Метою екологічної політики Києва є сталий розвиток міста, а саме:
— узгодженість економічного, соціального та екологічного аспектів розвитку Києва і прилеглих до нього територій як цілісної територіальної системи — Київської агломерації.
Зобов’язання київської міської влади в досягненні визначеної мети:
— постійно поліпшувати стан навколишнього природного середовища, запобігати його забрудненню і в своїй діяльності керуватися природоохоронним законодавством, нормативно-правовими актами та виконувати інші вимоги, за дотримання яких вона несе відповідальність.
Пріоритетні напрямки екологічної політики Києва
1. Вирішення питання утилізації побутових та промислових відходів.
2. Поліпшення екологічного стану водного басейну Києва та якості питної води.
3. Гарантування радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
4. Формування збалансованої системи природокористування та адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві та на транспорті.
5. Збереження біологічного та ландшафтного розмаїття.
6. Благоустрій та озеленення міста.
7. Екологічна освіта та виховання.
Шляхи ефективного розв’язання екологічних проблем розвитку Києва
1. Раціональне використання земельних, водних, рекреаційних та інших природних ресурсів, створення умов для їхнього відновлення.
2. Поліпшення санітарно-гігієнічного й екологічного стану Києва та населених пунктів Київської агломерації (насамперед шляхом упровадження сучасних технологій збирання, вилучення, переробки та знешкодження промислових і побутових відходів, запобігання забрудненню атмосферного та водного басейнів, земельних ресурсів тощо).
3. Забезпечення захисту Києва від несприятливих природних явищ, запобігання виникненню техногенних аварій та ліквідації їхніх наслідків.
4. Наукова підтримка сталого розвитку столиці та її приміської зони: проведення наукових досліджень для сприяння вирішенню соціально-економічних, екологічних та інших питань, передусім у аспекті ресурсо- та енергозбереження.
5. Створення інформаційних систем для проведення екологічного моніторингу, вивчення, використання та розповсюдження передового досвіду щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів як в Україні, так і за кордоном, накопичення статистичних та інших потрібних даних для аналітичних розробок.
6. Міжнародне співробітництво щодо забезпечення сталого розвитку Києва.
7. Удосконалення системи управління містом та формування всіх видів інфраструктури в Києві, а саме:
— упровадження та удосконалення системи екологічного менеджменту відповідно до вимог EMAS, стандарту ДТСУ ISO 14001-97;
— удосконалення виробничої інфраструктури із забезпеченням її економічної ефективності і соціального спрямування, створення належних умов для розвитку наукоємного, екологобезпечного виробництва на підприємствах усіх форм власності з метою забезпечення продуктивної зайнятості населення, відновлення кадрового та наукового потенціалу, створення нових робочих місць;
— розвиток інженерної інфраструктури (впровадження нових технологій, мереж і споруд енергопостачання, теплозабезпечення, водопостачання, каналізації), упровадження енергозберігаючих систем інженерно-технічного забезпечення функціонування житлово-комунального господарства міста;
— розроблення пропозицій щодо прийняття нових нормативно-правових актів з питань охорони довкілля; землекористування; регулювання, планування, забудови Києва; реформування соціальної, житлової, інвестиційної політики; діяльності органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, а також фізичних та юридичних осіб у сфері забезпечення сталого розвитку столиці та населених пунктів Київської агломерації.
Екологічні індикатори сталого розвитку Києва
1. Відсотковий показник задоволення населення станом довкілля у Києві.
2. Фінансування екологічних та природоохоронних заходів у Києві (щорічний відсоток бюджетних та інших коштів).
3. Якість атмосферного повітря (кількість днів на рік, коли концентрації окису вуглецю, сполук сірки, двоокису азоту, зависі речовин — пилу та інших перевищують ГДК за результатами аналітичних вимірів.
4. Якість поверхневих вод (хімічне та бактеріологічне забруднення акваторії річки Дніпра та внутрішніх водойм у межах міста, в тому числі в зонах відпочинку за результатами аналітичних вимірів).
5. Якість питної води (відсоток проб, які відповідають державному стандартові за результатами аналітичних вимірів).
6. Обсяг споживання природних ресурсів (щорічне середнє споживання питної води, електроенергії, газу, теплової енергії на одного мешканця міста на добу за результатами аналітичних вимірів).
7. Здоров’я населення (щорічні показники захворюваності зумовлені станом навколишнього природного середовища: захворювання кишкового-шлункового тракту, органів дихання, онкозахворювання, інфекційні та інші).
8. Площа природно-рекреаційної зони (щорічні середні показники на одного мешканця в межах міста).
Оцінка та інформування щодо сталості розвитку міста
Місцева влада за допомогою індикаторів сталого розвитку здійснює контроль та щорічну оцінку ефективності вжитих заходів для забезпечення сталого розвитку міста.
Офіційна оцінка та результати проведеної роботи у вигляді звіту широко висвітлюються в засобах масової інформації (ЗМІ) з метою повного та об’єктивного інформування населення щодо реального стану забезпечення сталого розвитку міста.
Зауваження та пропозиції щодо проекту концепції екологічної політики Києва просимо надсилати у письмовій формі до постійної комісії Київради з питань охорони довкілля, екологічної безпеки та захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи до 25 лютого 2002 року на адресу: 01044, Київ, Хрещатик, 36, кім. 1013.
Контактні телефони: 221-21-77, 228-66-01; E-mail: lavr@citycouncil.kiev.ua