14 травня 2019 року, вiвторок  №20 (5212) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
громадський бюджет kyiv smart city
логотип КП «Центр публічної комунікації та інформації»
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
15:57 |  Стандарт 5G в Україні – нові можливості для людей
images images images
15:27 |  Урядовці повинні використовувати сучасні інструменти комунікації
images images images
15:26 |  КМДА закликає Верховну Раду прискорити прийняття закону про збільшення штрафів за руйнацію пам’яток
images images images
13:12 |  Перелік товарів, вивезення яких із території РФ здійснюється на підставі дозволів
images images images
13:11 |  Підписано договір оренди на приміщення кінотеатру Київ
images images images
11:39 |  Енергомодернізації бюджетних установ Києва
images images images
10:59 |  У лісах Києва забезпечено цілодобове чергування
images images images
10:58 |  Використання французької моделі комплексної безпеки у київських школах – це реально
images images images
10:57 |  У Києві 8 пляжів претендують на міжнародну нагороду «Блакитний прапор»
images images images
10:56 |  Київ поступово відходить від небезпечного хлору
images images images
10:06 |  Стартував чемпіонат світу з середньовічного бою 2019
images images images
10:03 |  Цієї суботи на Оболонській набережній відбудеться спортивний захід – Олімпійський день
images images images
10:00 |  18 травня відкриється перший фестиваль громадської участі «ГБФест»
images images images
09:49 |  У громадських будівлях Києва відремонтують індивідуальні теплові пункти
images images images
09:34 |  Понад 127 млн. грн. спрямують на літній відпочинок дітей
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    
images
images Дозвілля
images 06/07/2018 18:00 надрукувати прочитало 19395 чoловік

Івана Купала 2018: дата, традиції та ідеї для святкування
Івана Купала – мабуть, найнеординарніше українське свято, в якому вдало переплелися язичницькі і християнські традиції. Що це за день, чому він з’явився та як його святкувати? Редакція 24 каналу підготувала для вас розповідь про Івана Купала та ідеї святкування.

Івана Купала у 2018 році святкують в ніч з 6 на 7 липня, що припадає на п'ятницю і суботу.

Як святкували Купала язичники

Раніше Івана Купала святкували у час літнього сонцестояння – 20-22 червня. Свято було на честь Сонця, тож і святкування відбувалося, коли сонце приходило до зеніту (найвищої небесної точки), дні найдовші, а ночі найкоротші. Купала наші предки називали богом плодючості, тож свято носило сексуальний характер.

Головними персонажами свята були Купало та Марена. Їхні опудала готували наперед.

Святкування починалося звечора і крутилося навколо вогнища. Ця традиція збереглася досі. А ви знаєте, що символізує вогонь? Наші предки вважали, що багаття – це сонце-ембріон в утробі матері. Цього ж вечора неодружені дівчата гадали на нареченого. Вони плели вінок, кидали його у воду, а хлопці ці вінки діставали. Якщо хлопець діставав вінок – дівчина була змушена цілуватися з ним. Переважно, новоспечена пара проводила весь вечір разом. А оскільки святкування проходило всю ніч, то часто ці пари незабаром одружувалися.

Молоді люди також перестрибували через багаття – це мало їх очистити. Було багато прикмет пов’язаних з цими стрибками. Наприклад, пара, яка вдало перескакувала полум’я – невдовзі одружиться і в шлюбі буде щаслива… Якщо ж скочили у вогонь – чекайте проблем, а то й біди…

І це ще не всі фаєр-шоу наших предків! Хлопці спускали з гори вогняне колесо. У деяких регіонах його не спускали, а розкручували на стовпі. Можете лише уявити, яким шоу це було раніше, коли ні електрики, ні інтернету!

Потім дівчата несли до лісу гілку з плодового дерева. Прикрашали її там і водили хороводи навколо. Хлопці знаходили дівчат, відбирали гілку і вже далі всі забави були спільні. Всі ці ігри були побудовані на залицяннях, адже хлопці ловили дівчат, носили на руках, усі обіймалися, цілувалися. Ну і все це під покривом ночі, без строгих дорослих очей.

Ну а потім, переважно парами, всі йшли шукати міфічний цвіт папороті. Він як філософський камінь мав би дарувати багатство і вічну молодість. Але, підозрюємо, для молодих людей – це був просто шанс побути удвох.

До речі, святкували не лише молоді і неодружені. Дорослі люди всю ніч не спали і охороняли господарку від духів. Збирали трави – вважалося, що саме на Купала вони мають цілющі властивості. Проводили дійства біля криниці.

Християнське Івана Хрестителя

З масовим прийняттям християнства свято трансформувалося. Спочатку церква намагалася боротися зі святкуванням Купала. Але велика частина язичницьких традицій залишилася. Аж надто вони колоритні й цікаві були! Та й куди правду діти, українці хоча й віруючі, але й добряче забобонні.

Церква святкує народження Івана Хрестителя 7 липня (24 червня за старим календарем). Відповідно язичницьке святкування з обрядами перенесли у ніч з 6 на 7 липня. Згідно з християнською вірою саме Іван Хреститель охрестив перших християн у водах Йордану.

Тож ім’я видатного християнина Івана пов’язали з язичницьким богом і ми отримали свято Івана Купала. Хоча деякі дослідники вважають, що частка Іван могла перенестися з римського пантеону. Де було божество Янус (від його ж імені назва місяця June, на який припадає літнє сонцестояння). Є й інші версії, але не будемо заглиблюватися. Церква, звісно ж, не визнає обрядів та язичницьких святкувань, та все ж не так строго, як раніше, реагує на ці ігри. До речі, у цей день християни освячують у церквах віночки з трав. Цікавий "збіг", чи не так?

До речі, подібні обряди були не лише в наших предків. Наприклад, латвійці мають свято Ліго, Літа у кельтів, а вірмени святкують Вардавар. Наші сусіди поляки, росіяни та білоруси, а також серби, болгари, австрійці, чехи та німці святкують Исиах. Дуже помпезно святкують іспанці та бразильці, у них є навіть спеціальні фестивалі "Вогнища Сан Хуана" та "Феста Юніна" відповідно. Усі ці свята проводяться у час найдовших днів, пов’язані з сонцем та вогнем.

Ну і на кінець, як і обіцяли, кілька ідей, як провести це чудове свято!

Купала у Пирогово

Одне з наймасштабніших святкувань в Україні відбувається у музеї архітектури та побуту Пирогово. Розташований музей зовсім недалеко від Києва, сюди легко добратися громадським транспортом і є що подивитися навіть без святкування.

На Івана Купала тут проводять дійство, яке відтворює найцікавіші традиції. До усього залучають гостей свята. Тож ви зможете навчитися плести вінки, добувати живий вогонь, дізнаєтеся секрети гадання, очищення вогнем та водою та багато іншого. Або просто спостерігати театральне дійство.

Яскраві костюми, постановки, пісні і танці мало кого залишать байдужими. Особливо варто поїхати сюди з дітьми та іноземними гостями. Ви зможете показати їм справжній колорит!

Купала на Шипоті

Якщо ж ви не прихильник офіційного святкування і хочете справжню нічну ватру, ліс і пригоди – пропонуємо вам поїхати на найдавніший фестиваль хіпі Шипіт. Фестиваль не має чітких організаторів, часових рамок чи програм святкування. На гору над неймовірної краси водоспадом Шипіт уже десятки років з’їжджаються хіпі та прихильники інших субкультур.

Саме на Купала тут роблять височезну ватру, навколо неї водять хороводи (часто голяка), барабанять, відпочивають. Атмосфера фестивалю дуже розслаблена, тут мирно зживаються люди кардинально різних поглядів.

Про Шипіт згадував культовий український письменник Любко Дереш у своїй книзі "Поклоніння ящірці". У його версії на фестивалі збиралися самогубці. Однак на практиці Шипіт – це свято життя і любові.

Добратися сюди легко з Воловця (містечко на Закарпатті), а до Воловця без проблем можна доїхати потягом чи електричкою. Жити найцікавіше у наметах. Якщо ж зелений відпочинок – це зовсім не ваше, поруч безліч готелів та приватних будинків різного класу та ціни. Обрати є з чого! Навколо заповідник, прадавній ліс, крижана гірська річка… Що ще треба, щоб знайти свій цвіт папороті?

Це лише два варіанти святкування. Насправді їх безліч! Що б ви не обрали – бажаємо колоритного свята та незабутніх вражень!

полоса
images
images
images
images
Новини по темi:
images  
images
images
images
images
18:51 | У Києві презентували логотип Міжнародних Хорових Змагань – 2020.
images
images
17:10 | Пляжі для відпочинку без купання.
images
images
17:10 | Визначено найкращі пляжі для відпочинку киян.
images
images
10:03 | У Києві облаштовано 41 зону для відпочинку.
images
images
13:17 | Масштабний семінар-практикум щодо термінів та способів обрізування рослин в умовах міста.
images
images
11:20 | Київська перепічка та унікальна архітектура: чим CNN заманює туристів до Києва.
images
images
17:00 | У столиці тривають масштабні новорічно-різдвяні святкування (програма) .
images
images
19:40 | Новий рік: як прикрасити кошик до свята (поради від флористів).
images
images
19:00 | 101 троянда: щирий подарунок у вигляді розкішного букета .
images
images
14:00 | Київський музей розкриває "обличчя" Майдану.
images
images

images
© Редакцiя газети "Хрещатик".
У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |


: 0.8129 sec