Столична влада взялася за впорядкування стихійної торгівлі

Наше здоров’я багато в чому залежить від того, які продукти ми щодня споживаємо. Однак що можна сказати про якість товарів, які продаються в антисанітарних умовах просто з землі, та ще й до того ж невідомого походження? Тож міська влада активно взялася за викорінення цієї проблеми. Зокрема планується розробити концепцію впорядкування об’єктів дрібно-роздрібної пересувної та сезонної мереж, а також покращити якість проведення ярмарків у столиці. Очікується, що це гарантуватиме якість товару, збереже гроші киян та наповнить міський бюджет. Відповідні питання обговорювалися на минулому тижні в ході засідання постійної комісії Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.

Марина ТИМЧЕНКО. Фото Бориса КОРПУСЕНКА | «Хрещатик»

Несанкціонована торгівля несе неабияку загрозу здоров’ю людини, а інколи навіть і її життю. Такий товар ніхто не перевіряє, а відтак і покласти відповідальність у випадку непередбачених ситуацій на чиїсь плечі не вдасться, як і отримати будь-яку компенсацію. Споживачі, які відвідують стихійні ринки, вірять чесному слову продавця і особливо не задумуються про наслідки.

За словами директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Максима Кузьменка, зараз столиця спотворена величезною кількістю невпорядкованих торгових об’єктів. Оскільки у Києві дуже багато місць, де ведеться стихійна торгівля, від мешканців міста надходить чимало звернень щодо наведення ладу в цьому питанні.

«Сьогодні у нас близько 80 адрес, де вбачається можливим привести стихійну торгівлю до впорядкування»,— зазначив він.

У зв’язку з цим у КМДА вирішили розробити концепцію впорядкування об’єктів дрібно-роздрібної пересувної та сезонної мереж. «Наше завдання — прозорий та зрозумілий процес, і робота, яку ми проводимо зараз,— це внесок у майбутнє. Київ за останні роки, на жаль, настільки втратив своє обличчя, що у більшості туристів на фото залишаються не історичні пам’ятки, а кіоски і вагончики. Це неприпустимо. Концепція передбачає зокрема зонування — у так званій нульовій зоні будуть тільки погоджені архетипи тимчасових споруд, які будуть гармоніювати з міським середовищем, і це наше спільне з Департаментом архітектури та містобудування завдання»,— сказав Максим Кузьменко.

Для кожної зони та функціонального призначення розробляється кілька варіантів архетипів об’єктів дрібно-роздрібної торгівлі. Архетипи палаток однакового вигляду розробляються і для ярмарків.

За словами пана Кузьменка, підготовлений проект розпорядження «Про проведення ярмарків у місті Києві» дозволить киянам купувати перевірену продукцію у виробників та підприємців за нижчими цінами, ніж у пунктах роздрібної торгівлі. До того ж профільний департамент має 2 пересувні лабораторії, які планується використовувати для перевірки якості продукції. «Люди приходять на ярмарки за дешевшими товарами гарної якості. Отже, ми докладемо зусиль, щоб їхніми учасниками були передусім підприємці — безпосередні виробники»,— зазначив він. Очікується, що це не тільки збереже гроші в гаманцях киян, а й наповнить міський бюджет.

Згідно з проектом розпорядження, пропонується проводити 4 види ярмарків: сільськогосподарські, постійно діючі (з продажу продовольчих і непродовольчих товарів), сезонні та спеціалізовані (новорічні, різдвяні, шкільні тощо).

Та у ході розгляду документа профільною комісією було вирішено, що він потребує суттєвого доопрацювання. Зокрема щодо адресного переліку проведення таких ярмарків, аби уникнути в подальшому соціального напруження, а також щодо того, хто саме нестиме відповідальність та прибиратиме територію після їх проведення тощо. До того ж і досі залишається відкритим питання щодо оснащення ярмарків туалетами, умивальниками, контейнерами для сміття тощо.

«Потрібно, щоб був адресний перелік, де можуть розміщуватись ярмарки, і для кожного виду ярмарку повинен бути паспорт. Наприклад, в одному випадку певне місце ідеально підходить для проведення ярмарку з плодоовочевої продукції, в іншому — для продажу м’ясної продукції. А отже, паспорт там інший, і т. д.»,— зауважив голова Постійної комісії Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики Анатолій Карпенко.

Відтак у департаменті пообіцяли врахувати позиції, висловлені у ході обговорення проекту розпорядження представниками громади, депутатами, райдержадміністраціями та підприємцями, і найближчим часом представити на засіданні профільної комісії доопрацьований документ

Кияни допомагають боротися з нелегальними торговцями Печерська райдержадміністрація відреагувала на чисельні скарги мешканців та користувачів соціальної мережі «Фейсбук». Про це «Хрещатику» повідомили у прес-службі Печерської РДА. Влітку 2014 року на території біля метро «Арсенальна» були встановлені стовпчики для обмеження заїзду автокав’ярень та інших представників несанкціонованої торгівлі. Але на початку нового року невідомі особи цілеспрямовано зруйнували їх. 2 лютого (за дорученням голови Печерської РДА Сергія Мартинчука) силами ШЕУ Печерського району біля метро «Арсенальна» відновили обмежувальні стовпчики. Також функціонує приміщення охорони для обмеження заїзду автотранспорту до площі. Крім того, більшість «каво-машин» працюе без жодних дозвільних документів, не платить місту податків та не несуть ніякої відповідальності за якість продукції. Також автокав’ярні незаконно приєднуються кустарним способом до міської електромережі, а територія біля них постійно знаходиться в жахливому засміченому стані. У прес-службі нагадують, що печерська влада вже не один місяць бореться з засиллям нелегальних кіосків і торгівців, які стали справжньою проблемою для міста. Тільки з початку року в Печерському районі було демонтовано 29 одиниць незаконно розміщених тимчасових споруд. Нагадаємо, днями директор Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА Дмитро Білоцерковець запевнив, що впродовж 2015 року столиця буде очищена від нелегальних МАФів.