Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на SciTechDaily
Глобальний рівень народжуваності стрімко знижується, і цього може виявитися недостатньо для підтримки стабільного зростання населення. Нове дослідження японських науковців вказує: для уникнення поступового вимирання людству потрібно, щоб кожна жінка народжувала в середньому не менше 2,7 дитини. Це значно перевищує загальноприйняту норму заміщення поколінь — 2,1 дитини. Причиною є демографічна випадковість, що включає нерівномірність статевого співвідношення, дитячу смертність і факт, що не всі дорослі мають нащадків.
Автори роботи використали математичне моделювання, яке показало: навіть незначні відхилення у кількості народжених дітей можуть мати катастрофічні наслідки для невеликих спільнот. Саме тому науковці наполягають на перегляді стандартів фертильності, які десятиліттями вважалися універсальними. За їхніми розрахунками, традиційна оцінка в 2,1 дитини більше не гарантує довготривале збереження популяцій, особливо в умовах глобального старіння суспільств.
Чому 2,1 вже не рятує
Стандартний показник 2,1 дитини на одну жінку був сформований у XX столітті як математична межа, за якої популяція не зменшується. Але ця формула ігнорує безліч змінних, зокрема коливання у фертильності, дитячу смертність, статеве співвідношення та випадкові події, які можуть вплинути на наявність потомства в окремих сімей. Це особливо критично для менших груп, де навіть кілька зниклих ліній можуть вплинути на загальну динаміку.
Дослідження японських вчених доводить, що в умовах таких випадкових демографічних факторів межа безпеки має бути підвищена до 2,7 дитини на одну жінку. Умови, за яких частина жінок узагалі не має дітей, а народжені мають менше шансів на виживання, роблять стару формулу неактуальною. Такий перегляд є необхідним не лише для людей, а й для програм збереження біорізноманіття серед інших видів.
Як випадковість впливає на вимирання
Модель, яку застосували вчені, враховує випадкові коливання в демографічних процесах — від варіацій народжуваності до непередбачуваних змін у смертності. Це дозволяє точніше оцінити ризики, що накопичуються протягом поколінь. У результаті стає очевидним: за низької фертильності ризик повного зникнення роду зростає в геометричній прогресії. Водночас, ці ризики не враховуються при встановленні державних стратегій демографічного розвитку.
Особливо небезпечним є цей ефект для невеликих груп — ізольованих етнічних спільнот або віддалених громад. Саме в них зникнення навіть кількох родин може стати критичним. Якщо ці фактори ігноруються, то будь-які зусилля з підтримки мов, культур чи генетичної різноманітності стають приреченими на провал. Звідси випливає потреба у врахуванні демографічної випадковості при розробці національних політик.
Переваги жіночого народження
Ще один цікавий висновок дослідження — важливість народження більшої кількості дівчат у збереженні популяцій. Жіночі лінії, як виявилось, мають вищу ймовірність збереження в часі. Причина в тому, що саме жінки народжують дітей, тому більший відсоток жіночого населення підвищує шанси на тривале відтворення поколінь.
Цей ефект спостерігався історично під час воєн або голоду — природа ніби “перемикається” на жіночий тип відтворення для збереження виду. Такий біологічний механізм, якщо підтвердиться подальшими дослідженнями, може мати не лише еволюційне, а й практичне значення для політики у сфері охорони здоров’я та демографії.
Сучасні показники та прогнози
Попри наукові попередження, глобальні тенденції ідуть у протилежному напрямку. Середній рівень народжуваності у світі станом на 2024 рік становив 2,3 дитини на одну жінку, а до середини століття прогнозується падіння нижче 2,1. У розвинених країнах цей показник ще нижчий, що створює ризики для довготривалої демографічної стабільності.
Автори дослідження наголошують, що проблема не лише у кількості людей, а в тому, що культурні традиції, мови, знання та ідентичність зникають разом із родами. Тому вони закликають переглянути цілі демографічної політики, враховуючи не лише середні показники, а й роль випадковості в довгостроковому виживанні популяцій.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, чи впливає соціальний клас на щедрість.
