![]() |
- Отже, що нового приніс нам 2018 рік у сфері спадкування?
- Є добрі новини: нульова ставка податку для членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення. До першого ступеня споріднення відносяться діти спадкодавця, його батьки, чоловік або дружина. До другого ступеня - рідні брати й сестри, дід і баба з боку матері та з боку батька, а також онуки.
З 1 січня 2018 року застосовуються норми Закону України від 23 лютого 2017 року № 1910-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини", якими й закріплена нульова ставка податку для названих членів сім'ї. Інші родичі, як і раніше, мають сплатити податок 5% від вартості спадщини, після її оцінки. А у випадку нульової ставки податку оцінку робити не потрібно. Те ж саме правило застосовується і у випадку дарування майна.
- А якщо у спадок дісталося майно родича, який не мав постійного місця проживання в Україні чи був громадянином іншої країни?
- Спадщина, отримана від спадкодавця-нерезидента, оподатковується за ставкою 18% у всіх випадках. Як і подарунки від таких осіб. Тут усе залишилося без змін.
- Борги й кредитні зобов'язання також успадковуються? Чи можна відмовитися від їх сплати?
- На жаль, якщо спадкодавець узяв кредит в банку, не застрахований на випадок смерті позичальника, його буде сплачувати за нього спадкоємець. Можна відмовитися тільки від усієї спадщини цілком. І тоді вона переходить до наступного за списком члена сім'ї. Не можна успадкувати сам по собі будинок чи квартиру, за який ще не сплачені відсотки по кредиту - без спадкування боргів.
- Може статися так, що борги виявляться більшими за вартість майна?
- Звичайно, така ситуація цілком імовірна. Але спадкоємець не зобов'язаний сплачувати відсотки за кредитом, який перевищує оціночну (ринкову) вартість усього майна спадкодавця. Якщо банки видають такі кредити, то ризикують уже власними коштами.
- Тепер - про найголовніше. Яким є порядок спадкування, хто й скільки має отримувати?
- Перш за все з'ясовують, чи є заповіт, тобто особисте розпорядження особи з повною цивільною дієздатністю на випадок своєї смерті. Він має бути в письмовій формі, із зазначенням місця і часу, особисто підписаний і засвідчений нотаріально. Інакше його визнають недійсним.
- Чи можна позбавити найближчих родичів і навіть дітей спадкового права?
- Так, заповідач може призначити своїм спадкоємцем будь-яку особу, незалежно від наявності родинних чи інших стосунків. Проте є винятки: не можна позбавити спадщини власних неповнолітніх дітей, а також повнолітніх непрацездатних, непрацездатних вдову (вдівця) та непрацездатних батьків.
- А якщо заповіту немає, або його визнали недійсним?
- Тоді спадкування відбуватиметься за законом. Воно здійснюється почергово, і кожна наступна черга спадкоємців отримує право спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, відмови від спадщини, усунення від права на спадкування.
- Дітей враховують в першу чергу?
- Дійсно, першочергове право на спадщину мають діти спадкодавця, навіть народжені після його смерті, чоловік або дружина й батьки. У другу чергу - рідні брати й сестри, баба й дід з боку батька та матері. У третю чергу - рідні дядько й тітка. У четверту чергу - особи, які проживали зі спадкодавцем не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, тобто моменту смерті. У п'яту чергу - інші родичі до шостого ступеня споріднення включно. Врахуйте, що родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права наступних за черговістю. Сюди ж входять утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Порядок визначено статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України.
- Між членами родини, що входять до одного ступня споріднення, спадщину ділять порівну?
- Так, порівну, хоча спадкоємці й мають право змінити розмір частки спадщини - за усною угодою, коли мова йде про рухоме майно, і за письмовою, засвідченою нотаріусом - при спадкуванні об'єктів нерухомості: квартири чи будинку.