12 вересня 2018 року, середа  №98 (5149) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
громадський бюджет kyiv smart city
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
09:04 |  Київські поліцейські долучилися до Всеукраїнської акції «Тиждень безпеки дорожнього руху»
images images images
08:07 |  До комунальної власності повернуто 1,8 га землі на рибальскому острові
images images images
08:03 |  У Києві поліція встановлює обставини вибуху, у результаті якого загинуло двоє осіб
images images images
16:29 |  У Києві модернізують існуючий завод «Енергія» та паралельно збудують новий сучасний комплекс із переробки сміття
images images images
16:29 |  Віталій Кличко: «Ринок землі потрібен, але ухвалювати рішення в турборежимі – ризиковано»
images images images
17:25 |  У Києві створено оперативний штаб допомоги бездомним особам та координації соціального патрулювання у зимовий період
images images images
16:55 |  Новий підхід до міських цільових програм столиці підвищить ефективність використання бюджетних коштів – Наталія Мельник
images images images
16:45 |  Боротьба нової ДПС із мінімізаційними схемами в сфері ПДВ у цифрах
images images images
16:40 |  Столичні поліцейські завітали до школярів Оболонського району з профілактичною лекцією
images images images
16:39 |  Молодику, який нападав на літніх людей, повідомлено про підозру у ще трьох епізодах
images images images
16:37 |  Віталій Кличко: «Презентація нового Генплану столиці відбудеться у грудні»
images images images
16:35 |  Для діджиталізації податкових сервісів використовуватимуться найкращі світові практики, – Сергій Верланов
images images images
16:34 |  Київська міська рада проголосувала за виділення 83,4 млрд грн на розвиток транспортної інфраструктури протягом 5 наступних років
images images images
15:34 |  Європейці вражені темпами розвитку електронної демократії у Києві – експерт
images images images
15:26 |  У столиці 16-17 листопада відбудуться традиційні ярмарки
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    


Розпорядження
27/07/2004

ПРАВИЛА ЗАБУДОВИ МІСТА КИЄВА (проект, ІІ частина)




3.3. Технічні умови
3.3.1. На підставі даних завдання на проектування генпроектувальник виконує розрахунки потреб в навантаженнях на зовнішні міські інженерні комунікації і системи для забезпечення функціонування об’єкта будівництва.
На базі розрахункових інженерних нормативів генпроектувальник розробляє опитувальні листи і передає їх замовникові.
3.3.2. Замовник (забудовник) разом з відповідними проектувальниками замовляє у інженерних і спеціальних службах міста технічні умови на інженерне і спеціальне забезпечення об’єкта будівництва.
Технічні умови (далі — ТУ) — це комплекс умов та вимог щодо інженерного та спеціального забезпечення об’єкта інвестування з визначенням джерел енергоносіїв, приймальних систем водовідведення, спеціальних умов експлуатації, місць приєднання до відповідних зовнішніх інженерних мереж, розрахункових інженерних навантажень, умов здійснення будівництва.
Виконання технічних умов є обов’язковим для усіх учасників інвестиційної діяльності.
3.3.3. ТУ видаються інженерними та спеціальними службами міста на підставі дозвільних документів на проектні роботи згідно з п.п. 3.2.1 та 3.2.2 Правил на підключення та функціонування таких зовнішніх інженерних та спеціальних систем:
— водопостачання: питне, господарче, технічне, промислове, для пожежегасіння;
— водовідведення (каналізація): господарсько-побутова, промислова;
— дощова каналізація;
— теплопостачання: централізоване, від локальних джерел;
— гаряче водопостачання;
— електричне енергопостачання;
— газопостачання;
— зовнішнє освітлення;
— телефонізація: цифрова, аналогова, стільникова, Інтернет;
— диспетчеризація;
— телебачення: кабельне, супутникове, колективного користування, Інтернет;
— радіофікація;
— цивільна оборона;
— безпека руху;
— сміттєвидалення: переробка, спалення, сортування, утилізація;
— захоронення, вивезення;
— під’їзди і шляхи: залізниця, шляхи загального користування, водні шляхи;
— пожежна безпека (охорона, сигналізація тощо).
У разі проектування житлових та громадських будинків висотою понад 67 м генпроектувальником за замовленням інвестора також розробляються індивідуальні технічні вимоги (ІТВ), які містять вимоги щодо будівництва супутніх технічних споруд для їх експлуатації (майданчики для рятувальних пожежних вертольотів, об’єкти третього резервного джерела водопостачання — дизельні електростанції) тощо і погоджуються територіальними органами ГУ пожежної безпеки МВС України, МЧС України у місті Києві та інших органів державного нагляду.
3.3.4. Усі міські служби та організації надають технічні умови в двотижневий термін за розцінками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 року № 2328 “Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу”.
У разі відсутності на відповідній території централізованого джерела енергоносіїв можуть бути запроектовані автономні системи теплопостачання за погодженням відповідних органів державного нагляду і міжвідомчої комісії з теплопостачання.
3.3.5. Термін дії ТУ встановлюється організацією, що надає ТУ, виходячи з нормативних термінів проектування і будівництва, але не менше двох років.
3.3.6. ТУ, реалізація яких пов’язана з прокладанням інженерних мереж по землях, що перебувають у користуванні або володінні, можуть надаватися замовникам (забудовникам) переважно за погодженням з ними.
3.3.7. Для оперативного вирішення спірних питань при розробці та одержанні ТУ розпорядженням голови Київською міськдержадміністрацією утворюється постійно діюча узгоджувальна комісія з представників інженерних служб та інших зацікавлених осіб. Склад комісії затверджується Київською міською державною адміністрацією.
Рішення узгоджувальної комісії після затвердження її головою є обов’язковими для виконання для усіх учасників інвестиційної діяльності.
3.3.8. Перелік технічних умов визначається у АПЗ.
3.4. Архітектурно-планувальне завдання
3.4.1. Архітектурно-планувальне завдання (далі — АПЗ) є документом, який визначає комплекс містобудівних вимог та умов проектування архітектурно-планувальних, об’ємно-просторових і інженерних рішень об’єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, державних будівельних норм, правил забудови міста Києва, а також особливі умови проектування у зонах охорони пам’яток культурної спадщини, інших охоронних зонах — з метою створення сприятливого та безпечного середовища для функціонування об’єкта (комплексу), збереження існуючого довкілля і урахування державних, громадських і приватних інтересів при будівництві об’єктів і забудові територій.
Рекомендована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 року № 2328 форма АПЗ наведена у додатку № 5.
3.4.2. До АПЗ додаються графічні матеріали, які готуються на замовлення відповідних замовників (забудовників) відповідними підприємствами, установами, організаціями на договірних засадах у місячний термін за розцінками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 року № 2328 “Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу”.
В АПЗ визначається перелік необхідних технічних умов, інших вихідних даних, що підлягають отриманню замовником.
У разі проектування житлових та громадських будинків та інших складних споруд висотою вище 67 м, у АПЗ зазначається також перелік індивідуальних технічних умов.
3.4.3. В АПЗ визначається термін його дії залежно від складності проектування, який визначається складністю об’єкта, нормативними термінами проектування та будівництва, але не менш двох років від дати його затвердження.
Після закінчення терміну дії АПЗ, якщо проектна документація не затверджена в установленому порядку, замовник (забудовник) зобов’язаний подовжити термін дії АПЗ в порядку, встановленому Головкиївархітектурою, але не більше двох років.
3.4.4. АПЗ готується Головкиївархітектурою з урахуванням завдання на проектування та технічних умов.
3.4.5. АПЗ затверджується начальником Головкиївархітектури або його заступником і є обов’язковим для виконання всіма учасниками інвестиційної діяльності по забудові міста незалежно від підпорядкованості, форм власності і джерел фінансування будівництва.
3.4.6. Для отримання АПЗ замовник або уповноважена ним особа має надати до Головкиївархітектури:
— документ, що надає право на проектування (лист-дозвіл або розпорядження КМДА про дозвіл на проектування та будівництво, наданий відповідно до вимог розділу 2.2.2, рішення Київради щодо відведення земельної ділянки для об’єкта будівництва, рішення Київради щодо погодження місця розташування об’єкта будівництва);
— завдання на проектування;
— основні технічні умови;
— акт обстеження земельної ділянки, складений за формою, наведеною у додатку № 3.
3.4.7. Під час проектування до АПЗ можуть вноситися обґрунтовані зміни за поданням замовника (забудовника).
3.4.8. Архітектурно-планувальне завдання видається замовнику в місячний термін після подання також технічних умов.
3.4.9. Якщо у наданому замовникові (забудовникові) АПЗ визначені вимоги, які порушують державні норми, дія його може бути призупинена Держбудом України до усунення цих порушень.
3.5. Інші вихідні дані
3.5.1. Залежно від призначення об’єкта та умов розташування разом з вихідними даними, зазначеними в п.п. 3.1—3.4 цих Правил, замовник (забудовник) передає генпроектувальнику:
— матеріали технічних обстежень будинків і споруд, що підлягають реконструкції, а також тих, що безпосередньо примикають до проектованих будинків і споруд і знаходяться у зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з технічними висновками і відповідними рішеннями замовника (забудовника) по них, (можуть бути виконані на замовлення інвестора у процесі розроблення проектно-кошторисної документації) ;
— розпорядження райдержадміністрації про знесення зелених насаджень;
— документи, що підтверджують згоду мешканців, власників, орендаторів на відселення з будинків та споруд, що підлягають знесенню (перебазуванню) або відповідні гарантії замовника;
— документи, що підтверджують згоду мешканців та власників приміщень, майнові інтереси чиїх зачіпаються при реконструкції будинків;
— документи, що підтверджують згоду землекористувачів (землевласників), розміщених на території будівництва, на вилучення земельних ділянок на визначених умовах або відповідні гарантії замовника;
— схвалені архітектурно-містобудівною радою передпроектні пропозиції (пророблення), якщо такі виконувались;
— затверджене та погоджене в установленому порядку містобудівне обґрунтування, якщо таке виконувалось;
— у разі потреби: висновок відповідного органу охорони культурної спадщини; історико-містобудівне обґрунтування;
— рекомендації Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури;
— дозвільні і погоджувальні документи на застосування газу для проектування котельних установок;
— протокол міжвідомчої комісії з теплопостачання на об’єктах з котельними установками;
— інші документи, від яких залежить розробка проектних рішень.
Розділ 4. Інженерні вишукування
4.1. Розробка проектної документації на будівництво об’єктів без проведення інженерних вишукувань не допускається.
4.2. Необхідність проведення та види інженерних вишукувань для будівництва визначаються генпроектувальником та відображаються у завданні на проектування або технічним завданням, а для інших цілей – замовником, в тому числі:
— топографо-геодезичних;
— геологічних;
— гідрологічних;
— гідрометеорологічних;
— археологічних;
— радіаційних;
— інших.
4.3. Інженерні вишукування виконуються підприємствами, організаціями та установами, що мають відповідну ліцензію.
4.4. Інженерні вишукування виконуються у межах та за умовами, які погоджуються Головкиївархітектурою, на замовлення інвестора (замовника) або генпроектувальника, якщо це обумовлено договором (контрактом) між ними.
Топографо-геодезичні матеріали для виконання передпроектних пропозицій (розробок) та проектної документації на будівництво виконуються та надаються інвестору (замовнику) в порядку, встановленому відповідно до Інструкції з топографо-геодезичного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 ГКНТА-2.04-02-98 (на платній основі).
Інженерні вишукування здійснюються відповідно до статті 97 Земельного кодексу України за погодженням із землекористувачами (при потребі) або на підставі угоди з землевласниками, з визначенням термінів і місць проведення робіт.
Виконавці робіт зобов’язані відшкодувати землекористувачам (землевласникам) усі відповідні збитки, пов’язані з виконанням вишукувань та приведенням земель у попередній стан.
4.5. Проведення інженерних вишукувань на землях заповідників, парків садово-паркового мистецтва дозволяється за погодженням з відповідними органами охорони культурної спадщини. Археологічні дослідження здійснюються в порядку, визначеному чинним законодавством.
4.6. Власники земельних ділянок та підприємства, що виконують на ділянках будівельні чи опоряджувальні роботи, забезпечують збереження пунктів Державної геодезичної мережі. Знесення геодезичних знаків заборонено. Перенесення знаків виконують спеціалізовані підприємства за погодженням з Головкиївархітектурою, Управлінням земельних ресурсів, Інспекцією державного геодезичного нагляду, Державною Службою геодезії, картографії та кадастру, за рахунок забудовника.
4.7. Підприємства, які проводять на території міста інженерні вишукування, після їх завершення, передають до Головкиївархітектури оригінали виконаних вишукувань та геологічні звіти для технічного приймання, контролю, постійного зберігання і подальшого використання у містобудівній діяльності.
4.8. Матеріали топографо-геодезичних вишукувань М 1:2000, 1:500, 1:200, що не мають штампів відповідних служб Головкиївархітектури: про дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт; нанесення червоних ліній, технічних коридорів інженерних мереж, проектних меж ділянки (території) та штампу Головного управління земельних ресурсів щодо нанесених меж відведення земельної ділянки — не дійсні і до розгляду, погодження та на експертизу не приймаються.
Розділ 5. Розроблення проектної документації
5.1. Загальна частина проектних робіт
5.1.1. До цього етапу в усіх документах була визначена назва об’єкта містобудування (будівництва).
З початку проектних робіт повинна бути визначена повна назва проектної документації і об’єкта (будови), яка формально встановлює юридичні засади оформлення проектно-кошторисної документації, будівництва, введення в експлуатацію і права власності (користування).
5.1.2. Назва проектно-кошторисної документації повинна бути формалізована і лаконічно відображати стадійність і вид проектування і будівництва.
Назва документації визначається таблицею:

Категорії складності

Стадії проектування І, II, III

Назва проектно-кошторисної документації

І, II

ЕП РД

Двостадійний ескізний проект нового будівництва (реконструкції) об'єкта цивільного) призначення

І, II

ЕПЗ РД

Двостадійний ескізний проект нової забудови (реконструкції) території кварталу або вулиці об'єктами цивільного призначення

І, II

ТЕР РД

Двостадійний техніко-економічний розрахунок нового будівництва (реконструкції) об'єкта (будови) виробничого призначення

III

ПРД

Двостадійний проект нового будівництва (реконструкції) об'єкта цивільного (виробничого) призначення

III

ПЗ PД

Двостадійний проект нової забудови (реконструкції) території кварталу або вулиці об'єктами цивільного (виробничого) призначення

ІV, V

ЕП П РД

Тристадійний проект нового будівництва (реконструкції) об'єкта (будови) цивільного призначення

ІV, V

ЕПЗ ПЗ РД

Тристадійний проект нової забудови (реконструкції) території, вулиці, кварталу, району об'єктами цивільного призначення

ІV, V

ТЕО П РД

Тристадійний проект нового будівництва (реконструкції) об'єкта (будови) виробничого призначення

VI

ЕП П РД

Тристадійний проект нового будівництва житлових та громадських будівель, особливо складних споруд висотою вище 67 м, який виконується відповідно до індивідуальних технічних вимог

І, II

РП

Одностадійний робочий проект нового будівництва (реконструкції) об'єкта (будови) цивільного (виробничого) призначення

 

П, РП

Двостадійний проект (реконструкції) лінійних мереж

 

РП

Одностадійний проект (реконструкції) лінійних мереж


5.1.3. У разі реконструкції, в тому числі незавершеного будівництва, слід обов’язково у назві об’єкта (будови) відобразити його функціональне призначення до і після реконструкції.
Визначати у назві окремі складові частини реконструкції (надбудова поверхів, мансард, прибудова, перебудова, переобладнання, розширення, технічне переоснащення та ін.) не обов’язково.
5.1.4. Якщо розроблена проектно-кошторисна документація не відповідає назві об’єкта (будови), остання коригується листом-дозволом міськдержадміністрації.
5.1.5. Проектно-кошторисна документація складається з відповідних стадій:
— ескізний проект (ЕП);
— ескізний проект забудови (ЕПЗ);
— техніко-економічний розрахунок (ТЕР);
— техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);
— проект (П);
— проект забудови (ПЗ);
— робоча документація (РД);
— робочий проект (РП).
Усі стадії проектування, за виключенням робочого проекту, не мають самостійного значення і не можуть реалізовуватися без відповідних супутніх стадій.
5.1.6. Проектно-кошторисна документація може розроблятися з виділенням черг будівництва і пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування та обумовлено у АПЗ.
В цьому разі затверджувальна стадія проекту будівництва розроблюється в цілому на повний розвиток, в тому числі по чергах будівництва з можливим виділенням пускових комплексів.
5.1.7. Усі розділи проектів будівництва, що виконуються субпідрядними проектувальниками за окремими договорами, укладеними генпроектувальником з ними, підписуються, оформлюються в установленому порядку і входять до складу проекту будівництва, за який в цілому несе відповідальність генпроектувальник згідно з законодавством.
Субпроектувальники несуть відповідальність за якість проектних рішень перед генпроектувальником.
5.1.8. Проектна документація на будівництво житлових та громадських будинків висотою більш 67 м розробляється проектними організаціями, які мають відповідну ліцензію.
5.2. Загальні вимоги щодо завдань та змісту стадій проектної документації
5.2.1. Склад, зміст, порядок оформлення стадій проектування ТЕО, ТЕР, ЕП, П, РП, РД визначається державними будівельними нормами ДБН А.2.2-3-2004.
5.2.2. Під час розроблення ЕП та визначення його складу слід керуватись Положенням про ескізний архітектурний проект, затверджений Держбудом України від 23.10.1991 року № 51-839/1.
5.2.3. Ескізний проект забудови (далі — ЕПЗ) — є стадією проектування і розробляється для принципового визначення містобудівних, об’ємно-просторових, планувальних і технічних рішень при проектуванні нової забудови (реконструкції) територій сукупності окремих земельних ділянок і об’єктів на них по вулицях або кварталів площею до 50 га.
5.2.4. ЕПЗ може розроблятися, як затверджувальна стадія з подальшою розробкою робочої документації для забудови територій до 20 га об’єктами цивільного призначення І і II категорій складності.
ЕПЗ може розроблятися, як попередня стадія проектування перед затверджувальною — для забудови територій площею 20—50 га об’єктами цивільного призначення ІV і V категорій складності. В цьому разі ЕПЗ погоджується Головкиївархітектурою для розробки наступної стадії проектування і реалізується генпроектувальником на замовлення забудовника.
5.2.5. ЕПЗ розроблюється, якщо вихідними даними на проектування встановлений єдиний забудовник обраної території.
5.2.6. ЕПЗ розроблюються в обсязі і складі згідно з відповідними Положенням, затвердженим постановою Держбуду України та Спілки архітекторів України від 23.10.2001 року № 51/839/1.
5.2.7. У разі необхідності у складі ЕПЗ розробляється розділ “Проект розподілу території” з визначенням меж прибудинкових територій, меж земельних ділянок для будівництва об’єктів, меж територій загального користування.
5.2.8. ПЗ є стадією проектування з ознаками містобудівної документації і розроблюється для визначення містобудівних, об’ємно-просторових, планувальних, економічних, інженерно-технічних і технологічних рішень при забудові територій.
ПЗ розроблюється, якщо вихідними даними для проектування встановлений єдиний забудовник обраної території.
Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження ПЗ визначається державними будівельними нормами.
5.2.9. ПЗ може розроблюватись, як затверджувальна стадія у двостадійних проектах нової забудови (реконструкції) території вулиць, кварталу площею 20—50 га об’єктами цивільного (виробничого) призначення III категорії складності, для яких за рішенням забудовника і генпроектувальника нема потреби розробляти додаткову передпроектну стадію через принципову визначеність основних містобудівних, технічних і економічних показників.
У цьому разі після ПЗ розроблюється стадія “робоча документація”.
5.2.10. ПЗ може розроблюватись, як затверджувальна стадія у тристадійних проектах нової забудови (реконструкції) території вулиць, кварталу площею до 80 га об’єктами цивільного призначення ІV і V категорій складності.
В цьому разі розробці ПЗ передує ЕПЗ, а, після затвердження ПЗ розробляється робоча документація.
5.2.11. У разі необхідності у складі ПЗ розроблюється розділ “Проект розподілу території з визначенням меж земельних ділянок будівництва об’єктів, прибудинкових територій, територій загального користування”.
5.2.12. РД є стадією проектування і розробляється на підставі попередньої затверджувальної стадії для безпосереднього виконання будівельних робіт.
За рішенням інвестора РД може розроблятися і до затвердження попередньої стадії проектування, але погодженої Головкиївархітектурою.
5.2.13. РП є суміщеною стадією проектування, яка складається із затверджувальної частини і робочих креслень і розробляється для архітектурно і технічно нескладних об’єктів цивільного та виробничого призначення І та II категорій складності, а також для будівництва (реконструкції) інженерних мереж для існуючих будівель або за Програмою розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
РП розробляється у складі згідно з ДБН А.2.2-3-2004.
Розділ 6. Погодження проектно-кошторисної документації
6.1. В залежності від складності та значущості об’єкта містобудування Головкиївархітектура визначає необхідність розгляду проектної документації на містобудівній раді або погодження у робочому порядку.
Архітектурно-містобудівна рада розглядає передпроектні розробки і архітектурно-планувальну-частину проектів будівництва (архітектурні, містобудівні, інженерні вирішення, —додаток 2) і надає протокол щодо їх схвалення або погодження.
Діяльність і склад архітектурно-містобудівної ради регламентуються Положенням, затвердженим розпорядженням Київської міськдержадміністрації від 10.12.2003 року № 2295.
6.2. Затверджувальні стадії проектування (ЕП, ЕПЗ, ТЕР, П, ПЗ) і затверджувальна частина РП підлягають обов’язковому погодженню з:
6.2.1. Інститутом „Київгенплан” АТ “Київпроект” щодо відповідності розміщення будівництва Генеральному плану міста Києва — на генеральному плані.
6.2.2. Управлінням Державтоінспекції ГУ МВС України в місті Києві — на генеральному плані.
6.2.3. Київзеленбудом – на генплані та актів знесення зелених насаджень у складі проектів будівництва.
6.2.4. Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини — у зонах охорони пам’яток місцевого значення, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах міста Києва місцевого значення, а також, якщо реалізація проекту будівництва може позначитися на об’єктах культурної спадщини місцевого значення — окремим погоджувальним листом на запит замовника.
6.2.5. Мінкультури України — у зонах охорони пам’яток національного значення, на охоронюваних археологічних територіях національного значення, в історичних ареалах міста Києва національного значення, а також, якщо реалізація проекту будівництва може позначитися на об’єктах культурної спадщини національного значення — окремим погоджувальним листом на запит замовника; при потребі, — Мінкультури України на подання Кабінетові Міністрів України пропозицій про знесення, зміну та переміщення (перенесення) пам’ятки.
6.2.6. Спеціалізованим управлінням протизсувних підземних робіт (СУППР) у зсувних та зсувонебезпечних зонах, на територіях з підрізкою укосів та схилів — окремим погоджувальним листом на запит замовника та на генеральному плані і схемі організації рельєфу.
6.2.7. Управлінням містобудування та архітектури Головкиївархітектури — на генеральному плані після розгляду архітектурно-планувальної частини проекта на архітектурно-містобудівній раді.
6.2.8. Управлінням інженерного обладнання та підготовки територій Головкиївархітектури — на генеральному плані та схемі організації рельєфу в М 1:500 з напрямком трас інженерних мереж, а також на плані інженерних мереж, розробленому на кресленні генерального плану М 1:2000 з напрямком трас інженерних мереж, погоджених власниками (користувачами) земельних ділянок, по яких проходять запроектовані нові або реконструйовані інженерні мережі.
6.2.9. Головним дендрологом Головкиївархітектури — на дендроплані.
6.2.10. Головкиївархітектурою – окремим погоджувальним листом.
6.2.11. Власниками та користувачами будинків та споруд, що підлягають знесенню або перебазуванню — у формі листів-погоджень, договорів та ін.
6.2.12. Територіальною проектною організацією — Київським Промбудпроектом у виробничих зонах міста Києва — окремим погоджувальним листом.
6.1.13. Міноборони, Укравіатрансом, Украерорухом, МНС, ГУ пожежної безпеки МВС - по проектах будівництва об’єктів, дійсна висота яких перевищує 50 м — у формі листів-погоджень.
6.1.14. Генеральною підрядною організацією, якщо це передбачено завданням на проектування, — на будгенплані і зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва.
6.1.15. Міська СЕС – листом.
6.1.16. З іншими юридичними та фізичними особами, чиї інтереси зачіпаються при здійсненні будівництва і експлуатації об’єкта інвестування.
6.2. Проектно-кошторисна документація, розроблена у відповідності з чинною нормативною базою, не підлягає окремому погодженню з органами державного нагляду.
Відповідність проектно-кошторисної документації чинній нормативній базі посвідчується підписом головного архітектора проекту.
6.3. Проектна документація на будівництво житлових та громадських будинків, інших складних споруд висотою більше 67 м підлягає обов’язковому погодженню з органами державного нагляду, та службами відповідно до вимог цього розділу.
Свідченням погодження проектно-кошторисної документації органами державного нагляду є позитивні висновки державної експертизи, виконані в установленому порядку.
6.4. Робочі креслення інженерних мереж і систем у складі РД або РП підлягають погодженню з відповідними службами, які видали ТУ, якщо така вимога передбачена цими ТУ, а також у разі наявності у робочій документації відхилень від технічних умов, наданих у складі вихідних даних на проектування.
6.5. Замовник разом з проектувальником визначає послідовність погодження проектної документації відповідно до цих Правил.
6.6. Органи державного нагляду та комунальні підприємства, які надають висновки щодо розміщення об’єкта і ТУ на платній основі, розглядають і погоджують окремі розділи проектно-кошторисної документації на відповідність наданим висновкам і ТУ безкоштовно.
Розділ 7. Комплексна державна експертиза проектів будівництва
7.1. Усі затверджувальні стадії проектно-кошторисної документації (ЕП, ЕПЗ, ПЗ, ТЕР, П, ПЗ) і затверджувальна частина РП перед їх затвердженням підлягають обов’язковій комплексній державній експертизі.
Перелік об’єктів, проекти будівництва яких не підлягають проведенню комплексної державної експертизи, затверджується Держбудом.
7.2. Комплексна державна експертиза проектів будівництва, погоджених в установленому порядку для їх реалізації на території міста Києва виконується спеціалізованою державною організацією — службою “Київдержекспертиза” незалежно від обсягів та джерел фінансування будівництва і форм власності інвесторів.
При інвестуванні будівництва об’єктів (будов) за межами міста Києва за рахунок коштів Київського міського та районних бюджетів комплексна державна експертиза проектів будівництва виконується відповідними територіальними службами Української інвестиційної експертизи згідно порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, а фінансування будівництва проводиться по наслідках перевірки інвесторської кошторисної документації Київдержекспертизою.
7.3. Комплексна державна експертиза проводиться із залученням місцевих органів державного нагляду з питань санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження.
7.4. При розробленні проектів реконструкції існуючих об’єктів необхідно у пояснювальній записці вказувати організацію-розробника цих об’єктів, прізвища їх попередніх авторів та погоджувати з ними проектні рішення що розробляються.
7.5. Наслідком проведення державної експертизи проектів будівництва є висновок з відповідними зауваженнями та рекомендаціями щодо відповідності проектів державній нормативній базі.
Після коригування проектів будівництва і зняття зауважень висновку державної експертизи замовнику видається Київдержекспертизою позитивний висновок комплексної державної експертизи з рекомендацією інвесторові затвердити певний проект будівництва з відповідними техніко-економічними показниками.
Розділ 8. Затвердження проектів будівництва
8.1. Затвердження проекту будівництва фіксується у розпорядчому документі інвестора у формі наказу, розпорядження, рішення з відповідними техніко-економічними показниками, рекомендованими позитивним висновком Київдержекспертизи.
8.2. Порядок затвердження проектів будівництва затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 483.
8.3. Проект будівництва за рішенням інвестора може перезатверджуватись. В цьому разі замовник (забудовник) разом з генпроектувальником складає доповнення до завдання на проектування, в якому конкретно визначаються проектні рішення, що підлягають коригуванню. Доповнення до завдання на проектування затверджує інвестор. Зміна інженерних вирішень, зокрема коригування трас інженерних мереж в межах будови та відведеної земельної ділянки, інженерного обладнання у межах визначених навантажень затверджується інвестором після погодження з управлінням ІЗ Головкиївархітектури та при необхідності — з комунальним підприємством, яке надало технічні умови.
Зміни наносяться на генплані забудови та у відповідних розділах проекту. Якщо термін дії топографо-геодезичної зйомки вичерпаний, генплан із зміною траси виконується на оновленій топографо-геодезичній зйомці, погоджується Головкиївархітектурою з внесенням змін у відповідні розділи затвердженої проектної документації.
Якщо зміна проектних рішень веде до зміни об’ємно-просторових показників будівлі і фасадів, коригуванню підлягає вся затверджена стадія.
Коригування проекту будівництва, його погодження, державна експертиза і перезатвердження виконуються в порядку цих Правил.
Якщо коригування проектних рішень стосується тільки змін внутрішнього планування без змін фасадів, але це призводить до зміни затверджених показників, коригується тільки відповідна робоча документація, після чого проводиться її комплексна державна експертиза, а за її позитивним висновком інвестор перезатверджує нові техніко-економічні показники.
Розділ 9. Земельні відносини при забудові територій
Питання набуття права власності чи користування земельними ділянками в місті Києві вирішуються відповідно до положень Земельного кодексу України, Закону України “Про землеустрій”, Постанов Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 427 “Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів” та від 26.05.2004 року № 677 “Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок”, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень Київського міського голови, зокрема:
— від 14.03.2002 року №313/1747 “Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в місті Києві” (із змінами та доповненнями), яке визначає порядок та умови набуття юридичними особами та громадянами права власності та права користування земельними ділянками для різного цільового призначення;
— від 14.03.2002 року №304/1738 “Про визначення тимчасового порядку продажу земельних ділянок в місті Києві” (із змінами та доповненнями), яке визначає порядок придбання земельних ділянок у власність;
— від 26.06.2003 року №512/672 “Про порядок надання земельних ділянок у користування в місті Києві”, яке визначає особливості надання у користування земельних ділянок фізичним та юридичним особам для розміщення об’єктів містобудування;
— від 14.08.2000 року №508-МГ “Про питання продажу земельних ділянок в місті Києві”, яке визначає особливості передачі земельних ділянок для будівництва автозаправних станцій;
— від 14.08.2000 року №511-МГ “Про визначення порядку та особливостей продажу права оренди земельних ділянок в місті Києві”.
Передача у власність чи користування земельних ділянок, розташованих у центральній частині міста Києва, яка визначена Генеральним планом розвитку міста, здійснюється, як правило, на конкурсній основі, шляхом проведення відповідних аукціонів (конкурсів).
Використання земель у місті Києві здійснюється відповідно до Генерального плану розвитку міста, іншої містобудівної документації, планів земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм та цих Правил.
Розділ 10. Дозвільна документація для виконання будівельних робіт
10.1. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на заяву замовника (забудовника) управлінням державного архітектурно-будівельного контролю місті Києва відповідно до “Положення Держбуду України від 05.12.2000 року №273 “Про надання дозволу на виконання будівельних робіт”.
До заяви замовником (забудовником) надається комплект таких документів і матеріалів:
— рішення Київради про надання земельної ділянки для будівництва або розпорядження КМДА про дозвіл на будівництво, надане відповідно до розділу 2 Правил;
— затверджувальна стадія проекту будівництва — том 1; будгенплан, погоджений управлінням архітектури та дизайну міського середовища Головкиївархітектури;
— паспорт фасадів, погоджений Головкиївархітектурою;
— позитивний висновок Київдержекспертизи;
— розпорядчий документ інвестора про затвердження проекту будівництва;
— дозвіл Мінкультури на проведення робіт на пам’ятках національного значення (при необхідності);
— дозвіл Головного управління культури та мистецтв і охорони культурної спадщини на проведення робіт на пам’ятках місцевого значення (при необхідності);
— дозвіл Кабінету Міністрів України на знесення, зміну та переміщення (перенесення) пам’ятки (при необхідності);
— документ, що засвідчує право власності та користування на земельну ділянку (державні акти на право власності і користування земельною ділянкою, договір оренди, зареєстрований у встановленому порядку);
— копія документа, що посвідчує право власності на будинок (споруду) з письмовою згодою власника на проведення робіт (у разі проведення реконструкції);
— довідка Головного управління економіки та розвитку міста про сплату коштів пайової участі у розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктур міста або копія договору про сплату пайових внесків (у випадку, якщо згідно з умовами договору, вони сплачуються під час будівництва);
— наказ генеральної підрядної організації про призначення виконроба;
— наказ генерального проектувальника про призначення авторського нагляду;
— наказ замовника про призначення технічного нагляду;
— загальний журнал робіт;
— журнал авторського нагляду (згідно ДБН А.2.2-2003 „Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд) ;
— журнал технічного нагляду;
— виписку з договору (контракту) підряду на будівництво між замовником та генеральним підрядником.
10.2. Управління ДАБК міста Києва після комплектації документів і матеріалів, перелічених в п. 10.1 у місячний строк видає замовнику (забудовнику) дозвіл на виконання будівельних робіт, штамп реєстрації якого проставляється на титульному листі тому 1, будгенплані, загальному журналі робіт, журналах авторського та технічного нагляду.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається на весь термін будівництва згідно календарному плану у складі затвердженого проекту будівництва або договору (контракту).
Якщо дозвіл на виконання будівельних робіт не було завчасно подовжено, це будівництво вважається самовільним і підлягає призупиненню.
10.3. Після одержання дозволу управління ДАБК на виконання робіт головне управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва видає ордер на розробку котлованів, траншей, роботи з вертикального планування території та інші земляні роботи.
Ордери на земельні роботи видаються на обмежений термін, після якого з поважних причин можуть бути подовжені.
Земляні роботи, що виконуються без ордера, вважаються самовільними і підлягають призупиненню.
Розділ 11. Виконання будівельних робіт. Основні положення
11.1. Виробництво будівельних робіт виконується за договором (контрактом), укладеним між замовником і генпідрядником відповідно до календарного плану проекту організації будівництва, затвердженого у складі проекту будівництва.
11.2. З метою конкретної організації будівельно-монтажних робіт на будівельному майданчику генпідрядником розробляється і затверджується проект виконання робіт, який погоджується з замовником, генпроектувальником і субпідрядниками.
11.3. Розпочинати будівництво без затвердження проекту будівництва забороняється.
11.4. Будівельно-монтажні роботи дозволяється розпочинати після улаштування будівельного майданчика, створення побутових умов для робочих, передачі замовником (забудовником) генпідряднику робочих креслень на перший рік будівництва зі штампом “До виробництва робіт”.
11.5. Безпека праці на будівельному майданчику забезпечується генпідрядником і контролюється відповідними органами державного нагляду.
11.6. Якість виконання будівельно-монтажних робіт постійно забезпечується генпідрядником і субпідрядниками, контролюється замовником, генпроектувальником і, в порядку вибіркового контролю, управлінням держархбудконтролю міста Києва.
11.7. Відповідність виконуваних будівельно-монтажних робіт робочим кресленням і затвердженому проекту будівництва забезпечується генпідрядником, постійно контролюється генпроектувальником і замовником, а також, в порядку вибіркового контролю, — управлінням ДАБК, Київдержекспертизою.
11.8. У разі консервації об’єкта (будови) замовник (забудовник) зобов’язаний повернути управлінню ДАБК міста Києва дозвіл на виконання будівельних робіт разом з розпорядчим документом замовника (забудовника) на консервацію для одержання дозволу на консервацію об’єкта з подальшим його закриттям і забороною робіт.
Ордери на виконання земляних робіт також підлягають анулюванню.
Дозвіл на поновлення робіт після розконсервації видається у порядку розділу 10 цих Правил.
11.9. У виключних випадках будівельно-монтажні роботи можуть бути розпочаті до затвердження проекту будівництва.
У цьому разі замовник (забудовник) за погодженням з КМДА розробляє аргументоване обґрунтування і звертається до Держбуду України з відповідним проханням, до якого додаються розроблені відповідні робочі креслення і матеріали інженерних вишукувань. Крім того, замовником (забудовником) разом з генпроектувальником надаються гарантії затвердження проекту будівництва і подання усіх необхідних документів у визначені терміни.
Після аналізу наданих матеріалів Держбуд може надати погодження будівництва на конкретні види робіт з певними умовами на визначений термін.
На підставі цього погодження, за наявності відповідних документів управління ДАБК міста Києва видає дозвіл на виконання будівельних робіт на визначений термін.
Розділ 12. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів встановлений Положенням, що затверджене розпорядженням Представника Президента України у місті Києві від 01.03.1993 року № 249.
12.1. Робочі комісії
12.1.1. Закінчені будівництвом об’єкти виробничого призначення з чисельністю понад 50 працюючих або вартістю понад 5 млн. грн. до пред’явлення їх державним приймальним комісіям попередньо приймаються робочими комісіями.
12.1.2. Закінчені будівництвом об’єкти цивільного призначення III, ІV і V категорій складності до пред’явлення їх державним комісіям попередньо приймаються робочими комісіями.
12.1.3. Основне призначення робочих комісій — визначення готовності закінченого будівництвом об’єкта до пред’явлення його державній приймальній комісії.
12.1.4. Робочі комісії призначаються і очолюються замовником. Після усунення недоліків і дефектів акт робочої комісії затверджується замовником, який приймає об’єкт під охорону і зберігання.
12.2. Державні приймальні комісії
12.2.1. Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об’єктів здійснюється на підставі актів робочих комісій державними приймальними комісіями, які призначаються:
— по об’єктах, що споруджені із залученням бюджетних коштів, коштів юридичних осіб державної власності або із залученням іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України вартістю:
— понад 30 млн. грн. — Кабінетом Міністрів України або за його рішенням міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади або, за погодженням з ними, Київської міськдержадміністрацією;
— від 10 до 30 млн. грн. — міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади або, за погодженням з ними, — КМДА;
— до 10 млн. грн. — КМДА;
— по об’єктах, що споруджені за рахунок позабюджетних коштів вартістю понад 30 млн. грн. — КМДА;
— по об’єктах, що споруджені за рахунок позабюджетних коштів вартістю до 30 млн. грн. — районними (у місті Києві) державними адміністраціями.
12.2.2. По об’єктах, що не увійшли до переліку об’єктів, встановлених п.п. 12.1.1 та 12.1.2, державні приймальні комісії призначаються відповідно до п. 12.2.1 цих Правил.
12.2.3. Державну приймальну комісію очолює представник органу, що призначив цю комісію. Датою введення в експлуатацію є дата підписання акту державної приймальної комісії органом, що призначив комісію.
12.2.4. Вбудовано-прибудовані приміщення і приміщення нежилих поверхів жилих будинків можуть прийматися в експлуатацію окремим актом державної комісії, якщо вони виділені в окремі пускові комплекси, а їх експлуатація відокремлена від житла.
При одночасному прийнятті в експлуатацію цих приміщень і жилої частини будинку складається один акт.
12.2.5. Жилі будинки, у яких квартири та приміщення іншого призначення побудовані за інвестиційними контрактами за рахунок позабюджетних коштів, можуть прийматись в експлуатацію без внутрішніх опоряджувальних робіт і обладнання, що не впливає на експлуатацію будинку в цілому.
Перелік таких робіт та обладнання встановлюється Держбудом.
12.3. Архітектурно-технічний паспорт (АТП)
12.3.1. Архітектурно-технічний паспорт об’єкта (будови) складається генпроектувальником на замовлення замовника (забудовника) за участю генерального підрядника і затверджується Головним Управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.
12.3.2. АТП розроблюється з метою забезпечення архітектурної, конструктивної, технічної та функціональної ідентифікації об’єкта (будови), а також надійної його експлуатації.
АТП розроблюється за формою згідно з додатком 6 до цих Правил.
АТП розроблюється після завершення будівництва за наслідками роботи робочої комісії і передається для роботи голові державної приймальної комісії.
12.3.3. При виявленні розбіжностей між техніко-економічними і архітектурними показниками завершеного будівництвом об’єкта (об’єктів у складі будови) і затвердженим проектом будівництва, робочими кресленнями, а також результатами обмірів бюро технічної інвентаризації проектно-кошторисна документація підлягає коригуванню, погодженню, державній експертизі і перезатвердженню у порядку, встановленому цими Правилами.
Затвердження акту державної приймальної комісії без виконання вимог цього пункту забороняється.
12.3.4. АТП підлягає обов’язковій передачі замовником (забудовником) організації, що експлуатуватиме об’єкт (будову) та Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну.
Розділ 13. Забезпечення експлуатації об’єктів
13.1. Після оформлення державного акта прийняття в експлуатацію об’єкта (будови), який побудований з залученням бюджетних коштів або коштів юридичних осіб державної власності, замовник (забудовник) зобов’язаний визначити організацію (підприємство), на яке покладаються експлуатаційні обов’язки, і за розпорядчим документом інвестора передати їй на баланс усі витрати по будівництву об’єкта (будови) з покладанням обов’язків експлуатуючої організації.
13.2. Після оформлення державного акта прийняття в експлуатацію об’єкта (будови), якого побудовано за позабюджетні кошти за інвестиційними угодами, інвестор разом з фізичними і юридичними особами, з якими були укладені інвестиційні договори, зобов’язаний оформити в головному управлінні комунальної власності міста Києва правовстановлюючі документи на право власності побудованого об’єкта інвестування, в тому числі — на вбудовано-прибудовані приміщення і приміщення нежилих поверхів.
13.3. Після одержання всіма учасниками договірних інвестиційних відношень правовстановлюючих документів на право власності інвестор зобов’язаний передати на баланс усі витрати по будівництву побудованого об’єкта інвестування — майнового комплексу жилого будинку товариству власників жилих квартир (якщо власники їх об’єдналися і зареєстрували в установленому порядку відповідне товариство), а також власникам вбудовано-прибудованих приміщень і приміщень нежилих поверхів для забезпечення їх експлуатації.
13.4. Після одержання всіма учасниками договірних інвестиційних відношень правовстановлюючих документів на право власності об’єктів нежилого призначення інвестор зобов’язаний передати на баланс власникам об’єктів і окремих приміщень усі витрати по їх будівництву для забезпечення їх експлуатації.
Розділ 14. Отримання дозволу на будівництво індивідуальних садибних житлових будинків, реконструкцію і капітальний ремонт об’єктів містобудування та перепланування квартир
14.1. Дозвіл на реконструкцію об’єктів містобудування, горищ з устроєм мансард, цокольних та перших поверхів і підвалів з устроєм вхідних груп та зміною функціонального призначення, техніко-економічних показників надається КМДА в порядку, який визначає Київрада.
Територія на проектування вхідних груп, ганків, східців, перепадів висот та інших перепон не може виходити за межі червоних ліній.
Проектна документація на реконструкцію розробляється на підставі дозволу КМДА та АПЗ, інших вихідних даних, наданих відповідно до вимог розділу 3 цих Правил.
Проектна документація на реконструкцію об’єктів підлягає комплексній державній експертизі.
14.2. До компетенції районних в місті Києві державних адміністрацій відноситься надання дозволу на:
— перепланування приміщень на території адміністративних районів міста Києва без устрою вхідних груп;
— перепланування квартир;
— встановлення додаткового обладнання, а саме антен стільникового зв’язку, побутових, фасадних кондиціонерів, витяжок, якщо місце їх розташування не визначене проектом (окрім об’єктів культурної спадщини).
14.3. У багатоквартирних житлових будинках не дозволяється:
— об’єднувати лоджії і балкони з помешканнями квартир шляхом розбирання зовнішніх стін;
— переносити опалювальні прибори на лоджії та балкони;
— об’єднувати квартири по вертикалі з повним або частковим розбиранням міжповерхових перекриттів;
— збільшувати площу приміщень санітарних вузлів і ванних кімнат за рахунок жилих і допоміжних приміщень квартири;
— влаштовувати прорізи в несучих стінах без затвердженої в установленому порядку проектної документації;
— розбирати підготовку під підлоги на звукотеплоізоляційній основі при ремонті, що призводить до неприпустимого акустичного дискомфорту в квартирах, розміщених нижче поверхом.
14.4. Дозвіл на капітальний ремонт будинків, фасадів без зміни структурної побудови і існуючих елементів, покрівель, балконів, лоджій, цокольних і перших поверхів і підвалів без устрою вхідних груп та зміни будівельних габаритів та зміни функції, горищ без устрою мансард, опорядження фасадів (окрім об’єктів культурної спадщини) надається районною у місті Києві державною адміністрацією.
Капітальний ремонт здійснюється на підставі дозволу райдержадміністрації та проектної документації, затвердженої в установленому порядку.
Роботи з опорядження фасадів, у т. ч. фарбування фасадів виконуються на підставі дозволу райдержадміністрації та паспорту опорядження фасаду, погодженого Головкиївархітектурою.
14.5. Для отримання дозволу на капітальний ремонт об’єктів, визначених п. 14.4 або перепланування квартир, замовник звертається з письмовою заявою до відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.
До заяви додаються:
— документи на право власності;
— згода власника (співвласників) приміщення на проведення відповідних робіт; стислий опис намірів замовника щодо проведення будівельних робіт.
14.6. Утримання, ремонт, реконструкція, реставрація фасадів будинків та споруд на території міста Києва здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого рішенням Київради від 27.11.2003 року № 220/1094 та рішення Конституційного суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004, згідно з яким “допоміжні приміщення (підвали, сараї, комори, горища, візкові) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними житлових квартир. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів про власність, ст. 357 п. 4 Цивільного кодексу України та рішення Конституційного суду України”.
14.7. Надання дозволу на будівництво, реконструкцію, розширення індивідуальних жилих будинків і господарських будівель на відведених земельних ділянках здійснюється районною у місті Києві державною адміністрацією відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.06.1999 року № 999 “Про заходи щодо запобігання порушенням містобудівного законодавства та вдосконалення порядку проектування та експлуатації житлового фонду на територіях садибної забудови міста Києва”.
14.8. У разі прийняття Київською міською радою рішення про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, у такому рішенні одночасно надається дозвіл на проектування та будівництво об’єкта із зазначенням відповідних умов отримати дозвіл інспекції архітектурно-будівельного контролю на початок будівельно-монтажних робіт в установленому порядку в термін до 2 років з дня отримання документу, що посвідчує право на землю.
14.9. На підставі рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку або на підставі розпорядження районної у місті Києві державної адміністрації про дозвіл на будівництво на земельній ділянці, розташованій в районах садибної забудови, дачного будівництва, забудовник звертається до Головкиївархітектури щодо надання вихідних даних на проектування об’єкту у складі архітектурно-планувального завдання та топографо-геодезичної зйомки.
За зверненням забудовника матеріали, які входять до складу вихідних даних, готуються на договірних засадах, виконуються на договірних засадах організацією комунальної форми власності, створеною у сфері містобудування або іншими підприємствами, установами, організаціями. які мають відповідну ліцензію.
Технічні умови на інженерне забезпечення індивідуального житлового будинку замовник отримує власноруч в підприємствах, організаціях, які надають технічні умови або може доручити підготовку комплекту вихідних даних у повному обсязі госпрозрахунковій організації, комунальним підприємствам, створеним Київською міською радою при Головкиївархітектурі, для надання платних послуг у сфері містобудування, на договірних засадах.
АПЗ на проектування індивідуальних (садибних) житлових будинків та дачних будинків затверджується Начальником (заступником начальника) Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА.
Проектна документація на будівництво індивідуальних (садибних) житлових та дачних будинків підлягає комплексній державній експертизі.
14.10. Розміщення лінійних споруд вулично-шляхової мережі з її підземними комунікаціями, повітряних ліній електропередач, трамвайних, тролейбусних ліній з наземними технічними спорудами типу щогл та опори ЛЕП, кіосків для вибору проб повітря, щогл маяків для літаків, освітлювальних опор, КТП, ШРП тощо здійснюється на підставі завдання на проектування з визначенням архітектурно-художніх вимог.
Для об’єктів лінійних споруд, які мають об’ємно-просторове рішення — естакади, мости, пішохідні підземні та наземні переходи, станційні споруди пасажирського транспорту, енергоблоки, насосні станції, наземні ТП, РП, ГРП, які будуються за окремими замовленнями інвестиційних проектів, одержання архітектурно-планувального завдання є обов’язковим.
14.11. Завдання на проектування лінійних споруд, розроблені організаціями та підприємствами, підвідомчими Київській міській державній адміністрації, Київській міській раді чи відповідним районним державним адміністраціям, погоджуються з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища і затверджується Київською міською державною адміністрацією в особі відповідних заступників згідно з розподілом обов’язків.
Завдання на проектування інвестиційних проектів лінійних споруд затверджуються інвесторами.
Проектна документація на будівництво лінійних споруд підлягає комплексній державній інвестиційній експертизі.
Підключення існуючих будівель, власники або користувачі яких мають юридичні документи про законність їх будівництва, відповідність містобудівному законодавству, право власності, користування (відведення, оренди) земельної ділянки або необхідність реконструкції, до інженерних мереж здійснюється згідно з ТУ відповідних експлуатуючих організацій.
Порядок будівництва об’єктів дорожньо-транспортного забезпечення, виконання земляних та будівельних робіт, прокладки та перебудови інженерних мереж і споруд встановлюється Київською міською радою.

Iншi документи:
 

Рішення № 58/719 від 8 лютого 2007 року
Про тарифи на житлово-комунальні послуги


Рішення № 421/2997 від 26 травня 2005 року
Про передачу у власність товариству з обмеженою відповідальністю “ВВ Інвест” нежилих будівель на вулиці Старовокзальній, 11 у Шевченківському районі міста Києва та надання дозволу на їх знесення


Рішення Київської міської ради № 513/7169 від 4 квітня 2019 року
Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 13 грудня 2018 року № 416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік»


Рішення Київської міської ради № 222/6273 від 29 листопада 2018 року
Про внесення змін до таблиці N 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві"


Рішення Київської міської ради № 1544/5608 від 2 жовтня 2018 року
Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.12.2011 № 839/7075 «Про дозвіл на створення органу самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Ленінградська площа» у Дніпровському районі м. Києва»


Рішення Київської міської ради № 1537/5601 від 27 вересня 2018 року
Про заходи, спрямовані на врегулювання питань, пов’язаних із закладами освіти Голосіївського району міста Києва


Рішення Київської міської ради № 1746/5810 від 9 жовтня 2018 року
Про заходи щодо впорядкування та забезпечення утримання в належному стані Державного Прапора України на території міста Києва


Рішення Київської міської ради № 1745/5809 від 9 жовтня 2018 року
Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 17 квітня 2013 року № 104/9161 «Про запровадження у місті Києві багатофункціональної електронної картки «Картка киянина»


Рішення Київської міської ради № 1737/5801 від 2 жовтня 2018 року
Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 5270 кв. м на вул. Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва, укладеного 19 березня 2007 року між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Градобуд», зареєстрованого 26 квітня 2007 року


Рішення Київської міської ради № 1744/5808 від 9 жовтня 2018 року
Про реорганізацію Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та осіб, що не мають постійного місця проживання


images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |