Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на IFLscience
Давні тексти часто згадують таємничий метал оріхалкум, який вважався одним із найцінніших після золота. Його опис зустрічається у творах Платона, де цей метал прикрашав стіни й підлоги легендарної Атлантиди, випромінюючи червоний відблиск. Багато років оріхалкум сприймався як міфічний матеріал, допоки археологи не виявили інготи цього металу в Середземному морі поблизу Сицилії, на місці затонулого корабля віком понад 2500 років.
Дослідження знайдених інготів показали, що вони складаються зі сплаву міді та цинку, який сучасна наука ідентифікує як латунь. У той час концентрація цинку в латуні була меншою, ніж у сучасних сплавах, що робить оріхалкум унікальним для свого періоду. Знахідки підтвердили, що метал активно використовувався в античності, зокрема для монет, які виготовлялися у часи реформ Августа та Нерона. Аналіз показав, що монети містили до 30% цинку, характерного для оріхалкуму.
Попри міфічний статус, оріхалкум не є окремим хімічним елементом. Це загальна назва для сплавів міді та цинку, що мали особливе значення у Стародавньому Римі та Греції. Цей метал використовували для прикрас та архітектурних деталей, додаючи спорудам престижності та візуальної розкоші. Археологічні знахідки та наукові дослідження дозволили краще зрозуміти його склад, а також підкріпили легенди історичними фактами.
Оріхалкум, описаний у давніх джерелах, є історичною назвою латуні, яка в античному світі мала важливе значення. Його відкриття демонструє, наскільки тісно переплітаються наука, історія та міфологія, відкриваючи нові деталі про побут і технології минулих епох.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що нігті на ногах – це своєрідний артефакт еволюції.
