У столиці створюють електронний архів справ, що зберігаються в Бюро технічної інвентаризації м. Києва. Про те, які документи уже потрапили в онлайн-перелік і хто від того виграє розповів «Вечірньому Києву» директор Департаменту комунальної власності Андрій Гудзь.

– У рамках нової Міської цільової програми управління об’єктами комунальної власності міста Києва на 2019-2021 роки передбачено внести дані про комунальне майно міста та оцифрувати дані БТІ про всі об’єкти столиці. Такого ще не зробило жодне місто України, – зазначив Андрій Гудзь.

А розпочалося із того, що у 2017 році Департамент через публічні закупівлі замовив та впровадив пілотний проект зі створення електронного архіву технічної документації інвентаризаційних справ БТІ. Насамперед оцифрували 86 будівель, що обліковуються на балансі Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій.  На фіксацію цих документів витратили  79,5 тис. грн.

Тепер уся інформація про стан пам’яток (площа, розміщення, матеріал стін, висота стель у приміщеннях чи навіть наявність художньої ліпнини) –  зафіксована і зі сканована.

Але плани у Департаменту масштабніші – вже розпочали оцифрування всіх документів БТІ.  Це не багато не мало, а  майже  150 тисяч інвентаризаційних справ по об’єктах нерухомого майна міста Києва різних форм власності

- У 2018 – 2019 році ми плануємо продовжити оцифрування технічної документації по об’єктах комунальної власності, а до 2022 року – по усіх об’єктах нерухомого майна міста Києва, завершивши формування електронного архіву та забезпечивши його подальше функціонування в електронному форматі, - пояснює Андрій Гудзь.

За попередніми підрахунками фахівців це коштуватиме майже 80 млн. грн. Крім того необхідно придбати та встановити в БТІ програмно-інформаційні системи та обладнання, що поставить оцифрування документів, що називається «на потік», ввести електронну базу  даних технічної документації на об’єкти нерухомого майна міста Києва, провести навчання фахівців.

Яка з цього користь місту? Усі документи будуть впорядковані і оцифровані, а оцифровані документи, як відомо, не горять.  У Департаменті також наголошують, що електронна документація унеможливить корупційні ризики та зловживання, пов’язані із тим, що якийсь документ «важко» знайти чи він узагалі «загубився».

Для киян це корисно і тим, що значно скоротиться час для формування та видачі довідок із архіву БТІ. Люди зможуть в районних Центрах надання адміністративних послуг замовляти і отримувати необхідний пакет документів за хвилину.

У майбутньому, цілком ймовірно, що для паперових документів збудують нове сховище. Це може бути спеціальний ангар, зведений за сучасними технологіями, і пристосований для зберігання паперової документації. Таким шляхом пішли у багатьох європейських містах. Водночас це «звільнить»  історичну будівлю в центрі міста на вул. Трьохсвятительській, 4 літ.В, де зараз розташований архів БТІ. Ринкова вартість споруди на сьогодні складає ~ 130 – 150 млн. грн. А якщо його, наприклад, здавати в оренду, то місто отримуватиме до бюджету біля 10 млн. грн. на рік.

До слова,  31 жовтня цього року  відбувся аукціон через систему «Prozorro» щодо виконання І-го етапу оцифрування архівів БТІ у рамках Міської цільової програми «Управління об’єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2016-2018 роки».  Переможець, а це ТОВ «Цифрові документи»,  уже розпочав оцифрування матеріалів технічної документації по 4 000 інвентаризаційних справ БТІ. Виконають вони ці роботи за 2 млн. 278 тис. грн.

Джерело