![]() |
Скажімо, на цьому фото можна побачити два великі корональні отвори (темні ділянки), а також слабкі лінії магнітного поля та натяки на сонячну активність (більш світлі ділянки, яких не видно в червоному образі). Грубо кажучи, фільтрування за різними довжинами ультрафіолетової хвилі робить Сонце схожим на цибулину, коли, завдяки використанню різних довжин, можна "знімати" шар за шаром.
"Загалом, ультрафіолетову спектроскопію (УФ-випромінювання посідає місце між видимим світлом та рентгенівським випроміненням, маючи різну довжин хвиль - від 10 до 400 нанометрів) дуже активно використовують для дослідження атомів, іонів, молекул, хімічних сполук, а в астрофізиці - для вивчення Сонця, інших зірок, туманностей, - каже Експрес-онлайн Микола Кошкін, астрофізик. - І залежно від використання тої чи іншої довжини, навіть на одному об'єкті ми отримуватимемо різне зображення".
Зараз обсерваторія сонячної динаміки НАСА вивчає Сонце у десяти різних довжинах хвиль, і кожна з них показує різні сонячні характеристики.