8 листопада 2019 року, п'ятниця  №70 (5262) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
громадський бюджет kyiv smart city
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
21:35 |  Водійські права у телефоні
images images images
17:49 |  Скасування граничної ціни на теплову енергію є обґрунтованим рішенням, що сприятиме стабільному проходженню опалювального сезону – КМДА
images images images
16:45 |  Столичні поліцейські викрили крадія електровелосипеда
images images images
16:04 |  З 1 грудня змінюються правила будівництва житла: що нового?
images images images
15:52 |  МОЗ України закупило бланки листка тимчасової непрацездатності для медичних закладів
images images images
15:36 |  За результатами патрулювання смуги руху громадського транспорту за місяць винесено 8 600 постанов на майже 4,5 млн. грн. штрафів
images images images
15:30 |  «Kyiv Smart City» сповістить про дорожні роботи
images images images
15:29 |  У столиці показник захворюваності на грип та ГРВІ нижчий від базового показника на 55,4%
images images images
13:35 |  За минулий тиждень у рамках проекту «Лікар у Вашому домі» здійснено понад 1,3 тис. обстежень
images images images
12:45 |  Яким може стати Бессарабський ринок
images images images
11:58 |  До 5 років засуджено зловмисника, який під час конфлікту непоправно понівечив знайомого
images images images
11:57 |  Щоночі 19 – 22 листопада передбачено скорочений режим роботи трамваїв № 16
images images images
11:57 |  Уночі 19, 20, 21, 22 листопада за скороченим режимом працюватимуть трамваї №№ 28, 33К
images images images
11:55 |  Як одягатися в холод, щоб менше хворіти
images images images
11:14 |  Місто не буде сплачувати за неякісне харчування дітей у школах
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    
images
images Релігія
images 30/07/2015 11:46 надрукувати прочитало 47586 чoловік

«Древо Богородиці»: дивна назва, яка належить не менш дивній іконі

Така дивна назва належить не менш дивній іконі, яка, по суті, є збірним образом різноманітних зображень Пречистої Діви, що мають місце в церковному вжитку. За час існування Церкви Христової християни неодноразово ставали свідками явлень Богоматері, Її чудес і, як наслідок, створювалися ікони, які служать на віки промовистим свідченням дійсності Божої любові до нас. Велика кількість священних зображень Матері Божої спонукала і до впорядкування цих образів з точки зору церковного мистецтва.


Церковна іконографія знає кілька основних типів зображення Приснодіви Марії. Передання пов’язує їх виникнення із тими зображеннями, які апостол і євангеліст Лука написав з благословення Самої Божої Матері. Типологія богородичних ікон не визначає їх написання, а, правильно буде сказати, впорядковує наше уявлення про священні зображення, бо кожного разу, бачачи ікону Пресвятої Діви, ми повинні усвідомлювати, що образ висвітлює почасти історію його виникнення або змальовує явлення Богородиці, яке мало місце в певний час. Отже, за прийнятою у церковному мистецтвознавстві класифікацією можна виділити принаймні п’ять типів богородичних ікон: Оранта, Одигітрія, Єлеуса, Панахранта й Агіосорітісса.


Оранта (від лат. orans — та, що молиться) — один з основних типів зображення Богоматері, який представляє Її з піднятими і розкинутими в сторони руками і з розкритими долонями назовні, тобто в традиційному жесті заступницької молитви.


Подібна молитовна поза відома з біблійних часів. Перші зображення Богородиці-Оранти (без Немовляти) зустрічаються вже в римських катакомбах. Найбільш широке поширення дана іконографічна схема отримує в післяіконоборчий період. Так, в церкві Неа в Константинополі, спорудженій за імператора Василія I в період з 867 по 886 р., було зображення Оранти на поверхні конхи вівтарної апсиди. В апсиді Софійського собору в Києві (XI ст.) знаходиться одне з найвідоміших мозаїчних зображень Оранти (висота фігури 5 м 45 см). Один з епітетів, що присвоюється даному зображенню — «Нерушима Стіна».


Від інших іконографічних типів зображення Богородиці-Оранти відрізняє величність і монументальність, Її поза гранично статична, композиція симетрична, що відповідає задумам стінних розписів і мозаїк, декоративно-прикладного мистецтва, в іконописі ж самостійні зображення Богородиці-Оранти без Немовляти використовуються надзвичайно рідко. Цей образ входить до складу складних композицій, наприклад, в іконографії свят Вознесіння або Покрови.


У візантійському і давньоруському церковному мистецтві був популярний образ Богородиці-Оранти з Немовлям Христом. Зазвичай Христос зображується у круглому медальйоні, або трохи, мабуть, (напівпрозорої) на рівні грудей Матері. У руській традиції даний тип іконографії отримав особливе іменування — «Знамення». Деякі дослідники вважають подібні ікони окремим типом. Основний сенс ікон «Знамення» перемістився з посередницько-заступницької молитви Богоматері-Оранти до Боговтілення Христа. Знамення — це, в певному сенсі, образ Благовіщення і ознака Різдва і наступних за ним євангельських подій аж до Другого Пришестя.


На іконах в іконографії Знамення Богородиця може зображуватися в повен ріст, як, наприклад, на Ярославській Оранті (Велика Панагія — від грец. — Всесвята), або по пояс, як на Новгородській іконі Знамення чи в композиції Курсько-Корінної ікони.


Розвитком іконографії Знамення стала композиція таких ікон, як Невипивана Чаша, що зараз набула особливої популярності.


Одигітрія (грец.— та, що вказує дорогу) — ікона, де зображена Богородиця з Немовлям Ісусом на руках. Зазвичай маленький Ісус сидить на руках Матері, правою рукою благословляє, а лівою тримає згорток, рідше — книгу, що відповідає іконографічному типу Христа Пантократора (Вседержителя). З догматичної точки зору, головне значення цього образу — прихід у світ Небесного Царя та Судді і поклоніння Господньому Немовляті. Цей тип ікон із зображенням Богородиці є одним з найдавніших, хоча термін «одигітрія» почали використовувати тільки з ХІ ст. Одигітрія є найпоширенішим типом богородичної ікони в Україні.


Назва «Одигітрія» походить від грецького слова («одегос», що означає «поводир»). Таким поводирем був один чоловік, який проводив сліпих паломників до Монастиря Панагії (Всесвятої тобто Богородиці) по дорозі до Константинополя, де зберігалося зображення Благодатної Марії. За переданням, ця ікона була намальована євангелістом Лукою. Таким чином для цієї церкви і самої ікони утвердилась назва відповідно: Одегон стосовно храму та Одигітрія — стосовно ікони. Сама ікона із завоюванням Візантії турками-османами втрачена, проте через копії, що збереглися, та манеру виконання назва Одигітрія закріпилася за цілим рядом подібних іконографічних зображень. Серед відомих богородичних ікон до типу Одигітрії належать: Казанська, Гошівська, Тихвинська, Феодорівська, Ченстоховська, Шуйська та інші ікони Богоматері.


Єлеуса або Розчулення (грец. — та, хто милує, від — милість),— один з основних іконографічних типів зображення Божої Матері в православному іконописі. Богородиця зображена з Немовлям Христом, який сидить на Її руці і притискається щокою до Її щоки. На іконах Богородиці Єлеуси між Марією (символом та ідеалом роду людського) і Богом Сином немає відстані, їх любов безмежна. Ікона прообразує хресну жертву Христа Спасителя як вищий вираз любові Бога до людей.


У грецькому мистецтві даний іконографічний тип іменувався частіше Глікофілуса (грец. — солодко любляча), що іноді перекладають як Солодке цілування.
Найбільш шанованими іконами Богородиці, що відносяться до іконографічного типу Єлеуса, є Вишгородська (Володимирська), Донська, Ярославська, Почаївська, Жировицька, «Знайдення загиблих» та інші ікони Божої Матері.


До скороченого, оплечного варіанту образу Єлеуси (в більшості випадків зображення Богородиці поясне) належать Корсунська ікона та ікона Пресвятої Богородиці Ігорівська, перед якою в останні хвилини життя молився великий князь Київський Ігор Ольгович.


У візантійському стінному розписі також можна зустріти ростові зображення Богородиці, близькі до іконографічного типу Єлеуси.


Крім того, епітети «Єлеуса» (або «Розчулення») зрідка можуть присвоюватися різноманітним зображенням, які відрізняються від описаних вище іконографічних схем. Прикладом такого запозичення назви може бути названа ікона, перед якою, за переданням, молився преподобний Серафим Саровський — «Розчулення» (церковнослов’янською — «Умиление»).


Панахранта (грец. — Пренепорочна, Пречиста), Всемилостива, Всецариця (в цьому випадку використовується грецька назва) — один з іконографічних типів зображення Богородиці, близький до типу Одигітрія. Цьому типу характерно зображення Богоматері, Яка сидить на престолі з Немовлям Христом на колінах. Трон символізує царську велич Божої Матері. На Русі найбільш шанувалася ікона цього канону Богоматір Печерська з предстоячими Феодосієм та Антонієм (XIII ст.). Такий тип зображення з’явився у Візантії в XI-XII ст.


Агіосорітісса (грец., походить від назви каплиці грецькою мовою (Агіа Сорос — каплиця Святої Раки) при Халкопратійському храмі Богородиці в Константинополі), Святорачиця, Халкопратійська — один з типів зображення Богородиці без Немовляти, зазвичай в повороті на три чверті з молитовним жестом рук.


Такий тип відомий по ряду візантійських джерел, не пізніших IX-X ст. Він набув широкого поширення у візантійському мистецтві XII-XV ст. Іконографічно сходить до деісусної композиції, де Богородиця звертається до Христа з молінням (грец. («деісіс» — молитва) за рід людський, звідси ще одне іменування — Заступниця. Зображення Божої Матері з деісуса дослідники також відносять до типу Агіосорітісса. У грецькій традиції подібні ікони іменуються Параклісіс (Прохачка), найчастіше (особливо в мистецтвознавстві) цей епітет присвоєно зображенням Богородиці, Яка тримає в руках сувій з текстом Свого моління до Сина.

Ці відомості мають цінність для науковців-дослідників історії та культури християнської ери, а також для всіх, хто цікавиться подібними питаннями, та все-таки для віруючої людини важливо пам’ятати, що, незалежно від особливостей зображення, кожного разу перед нами постає образ Цариці Небесної, Яка з материнською любов’ю молиться про нас до Бога


Архімандрит ЛАВРЕНТІЙ (Живчик), спеціально для «Хрещатика»

полоса
images
images
images
images
Новини по темi:
images  
images
images
images
images
15:20 | Євангеліє від Матвія: у Києві показали унікальну книгу.
images
images
13:17 | Спілка християнських письменників України оголосила Всеукраїнський заочний християнський літературний конкурс сатири та гумору-2019.
images
images
11:05 | 28 вересня відбудеться відкриття відреставрованої церкви Спаса на Берестові.
images
images
10:15 | Сьогодні в Україні відзначають День молитви за сім'ю.
images
images
16:23 | Різні трави та мед: як кияни зустріли Маковія.
images
images
12:15 | Вознесіння Господнє: Син сів на престолі з Отцем.
images
images
11:05 | Сьогодні в Україні святкують Католицьке Вознесіння Господнє.
images
images
10:51 | Віталій Кличко привітав українців з Великоднем.
images
images
08:00 | Сьогодні Преображення Господнє — одне із 12 найбільших церковних свят.
images
images
08:00 | СБУ перекрила контрабанду екстазі до України, організовану телевізійником.
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |