Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
20 березня 2018 року, вiвторок  №30 (5081) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    


Рiшення Київради
00/00/0000

Додаток до рішення Київської міської ради № 163/1597 від 20 грудня 2001 року (III)




ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ МІСТА КИЄВА НА 2002 РІК


Очікується, що у 2001 році трудові ресурси міста складуть 1927,2 тис. чол., що на 4,5 тис. чол. більше, ніж у попередньому році.
Трансформація економіки міста протягом останніх років супроводжувалась створенням відповідних умов для ефективного використання робочої сили, в результаті чого призупинились темпи вивільнення зайнятих в галузях економіки, зокрема, у промисловості, науці та науковому обслуговуванні, стабілізовано чисельність працюючих на транспорті та у зв’язку, почався приріст зайнятих у будівництві, торгівлі та інформаційному обслуговуванні. Активно зростає чисельність зайнятих в інших сферах економічної діяльності, зокрема, у малому бізнесі.
Очікується, що чисельність працівників, зайнятих в галузях економіки, становитиме 1129,6 тис. чол., що на 2,9 тис. чол. більше, ніж у 2000 році.
Пожвавлення економічної діяльності у всіх сферах господарського комплексу міста, впровадження заходів активної політики зайнятості сприяло поліпшенню ситуації на ринку праці міста. Зокрема, зменшуються обсяги вивільнення працівників, навантаження на вільне робоче місце, знижується рівень офіційного безробіття.
Фіксований ринок праці у 2001 році становитиме 46,6 тис. чол., що на 5,3% менше, ніж у 2000 році. За допомогою служби зайнятості очікується працевлаштувати 17,7 тис. зареєстрованих громадян, або в 1,2 рази більше, ніж у 2000 році. Частка працевлаштованих у загальній кількості незайнятих громадян, що перебували на обліку у службі зайнятості, зросте до 38,0% у 2001 році проти 29,7% у 2000 році.
Очікується зниження на кінець 2001 року кількості безробітних в місті до 13,4 тис. чол., що на 3,1% менше, ніж за відповідний період минулого року, та зниження рівня безробіття до 0,75% до працездатного населення у працездатному віці (у 2000 році — 0,78%).
Проблемними питаннями в сфері ринку праці і трудоресурсного потенціалу залишаються:
— стала наявність зареєстрованого безробіття та небажання окремих громадян працювати;
— недостатні темпи створення додаткових робочих місць відповідно до професійно-кваліфікаційного рівня безробітних;
— незбалансованість між вимогами роботодавців і професійно-освітнім рівнем незайнятих громадян;
— неконкурентоспроможність на ринку праці окремих категорій незайнятого населення;
— наявність прихованого безробіття, що призводить до необхідності утримання підприємствами значної кількості формально зайнятих працівників.
Головною метою діяльності міської влади у сфері формування ефективного ринку праці є забезпечення продуктивної зайнятості населення та подальшого розвитку трудового потенціалу міста.
Основні заходи
Основними заходами щодо ринку праці міста у 2002 році будуть:
— збільшення рівня працевлаштування незайнятого населення з максимальним урахуванням професійної підготовки громадян, вибору роботи за професією та особистим уподобанням;
— сприяння збереженню існуючих та створенню нових робочих місць;
— посилення рівня соціальної захищеності безробітних;
— підтримка високої конкурентоспроможності робочої сили на основі навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації, розвитку системи профорієнтації;
— підвищення ефективності використання 5-відсоткової квоти для працевлаштування соціально незахищених на ринку праці категорій населення;
— виявлення прихованого безробіття та вжиття заходів щодо його ліквідації, а також сприяння раціональному використанню трудового потенціалу на підприємствах, насамперед комунальної власності та тих, що передані до сфери управління Київської міської державної адміністрації;
— проведення постійного моніторингу стану використання трудового потенціалу на підприємствах, в установах і в організаціях та розробка конкретних пропозицій (заходів) щодо підвищення його ефективності.
Очікувані результати
В результаті виконання зазначених вище заходів очікується:
— підвищення рівня працевлаштування незайнятих громадян на 6,8% і збільшення кількості працевлаштованих до 18,9 тис. чол.;
— збільшення чисельності зайнятих у галузях економіки до 1131 тис. чол., що на 0,1% більше очікуваного рівня 2001 року;
— створення 21,5 тис. робочих місць, що на 4,9 % більше, ніж очікується у 2001 році;
— працевлаштування на додаткові робочі місця, створені за рахунок дотацій роботодавцям, 1,2 тис. чоловік;
— збільшення кількості осіб, які пройдуть курси профнавчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації для незайнятого населення на 1,5%.
3.1.5. Охорона праці
Складна економічна ситуація, в якій опинилася більшість підприємств, не дає можливості суттєво поліпшити у місті стан умов та безпеки праці. Станом на 01.01.01 працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, 15,4% від загальної чисельності зайнятих у промисловості, що на 0,2% менше аналогічного показника попереднього року.
Реалізовуючи державну політику в галузі охорони праці та відповідно до “Регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001—2005 роки” в місті вживаються заходи щодо посилення нагляду за створенням і додержанням керівниками підприємств безпечних умов праці на виробництві. Надається методична, інформаційна, правова та практична допомога в організації систем управління охороною праці підприємствам міста, в тому числі малим та середнім; проводиться навчання та підвищення рівня знань з питань охорони праці керівників підприємств та працівників відділів охорони праці в навчально-методичному центрі Держнаглядохоронпраці, Київському регіональному відділенні НІНЦОП, ДКНВЦ “Професіонал”, учбово-консультативному Центрі “Консультант” та ін.
Проблемними питаннями в сфері охорони праці залишаються:
— експлуатація застарілого та небезпечного з точки зору охорони праці виробничого устаткування;
— наявність випадків виробничого травматизму, професійних захворювань через недостатній рівень безпеки та гігієни праці.
Головною метою діяльності міської влади у сфері охорони праці є створення належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності.
Основні заходи
Для реалізації визначених цілей у 2002 році передбачається:
— сприяння зниженню рівня виробничого травматизму і профзахворюваності, а також заборона використання небезпечних технологій та засобів виробництва, якщо працюючі недостатньо захищені від травм та захворювань;
— максимальне зменшення та подальша ліквідація робочих місць, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам на необхідному рівні безпеки праці;
— проведення вибіркових, в тому числі за зверненнями профспілок, обстежень стану (облаштування) робочих місць на предмет їхньої відповідності вимогам техніки безпеки та положенням чинного законодавства;
— продовження фрмування служб з охорони праці, підвищення професійного рівня спеціалістів у цій сфері;
— запровадження сучасних методів навчання працівників з питань забезпечення ефективної охорони праці;
— сприяння розвитку громадських та недержавних організацій, які займаються питаннями охорони праці (асоціацій спеціалістів з охорони праці).
Очікувані результати
В результаті виконання заходів у 2002 році очікується:
— зменшення кількості працюючих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, приблизно на 0,3%;
— зниження рівня виробничого травматизму і профзахворюваності;
— зменшення кількості, або повна заборона користування устаткуванням, технологічними процесами, а також робочими місцями, що не відповідають вимогам техніки безпеки.

3.2. Розвиток гуманітарної сфери


3.2.1. Освіта
В останні роки в місті вживались заходи щодо розвитку системи освіти, поліпшення умов функціонування та зміцнення матеріальної бази освітянських закладів.
Система освіти в цілому задовольняє суспільні потреби населення, триває процес удосконалення мережі навчальних закладів, що дає можливість урізноманітнити типи, структуру та форми виховання і навчання.
Спостерігається тенденція щодо скорочення мережі постійних дошкільних закладів та чисельності дітей в них, яка об’єктивно обумовлена зменшенням народжуваності та переходом до навчання в школі з 6-річного віку. Тільки у 2001 році ліквідовано 13 дошкільних закладів, приміщення яких використовуються для інших освітянських потреб. Очікується, що у 2001 році рівень охоплення дітей постійними дошкільними закладами становитиме 61,0% (до загальної кількості дітей відповідного віку).
Продовжується передача відомчих дошкільних навчальних закладів до комунальної власності територіальних громад районів (за 9 місяців 2001 року вже передано 11 дошкільних закладів).
В 2001 році завершено спорудження двох шкіл — у смт. Пуща-Водиця і на ж/м Позняки (“Слов’янська гімназія”) та дитячого садка на ж/м Осокорки (“Абетка”). Відкрито 16 шкіл-садків, в т. ч. 1 приватна — “Перлина” в Солом’янському районі, та 2 приватних спеціальних заклади: школу для дітей-інвалідів “Славія” у Деснянському районі і Міжнародну школу І-ІІІ ступенів “Меридіан” у Подільському районі.
2000/2001 навчальний рік став підготовчим етапом у створенні умов для здійснення переходу на новий зміст освіти і 12-річний термін навчання. Завершено перехід на нову структуру навчального року (замість чвертної до семестрової); від чотирибальної системи оцінювання знань до нової — 12-бальної шкали. Запроваджено, як форму контролю за відповідністю освітнього рівня випускників вимогам навчальних програм, державну підсумкову атестацію учнів.
Суттєво скоротилась кількість дітей, які навчаються у другу зміну.
Основними проблемами у розвитку галузі освіти є:
— необхідність модернізації змісту освіти, підвищення якості освітньо-виховних послуг;
— недостатній рівень навчально-методичного забезпечення та матеріально-технічної бази дошкільних навчальних закладів та загальноосвітніх шкіл;
— застаріла матеріально-технічна база та існуюча двозмінність навчання (в другу зміну у 2000/2001 навчальному році навчалося 8,2 тис. чоловік, тобто 2,6% від загальної кількості учнів), перевантаженість окремих шкіл і класів;
— недостатня забезпеченість учнів підручниками (станом на 01.09.01 —86,8%), а з окремих предметів — їх відсутність;
— низький рівень заробітної плати освітян і труднощі із забезпеченням кадрами: в місті третина вчителів пенсійного віку; не вистачає вчителів іноземних мов, фізичного виховання, трудового навчання, інформатики і фізики;
— недоліки у формуванні ступеневої професійно-технічної та вищої освіти відповідно до вимог ринку праці.

Динаміка основних показників розвитку системи освіти в місті Києві


Показник

1996

1997

1998

1999

2000

2001 очік.

2002 прогноз

Кількість дошкільних закладів, одиниць

733

714

703

703

687

681*

682*

Кількість місць у дошкільних закладах, тис. місць

122,7

115,9

108,8

80,9

78,6

69,2

67,0

Кількість дітей у дошкільних закладах, тис. чол.

87,3

80,9

77,2

74,5

72,2

62,0

62,0

Завантаженість дитячих дошкільних закладів, %

74,0

71,0

70,0

92,0

92,0

89,6

92,1

Кількість денних загальноосвітніх навчальних закладів, одиниць

397

410

439

457

485

506*

512*

Кількість учнів у загальноосвітніх навчально-виховних закладах, тис. чол.

343,6

340,7

336,0

328,3

320,6

312,4

309,7

- частка дітей, які навчаються у 2-гу зміну, %

9,1

6,3

5,3

4,34

2,6

1,1

-

Кількість вечірніх середніх шкіл. одиниць

13

13

13

12

12

12

12

Кількість учнів у вечірніх загальноосвітніх школах. тис. чол.

7,68

7,35

6,76

6,64

6,33

5,9

5,9

Кількість ПТУ, одиниць

44

44

35

33

33

33

33

Чисельність учнів в ПТУ, тис. чол.

24,4

24,1

23,5

24,0

23,7

23,8

23,9

Кількість ВУЗІВ ІІІ-ІV рівнів акредитації, одиниць

49

52

63

65

66

67

67

Чисельність студентів ВУЗІВ ІІІ-ІV рівнів акредитації, тис. чол.

178,9

196,8

218,7

237,7

259,9

262,2

263,4

Кількість ВУЗІВ І-ІІ рівнів акредитації, одиниць

46

46

47

46

46

46

46

Чисельність студентів ВУЗІВ І-ІІ рівнів акредитації, тис. чол.

41,9

42,4

43,8

42,8

44,9

45,2

45,2


* з урахуванням шкіл-дитячих садків
Головною метою діяльності міської влади в галузі освіти залишається підвищення якості освітньо-виховного процесу, забезпечення його відповідності сучасним вимогам соціально-економічного розвитку.
Основні заходи
Для досягнення головної мети у 2002 році передбачається:
— забезпечити впровадження в місті Національної доктрини розвитку освіти у XXI столітті;
— здійснювати реалізацію програми “Столична освіта. 2001—2005 роки”;
— забезпечити подальший розвиток та удосконалення державно-громадської системи управління освітою;
— забезпечити оновлення змісту дошкільної освіти, створення умов для різнобічного розвитку дітей і заснування різних типів дошкільних закладів з урахуванням психічного та фізичного розвитку малюків;
— продовжити перехід на 12-річний термін навчання, нову структуру і зміст загальної середньої освіти: створити на базі приміщень дошкільних закладів, що вивільняються, школи-дитячі садки та заклади для дітей; сприяти розвитку мережі загальноосвітніх шкіл, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв різного спрямування та форм власності; вжити заходи щодо профілізації старшої школи, модернізації змісту освіти; продовжити реалізацію цільової програми комп’ютеризації шкіл; сприяти підготовці київськими вченими та впровадженню нового покоління вітчизняних підручників, навчальних посібників та методів навчання;
— забезпечити виконання загальноміської програми “Шкільні дахи”, ремонтних робіт в закладах освіти;
— розширити мережу закладів позашкільної освіти, зміцнити матеріально-технічну базу, створити належні умови для розвитку здібностей та задоволення інтересів дітей у позаурочний час;
— сприяти розвитку професійно-технічної та вищої освіти в м. Києві відповідно до вимог ринку праці та потреб міської економіки;
— провести реформування мережі ПТУ на базі нових програм; вирішити питання про передачу київських ПТУ із державної власності до комунальної;
— забезпечити реалізацію Угоди про співпрацю Київської міської держадміністрації та ради ректорів Київського вузівського центру з метою підвищення ефективності підготовки фахівців для потреб міського господарства;
— створити систему планомірного поповнення столичних навчальних закладів висококваліфікованими спеціалістами, підвищення престижу педагогічної професії.
Очікувані результати
В результаті виконання основних заходів з розвитку освіти в 2002 році очікується одержання таких результатів:
— зміна структури освіти, розвиток мережі різних типів навчальних закладів, що відповідає міжнародній практиці і вимогам ЮНЕСКО до термінів одержання повної середньої освіти;
— повне задоволення потреб киян в дошкільних закладах при зростанні рівня їх заповнювання у середньому по місту до 92,1%;
— додаткове відкриття 5 шкіл-дитячих садків та завершення будівництва дитячого закладу на житловому масиві Оболонь (за замовленням СБУ);
— організація відповідного психолого-педагогічного розвиваючого середовища в дошкільних закладах освіти на основі фахової підготовки педагогічних працівників до професійної діяльності в нових умовах, забезпечення їх новітніми програмно-методичними матеріалами;
— укріплення та розширення матеріально-технічної бази загальної середньої освіти за рахунок: школи-новобудови на ж/м Позняки, двох басейнів до шкіл в Дарницькому районі та прибудови до школи в Голосіївському районі.
На виконання програми “Столична освіта. 2001—2005 роки” в 2002 році буде розпочата реконструкція покрівель шкіл під мансардні поверхи та продовжаться роботи із спорудження прибудов до старих шкіл, збудованих до 60-х років, у Голосіївському, Солом’янському, Печерському і Подільському районах.
Крім того, в 2002 році за кошти міста передбачено спорудження дитячого садка та школи в с. Підгірці, яке здійснюватиметься на вимогу обласних служб у зв’язку з експлуатацією полігону № 5 в Обухівському районі;
— зменшення кількості учнів, які навчатимуться в другу зміну в 2001/2002 навчальному році, до 3,3 тис., або 1,1% до загальної кількості учнів, у 2002/2003 навчальному році — повна ліквідація двозмінності навчання;
— подальший розвиток мережі позашкільної освіти: завершиться спорудження центру дитячої та юнацької творчості на вул. Героїв Севастополя, 35 та будинку школярів на пр. Перемоги, 140;
— активізація виховної роботи зі студентською молоддю в рамках програми “Столичні вузи”, запровадження механізмів пільгового кредитування студентів вищих навчальних закладів на період їх навчання, вдосконалення механізму працевлаштування випускників середніх шкіл, професійно-технічних закладів, вузів;
— запровадження нових форм морального та матеріального заохочення педагогічних працівників (доплати, оздоровлення тощо) та підвищення престижу освітянської професії.

3.2.2. Культура і мистецтво


В Києві постійно здійснюються заходи, направлені на забезпечення розвитку культури, створення ефективних механізмів підтримки і функціонування культурно-мистецької сфери незалежно від форм власності, підпорядкування та правового статусу закладів і організацій культури, творчих колективів, об’єднань та груп, забезпечення доступу всіх громадян до культурних надбань, збереження національної культурної спадщини.

Динаміка основних показників розвитку закладів культури в місті Києві


Показник

1996

1997

1998

1999

2000

2001 очік.

2002 прогноз

Кількість масових бібліотек (без профспілкових)

150

150

142

140

141

141

142

Книжковий фонд бібліотек.примірників на 100 мешканців

460

438

423

419

419

419

420

Кількість музеїв, включаючи філіали

29

32

32

31

32

32

32

Кількість відвідувань музеїв за рік. тис на 100 мешканців

109

108

100

113

132

133

133

Кількість театрів, включаючи театри-студії

34

35

33

33

31

30

30

Кількість відвідувань на 100 мешканців

45

39

38

40

36

36

36

Кількість концертних організацій і самостійних музичних колективів

17

17

17

17

19

19

19

Кількість постійно діючих кінотеатрів

37

35

36

36

36

36

36

Кількість місць для глядачів у залах на 100 мешканців

1

1

0,6

0,5

0,6

0,6

0,6

Кількість закладів культури клубного типу всіх відомств

41

41

37

40

40

40

40


З метою широкого відображення кращих надбань української національної та світової культури здійснюється практика надання державних (міських) замовлень на постановку вистав української класичної та сучасної драматургії, концертних програм, що сприяють розвитку українського національного мистецтва.
Для подальшої інтеграції українського мистецтва у світовий культурний простір театрально-музичні колективи міста беруть участь у міжнародних фестивалях та конкурсах; проводяться Київські міжнародні фестивалі, конкурси та інші культурно-мистецькі акції спільно з творчими спілками м. Києва. Яскравою подією стало святкування 10-ї річниці незалежності України та відкриття Монументу Незалежності України.
За останні роки створено ряд нових експозицій в музеях міста. Проведено ремонтно-реставраційні роботи у Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Музеї історії м. Києва, Музеї гетьманства, фондовому приміщенні Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та інших. Однак, все ще значна кількість приміщень і будівель музеїв не пристосовані для зберігання музейних колекцій, не оснащені сучасними технічними засобами та відповідним обладнанням.
Почалося створення єдиної автоматизованої інформаційної системи київських бібліотек.
Отримала подальший розвиток мережа дитячих навчальних закладів естетичного виховання, в яких навчається 21,2 тис. дітей, що складає 7% від кількості учнів 1—9 класів загальноосвітніх шкіл міста.
Проблемними питаннями розвитку галузі є:
— недосконалість матеріально-технічної бази значної кількості закладів культури і мистецтва;
— недостатнє фінансування галузі, в т. ч. для оновлення фондів, втілення ряду мистецьких проектів та матеріального утримання працівників;
— від’їзд талановитих особистостей, неспроможних реалізувати свої творчі можливості, за кордон;
— недостатнє фінансування заходів з охорони та проведення ремонтно-реставраційних робіт пам’яток історії, культури та історичного середовища.
Головною метою діяльності міської влади в галузі культури залишається зміцнення і примноження культурного потенціалу міста, задоволення культурних потреб населення, сприяння організації його дозвілля, збереження національно-культурної спадщини українськоо народу.
Основні заходи
Основні заходи, що передбачається здійснити у 2002 році для розвитку галузі:
— забезпечити гарантії свободи творчості та доступ всіх громадян до культурних надбань;
— здіснювати реалізацію міської комплексної програми “Столична культура і мистецтво” (2002—2006 роки);
— сприяти проведенню культурно-мистецьких заходів, фестивалів і концертів, реалізації театрально-музичних проектів, тощо;
— удосконалити мережу державних дитячих навчальних закладів естетичного виховання з метою ліквідації існуючої диспропорції в охопленні дітей видами мистецтв, більш повного задоволення потреб розвитку особистості дитини та сприяння розвитку її талантів, духовно-емоційних, розумових здібностей;
— здійснювати розвиток бібліотечної мережі;
— забезпечити релізацію “Міської програми розвитку музейної справи на 2001—2005 роки”;
— сприяти забезпеченню функціонування дитячих кінотеатрів; створенню і діяльності центрів вітчизняного кіномистецтва та нових форм кінопоказу, здійсненню заходів щодо реалізації першочергових інвестиційних проектів по реконструкції кінотеатрів комунальної власності м. Києва;
— зміцнити матеріально-технічну базу закладів культури та мистецтва;
— здійснювати реставрацію та ремонт пам’яток історії, культури і архітектури, що знаходяться на території міста Києва;
— забезпечити умови для підвищення кваліфікації кадрів, моральну та матеріальну підтримку діячів культури, обдарованої молоді, працівників культурно-мистецьких закладів.
Очікувані результати
У результаті виконання заходів в 2002 році передбачається:
— забезпечення діяльності установ і організацій культури, збереження і популяризація культурних надбень;
— підтримка високопрофесійної мистецької творчості через систему соціально-творчих замовлень і розширення системи естетичного виховання молоді (чисельність дітей в школах естетичного виховання зросте на 1,4%);
— продовження практики щодо забезпечення організації безкоштовного перегляду вистав, концертних програм для пільгових категорій населення;
— проведення культурно-мистецьких заходів, фестивалів і концертів, зокрема Міжнародного конкурсу артистів балету ім. Сержа Лифаря, спільного проекту з Національним оперним театром міста Бордо (Франція): показу у Києві балетних вистав у постановці Сержа Лифаря, Днів культури міста Москви в Києві, проекту “Київ у Варшаві, Варшава у Києві” та ін.;
— відкриття в районних центрах дитячої та юнацької творчості класів та гуртків хореографії, театральних та образотворчого мистецтва;
— підвищення якісного рівня бібліотечного обслуговування населення шляхом поповнення фондів, створення електронного каталогу існуючого книжкового фонду, а також на всі нові надходження до масових бібліотек, включення в міжнародний інформаційний простір через комп’ютерну мережу “Інтернет”;
— реставрація та консервація музейних фондів за новітніми технологіями, поповнення фондових колекцій, впровадження сучасних інформаційних технологій; оснащення музейних закладів сучасними технічними засобами;
— поліпшення кінообслуговування населення;
— зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури: завершення ремонтних робіт та відкриття музею М. Старицького, початок реконструкції комплексу “Театр на Подолі”; поновлення будівництва культурного центру на ж/м Виноградар; продовження робіт з реконструкції будинку колишнього кінотеатру “Дніпро” під Київський державний театр ляльок; продовження будівництва і реконструкції об’єктів Київського зоопарку;
— проведення комплексу заходів щодо збереження пам’яток історії, культури та архітектури, зокрема: здійснення робіт по відтворенню церкви Різдва Христового на Поштовій площі; ремонтно-реставраційних робіт Благовіщенської церкви, церкви Миколи Притиска на Подолі, дзвіниці церкви Миколи Доброго на вул. Покровській, Покровської церкви, Церкви Миколи Набережного з дзвіницею, трапезної і церкви Святого Духа та поварні з келіями Братського монастиря, Казанської церкви Флорівського монастиря, Кераїмської кенаси; початок робіт по відтворенню церкви Стрітення Господнього на Львівській площі, відбудови церкви Успіння Богородиці (Десятинної) на вул. Володимирській та ін.;
— на виконання Програми відтворення видатних пам’яток історії та культури України: завершення відтворення комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря та реставрації собору Святого Володимира Національного заповідника “Херсонес-Таврійський” в м. Севастополі; продовження реконструкції та реставрації пам’ятки архітектури та монументального мистецтва — будинку на вул. Банковій, 10, а також інтер’єрів Успенського собору Києво-Печерської лаври;
— підтримка діячів культури та обдарованої молоді шляхом надання стипендій, запровадження форм морального та матеріального заохочення працівників культури.

3.2.3. Охорона здоров’я


Стан здоров’я населення, виступаючи якісною характеристикою рівня життя населення, значною мірою впливає на сучасний стан та перспективи соціально-економічного розвитку міста. Це, насамперед, пов’язано з формуванням трудоресурсного потенціалу м. Києва, як однієї з найважливіших умов економічного зростання.
В м. Києві продовжується робота із забезпечення доступності медичної та медико-санітарної допомоги для населення, поліпшення якості медичного обслуговування, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Здійснюються заходи щодо удосконалення інфраструктури галузі та її укомплектування необхідним персоналом.

Динаміка основних показників функціонування закладів охорони здоров’я в місті Києві

(на кінець року)

Показник

1996

1997

1998

1999

2000

2001 очік

2002 прогноз

Кількість лікарняних ліжок, тис. од.

31,7

30,8

30,4

30,5

30,3

29,9

29,9

Потужність амбулаторно-поліклінічних установ, тис.відвідувань за зміну

80,0

80.0

81,5

81,2

81,1

81,1

81,1

Кількість лікарняних ліжок на 10000 населення

121,8

118,4

117,1

117,3

116,4

113,4

113,4

Забезпеченість амбулаторно-поліклінічними закладами, відвідувань за зміну на 10000 населення

307,6

307,8

313,8

312,3

311,2

307,5

307,5

Кількість лікарів усіх спеціальностей на 10000 населення, чол.

76,5

76,4

76,9

79,7

81,5

82,5

82,5

Кількість середнього медичного персоналу на 10000 населення, чол.

135,8

133,9

133,6

133,7

132,8

139,2

139,2



В системі охорони здоров’я м. Києва функціонує 99 лікарняних закладів, в т. ч. для дітей — 12; 339 амбулаторно-поліклінічних закладів (включаючи суб’єкти підприємницької діяльності, які мають дозвіл (ліцензію) на здійснення медичної практики та лікарські пункти охорони здоров’я), в т. ч. для дітей — 32; 13 санаторіїв (в т. ч. 1 санаторій ТМО Солом’янського району), діє 28 установ державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України, в тому числі 10 районних санепідемстанцій, одна міська санепідемстанція, одна міська дезінфекційна станція; функціонує 130 аптечних установ АО “Фармація”. Невідкладна медична допомога населенню міста надається у 29 пунктах невідкладної медичної допомоги для дорослих та 18 — для дітей.
В рамках реалізації міської комплексної програми “Здоров’я киян на 1998—2003 роки” продовжується робота з оптимізації ліжкового фонду у закладах охорони здоров’я з розширенням обсягів та підвищенням якості медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних установах; інтенсифікації лікувально-діагностичного процесу; удосконалення системи зв’язку з відомчими службами; реалізації принципу єдиного медичного та інформаційного простору.
В 2001 році почалась реалізація Програми інформаційного забезпечення первинної медико-санітарної допомоги на засадах лікаря загальної практики (сімейного) та комплексних заходів щодо впровадження сімейної медицини, що дасть змогу раціональніше витрачати кошти на первинну лікарську допомогу. В м. Києві підготовлено та працює 29 сімейних лікарів.
Разом з тим, проблемними питаннями розвитку системи охорони здоров’я залишаються:
— забезпечення належної доступності медичної та медико-санітарної допомоги для киян, насамперед первинної її ланки;
— неоптимальна структура міського ліжкового фонду;
— недостатній розвиток системи спеціалізованої медичної допомоги дітям, підліткам і вагітним жінкам;
— зростання кількості хворих, в тому числі в групі соціально небезпечних хвороб;
— недостатнє фінансування розвитку охорони здоров’я;
— недостатній рівень інформатизації медичної галузі.
Основні заходи
Головною метою діяльності міської влади в галузі “Охорона здоров’я” залишається забезпечення покращення стану здоров’я всіх верств населення та подовження тривалості життя.
Для досягнення головної мети розвитку медичної сфери та вирішення проблем, які стоять перед галуззю, у 2002 році передбачається:
— забезпечити виконання цільових міських медичних програм, насамперед, “Здоров’я киян на 1998-2003 роки”, “Репродуктивне здоров’я населення м. Києва на 2001—2005 роки”, “Цукровий діабет”; “Турбота на 2001—2005 роки” та комплексних заходів щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я;
— забезпечити інтенсифікацію показників діяльності лікувально-профілактичних закладів та реформування ліжкового фонду; продовжити організацію роботи зі створення денних стаціонарів та стаціонарів вдома при самостійних амбулаторно-поліклінічних закладах та при поліклінічних відділеннях;
— проводити оптимізацію мережі закладів охорони здоров’я відповідно до етапів впровадження сімейної медицини та роботу з пристосування приміщень існуючих амбулаторно-поліклінічних закладів для потреб і функціонування сімейної медицини; розробити і затвердити в установленому порядку стандарти якості діяльності закладів та фахівців загальної лікарської практики (сімейної медицини);
— зміцнити спеціалізовану ланку охорони материнства та дитинства, в тому числі покращити роботу дитячої кардіохірургічної служби та розширити мережу дитячих амбулаторно-поліклінічних та лікарняних закладів;
— забезпечити проведення суцільної диспансеризації киян;
— з метою зниження захворюваності соціально небезпечними хворобами забезпечити реалізацію цільових державних програм в м. Києві: боротьби з туберкульозом; профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу в м. Києві на 2001—2005 роки;
— забезпечити фінансування медичної галузі як за бюджетні кошти, так і шляхом впровадження багатоканальності фінансування медичних закладів; продовжити експеримент з впровадження медичного страхування;
— сприяти розвитку недержавних медичних закладів;
— удосконалити організаційну структуру швидкої і невідкладної медичної допомоги з урахуванням сучасних наукових рекомендацій;
— забезпечити контроль за санітарно-епідеміологічним благополуччям населення;
— сприяти створенню єдиного інформаційного простору у медичній галузі.
Очікувані результати
В результаті виконання визначених заходів у 2002 році очікується:
— зменшення захворюваності населення, в т. ч. на соціально небезпечні хвороби, підвищення рівня профілактики захворювань;
— забезпечення лікарськими засобами осіб, яким гарантовано безоплатний відпуск лікарських препаратів;
— підвищення ефективності та раціональності використання наявних лікарняних ліжок та амбулаторно-поліклінічних закладів;
— збереження рівня забезпеченості на 10 тис. населення: послугами амбулаторно-поліклінічних закладів — 307,5 відвідування за зміну; лікарнями — 113,4 ліжка; лікарями всіх спеціальностей — 82,5 лікаря; середнім медичним персоналом —139,2 чол;
— поліпшення медичного обслуговування на основі поширення інституту сімейних лікарів;
— підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я на основі закупівлі необхідного обладнання, інвентарю та устаткування переважно у вітчизняних виробників;
— подальший розвиток матеріальної бази закладів охорони здоров’я: продовжиться будівництво головного корпусу дитячого санаторію “Ялинка” в смт. Пуща-Водиця та дитячої клінічної лікарні на вул. Професора Підвисоцького, реконструкція дитячого дошкільного закладу № 610 на вул. Вишгородській під дитячу поліклініку; розпочнеться реконструкція поліклініки на вул. Чорнобильській;
— покращення роботи медичних закладів;
— удосконалення управління та організації служб швидкої і невідкладної медичної допомоги.
3.2.4. Фізична культура і спорт
Фізична культура виступає як найважливіший і найдешевший спосіб подовження тривалості довголіття людини, зменшення витрат на медичне обслуговування населення. Виходячи саме з цих позицій в Києві в останні роки спостерігається тенденція відновлення структури фізкультурних організацій: в окремих районах міста створені комітети з фізичної культури, а в мікрорайонах — осередки фізичної культури; відновлена і розширена мережа спортивних споруд; з місцевого бюджету виділяються кошти для роботи школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, підготовки збірних команд міста та спортсменів до Зимових і Літніх Олімпійських ігор. В місті постійно збільшується кількість осіб, які займаються фізичною культурою і спортом.

Динаміка розвитку інфраструктури фізкультури і спорту в місті Києві


Показник

1996

1997

1998

1999

2000

2001 очік.

2002 прогноз

Стадіони

29

29

29

29

29

29

29

Спортивні майданчики

1003

980

1013

1040

1105

1105

1105

Плавальні басейни

44

43

43

45

48

48

48

Стрілецькі тири

218

216

224

211

215

215

215

Спортивні зали

650

636

605

611

613

616

621

Споруди зі штучним льодом

6

6

6

5

5

5

5

Приміщення для проведення фізкультурно-оздоровчих занять

383

398

435

466

471

475

479

Дитячо-юнацькі спортивні школи

64

67

67

72

72

72

72

Кількість дітей, які займаються в ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ, тис. чол.

26,6

27,6

27,6

30,3

30,0

30,1

30,2

Займаються всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи, тис. чол

150,6

94,4

96,4

121,8

141,1

141,3

141,5


Починаючи з 1999 року, в м. Києві реалізується регіональна програма “Фізичне виховання — здоров’я нації” на 1999-2005 роки (затверджена розпорядженням КМДА від 17.11.98 № 2254 ).
Проблемними питаннями в сфері фізичної культури і спорту є:
— недостатня кількість молоді та інших вікових груп, залучених до занять спортом і, в результаті, недостатня фізична підготовка населення;
— недостатній розвиток дитячо-юнацьких спортивних шкіл та рівень фінансового забезпечення їх діяльності;
— недостатнє фінансування спортивних закладів та недоліки в організації проведення спортивно-масових заходів і навчально-тренувальних зборів.
Головною метою розвитку фізкультури і спорту є підвищення рівня фізичної культури населення, зростання чисельності людей, які займаються спортом, пропаганда та впровадження здорового та активного способу життя.

Iншi документи:
 

Розпорядження № 1846 від 11 жовтня 2018 року
Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 грудня 2016 року № 1346 «Про стипендію голови Київської міської державної адміністрації видатним спортсменам міста Києва»


Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 жовтня 2018 року № 1887
Про затвердження Порядку функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності


Розпорядження № 1571 від 28 серпня 2018 року
Про видачу ПРИВАТНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) «ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ «ГІМНАЗІЯ «КІДСЛАЙФ СКУЛ» ліцензії на право провадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти


Розпорядження № 1570 від 28 серпня 2018 року
Про видачу ЗАКЛАДУ «ВСЕУКРАЇНСЬКА ШКОЛА ПЕРСОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ «СЛАВІЯ» ІМЕНІ ВІКТОРА СОЛОМЕНКА ліцензії на право провадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти


Розпорядження № 1714 від 18 вересня 2018 року
Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, постачання теплової енергії ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВСЬКА ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ»


Розпорядження № 1067 від 19 червня 2018 року
Про видачу ПРИВАТНОМУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДУ ІІ-ІІІ СТУПЕНІВ «ЛІЦЕЙ «ЕКОЛОГІЯ І КУЛЬТУРА» ліцензії на право провадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти


Розпорядження № 1282 від 19 липня 2018 року
Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»


Розпорядження № 1070 від 19 червня 2018 року
Про видачу ПРИВАТНОМУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДУ ІІ-ІІІ СТУПЕНІВ «ЛІЦЕЙ «ЕКОЛОГІЯ І КУЛЬТУРА» ліцензії на право провадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти


Розпорядження № 1006 від 11 червня 2018 року
Про встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії, ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІОС»


Розпорядження № 902 від 29 травня 2018 року
Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15 травня 2003 року № 810


images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |



Fatal error: Class 'SAPE_client' not found in /spacenew/www/kreschatic.kiev.ua/index.php on line 211