6 тис. грн. Тоді як раніше замовник міг занизити вартість будівництва і віддати лише половину від цієї суми. За перше півріччя цього року завдяки роботі ДАБІ України виконавча служба стягнула понад 12 млн грн до державного бюджету. Насправді ці цифри могли би бути набагато більшими, але порушники ухиляються від сплати штрафних санкцій та втягують регіональні інспекції у тривалі судові процеси.

 Сьогодні держава взяла курс на скорочення своїх контрольних функцій та передачу повноважень на місця. Чи позначиться це на якості архітектурно-будівельного контролю?
М. М.: Зарегульованість економіки — це гальмо для України, яке не дає їй розвиватися і рухатись вперед. Якщо хочемо жити за європейськими стандартами, мусимо цю проблему вирішити. Але не треба плутати лібералізацію економічного режиму та вседозволеність. Знаю, що дехто під шумок не проти нагріти руки на недобросовісному будівництві. Але ДАБІ України стане цьому на заваді. Наше завдання — впорядкувати систему архбудконтролю, зробити її дружньою до чесних підприємців та громадян. Але зі злісними порушниками не може бути жодних компромісів. Адже за такі компроміси у майбутньому доведеться надто дорого платити звичайним людям