Як повідомляє Радіо Свобода із посиланням на відповідь Київської міської державної адміністрації, станом на 30 липня 2026 року у фонді захисних споруд столиці налічувалося 4 368 об’єктів. Наприкінці 2025 року їх було 4 353.
Загальна заявлена місткість столичних укриттів становить 2 182 467 людей, тоді як фактичне населення Києва аналітики оцінюють у понад 3,7 мільйона осіб. Найнижчий рівень забезпеченості зафіксували в Деснянському районі, де захисні споруди можуть прийняти лише 39% жителів, пише Kreschatic.
У якому районі Києва найбільше укриттів
За районним зведенням, найбільшу кількість захисних споруд вказано для Голосіївського району — 991 об’єкт. Наступні позиції посідають Дарницький, Дніпровський та Святошинський райони.
У КМДА навели такий розподіл укриттів:
- Голосіївський район — 991;
- Дарницький район — 591;
- Дніпровський район — 539;
- Святошинський район — 532;
- Солом’янський район — 492;
- Оболонський район — 446;
- Шевченківський район — 379;
- Печерський район — 337;
- Деснянський район — 287;
- Подільський район — 227.
Кількість споруд не свідчить про їхню сукупну місткість. Станція метрополітену або великий підземний паркінг здатні прийняти значно більше людей, ніж підвал чи цокольне приміщення багатоповерхового будинку.
У наведеному районному зведенні є арифметичні розбіжності. Зокрема, деталізація для Голосіївського району містить 50 сховищ, 8 споруд подвійного призначення та 433 найпростіші укриття, що разом становить 491 об’єкт, а не 991.
Які захисні споруди працюють у столиці
У Києві зареєстровано 512 сховищ, розрахованих на 219 012 людей. Це герметичні споруди, які мають захищати не лише від уламків і вибухової хвилі, а й від іонізуючого випромінювання.
Такі об’єкти обладнують вентиляцією, герметичними конструкціями, противибуховими пристроями та автономними системами життєзабезпечення. Вони мають підтримувати безпечні умови перебування щонайменше протягом 48 годин.
Також у столиці обліковують:
- два протирадіаційні укриття на 540 людей;
- одне первинне мобільне укриття на 20 людей;
- 47 споруд подвійного призначення на 54 406 людей;
- 3 806 найпростіших укриттів на 1 908 339 людей.
До споруд подвійного призначення належать станції метро, підземні паркінги та переходи. Найпростіші укриття переважно облаштовані у підвалах і цокольних приміщеннях.
Де місткості укриттів недостатньо
У Деснянському районі розташовано 287 захисних об’єктів, серед яких 37 сховищ, 249 найпростіших укриттів та одна мобільна споруда. Їхньої місткості вистачає лише для 39% населення району.
В інших районах показник забезпеченості становить від 70% до понад 100%. Водночас ці розрахунки залежать від офіційних даних про кількість населення та не завжди враховують фактичну кількість людей, які перебувають у столиці.
Окремою проблемою залишається доступність метро для мешканців віддалених житлових масивів. Під час повітряної тривоги частина киян не може швидко дістатися станцій глибокого залягання, а найближчі підвали не завжди відповідають очікуваним умовам безпеки.
Скільки Київ витрачає на укриття
У бюджеті столиці на 2026 рік на будівництво споруд подвійного призначення із властивостями протирадіаційного укриття передбачили приблизно 16,2 мільйона євро. До 8 липня профінансували близько 2,6 мільйона євро, або 16,3% від запланованого обсягу.
На реконструкцію нежитлових будівель із прибудовою захисних споруд заклали приблизно 3,4 мільйона євро. Фактичне фінансування становило близько 357 тисяч євро, або 10,7%.
Ще близько 18,1 мільйона євро передбачили на капітальний ремонт найпростіших укриттів і захисних споруд. На початок липня на ці роботи спрямували приблизно 1,4 мільйона євро, що дорівнює 7,6% річного плану.
Нагадаємо, раніше ми писали про наслідки балістичного удару біля дитячої лікарні Києва та роботу рятувальників на місці атаки після обстрілу.
