Фестиваль проектів міського розвитку «PRO місто» завершився, але до нового залишилося менше року. Принаймні, є попереднє бачення організаторів про регулярність фестивалю. Про перебіг заходу, підсумки та його значення «Хрещатику» розповів директор Департаменту містобудування та архітектури, головний архітектор Києва Сергій Целовальник.

Ганна КАСІЧ | «Хрещатик»
 

 Пане Сергію, як вам фестиваль, що сподобалося?
С. Ц.: Сподобалося, перш за все, те, що, попри наші побоювання, він відбувся. Ми переживали, чи прийдуть люди, чи почують, як вплине нестійка погода, адже чимало заходів на відкритому повітрі. Виявляється, що навіть два дні непогоди не завадили активності: спочатку людей було небагато, та протягом останніх двох днів, особливо вдень та увечері, парк ім. О. С. Пушкіна був велелюдний. Але головне те, що ми об’єднали всі ті ініціативи, котрі народжувалися в різних районах, місцях, громадах столиці, ті проекти, які йшли від душі киян та гостей міста. У тому числі й наші проекти, котрі започаткували у співпраці з громадськими організаціями. Ми хотіли зібрати їх докупи, оцінити, показати людям.

 Складно було виявити переможця «Best Urban Social Startup»?
С. Ц.: Ми, журі, працювали протягом 9-ти годин під час першої сесії, коли обирали 10 із 162-х проектів. А 31 травня, після презентації номінантів перед загалом, а людей у конференц-залі зібралося багато, ми оцінювали ці 10 проектів, і це також тривало кілька годин. Бали, оцінки, все було враховано й підраховано. Потім ми ще раз обговорювали й, нарешті, виробилася загальна думка, яка й була озвучена.

 Ми разом з вами вітаємо переможців. Але це позиція всього складу журі. Вам особисто які проекти сподобалися?
С. Ц.: Особисто мені сподобалися кілька проектів. Зокрема це коннект-тейбл: крізь двори, крізь простори проводять довгий стіл, біля якого збираються люди й займаються спільною справою. Ідея чудова, здійсненність, можливо, не зовсім (в умовах Києва, — авт.). Одесити, наприклад, мають це у своїх дворах вже кілька століть. Я не побачив особливої новизни, але дуже гарно подано, і це добра, гуманістична ідея. Також чудовий проект щодо створення картографічного центру Києва, який би поєднував багато шарів мап. Багато шарів у нашому міському кадастрі вже наповнюються, наприклад, незаконні будівництва. На фестивалі запропоновано створити карти місць, де прийматимуться використані батарейки на утилізацію, або карта місць, де можна безпечно та затишно гуляти батькам з дітьми, людям похилого віку. До речі, цікавий проект про зміну кольору ліхтарів, скажімо, у парку при наближенні до них. Ви можете обрати свій колір на смартфоні, а з наближенням до ліхтаря лампочка набуває такого ж кольору. Назустріч вам йде людина, у якої інший улюблений колір. І ви можете, зустрівшись, поєднати два кольори, які створять третій колір.

 Щодо переможців, проект про бібліотеки...
С. Ц.: Чудовий проект щодо того, як підняти соціальну активність навколо цих приміщень, які зайняті бібліотеками. Ви знаєте, що бібліотеки у нас по всьому місту розподілені за доступністю людей. Але життя їхнє, на жаль, таке мляве... Тому проект передбачає підняти активність людей на базі цих бібліотек.

 Кияни, з якими ми спілкувалися, та й гості фестивалю говорили про проект щодо дерев.
С. Ц.: Так, у такий спосіб ми хочемо долучити людей до озеленення Києва, повернути його минулу славу, котра полягала в тому, що у нас уп’ятеро більше зелені було, ніж у Парижі. І проект передбачає, що людина, проходячи по Києву, бачить місце, де вона вважає можна посадити дерево. А після обговорення (враховуючи інженерні, підземні комунікації) отримує право зробити це. І там буде табличка з її іменем.

 Головний підсумок фестивалю, на вашу думку?
С. Ц.: Фестиваль показав, що активність людей в Києві зросла за останні роки, або й місяці, неймовірно. І цю активність ми всіляко хочемо підтримати. Ви знаєте, що перша премія (200 тис. грн) піде як грант команді-переможцю на розвиток проекту. Окрім того, спонсори з інших програм уже деяким фіналістам видали гранти по 10 тис. грн для розвитку їх проектів