Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на SciTechDaily
Згідно з масштабним дослідженням Університету Каліфорнії в Сан-Франциско, активне використання соцмереж дітьми віком 9–13 років напряму пов’язане з розвитком симптомів депресії. При цьому дослідники зафіксували односторонній вплив: саме зростання часу в соцмережах провокує емоційне погіршення, а не навпаки.
Протягом трьох років науковці відстежували поведінку майже 12 тисяч дітей. За цей період середній щоденний час, проведений у соцмережах, зріс із 7 до 73 хвилин. Одночасно рівень депресивних симптомів серед учасників збільшився на 35%. Ці дані публікує видання JAMA Network Open за підтримки Національного інституту здоров’я США.
Як саме соцмережі впливають на психіку підлітків
Ключовим фактором є не лише тривалість перебування онлайн, а й характер віртуальної взаємодії. Попередні дослідження свідчать про негативні наслідки кібербулінгу, порушення сну та зниження соціальної залученості в офлайн-середовищі. У цьому ж проєкті акцент зроблено на змінах усередині особистості дитини.
За словами керівника дослідження, асистент-професора Джейсона Наґати, застосування поздовжнього аналізу дозволило зафіксувати, як емоційний стан змінювався у кожної дитини окремо в динаміці. Це значно точніше за попередні методи, які аналізували лише загальну тенденцію між різними учасниками.
Загроза кібербулінгу та пов’язаних ризиків
Паралельне дослідження тієї ж групи вчених у журналі The Lancet Regional Health підтвердило, що кібербулінг помітно підвищує імовірність самогубчих думок. Діти, які зазнавали цькування в мережі, у 2,6 раза частіше мали наміри вкоротити собі віку або пробували це зробити.
Крім того, виявлено, що жертви кібербулінгу вдвічі частіше пробували психоактивні речовини, серед яких марихуана, алкоголь і нікотин. Така статистика вказує на ланцюгову реакцію, коли психологічні травми через онлайн-контакт посилюють схильність до ризикованої поведінки.
Що пропонують експерти для батьків
Американська академія педіатрії радить створити індивідуальний сімейний медіаплан. У ньому важливо передбачити “безекранні” години, наприклад, під час обіду або перед сном. Такі правила діють краще, якщо їх дотримуються не лише діти, а й дорослі.
Експерти рекомендують батькам не забороняти, а налагоджувати діалог. Увага до почуттів дитини, відкритість до обговорення онлайн-досвіду та вміння вислухати допоможуть зменшити шкоду від цифрової взаємодії. Особистий приклад значно ефективніший за суворі заборони.
Новий підхід до дитячої безпеки в інтернеті
Результати дослідження стали підтвердженням того, що необхідно оновити підходи до цифрової освіти та психологічної допомоги підліткам. У ситуації, коли соцмережі стали частиною повсякдення, стратегія повної заборони вже не працює.
Ефективною відповіддю може стати навчання дітей цифровій гігієні — вміння фільтрувати інформацію, розпізнавати токсичні взаємодії та звертатися по допомогу. Школам, медіа та родинам варто діяти разом, аби не лише зменшити шкоду, а й навчити дітей користуватися мережею безпечніше.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що іронія це як потужна стратегія у стосунках.
