Як називається страх квітів та її наукове пояснення

Антофобія є вкрай рідкісним, але клінічно підтвердженим психічним розладом, що проявляється сильним ірраціональним страхом перед квітами, який може обмежувати соціальне життя та потребує кваліфікованого лікування.
Квіти. Фото - Pixabay

Як повідомляє Medical News Today, антофобія — це специфічний тривожний розлад, що характеризується ірраціональним страхом перед квітами, незалежно від їхнього виду чи кольору. Цей стан належить до групи специфічних фобій, які за класифікацією DSM-5 (Діагностичний і статистичний посібник із психічних розладів, 2013 року) визначаються як стійкий і надмірний страх, що викликає значний дискомфорт або обмеження у повсякденному житті, пише Kreschatic.

Вперше термін “anthophobia” було введено в наукову літературу у XIX столітті разом із іншими класифікаціями фобічних розладів. Хоча точного автора визначення немає, перші згадки про цей стан зустрічаються в психіатричних довідниках кінця XIX — початку XX століття. Антофобія залишається вкрай рідкісною, тому систематичні дослідження її проявів і причин обмежені, але зафіксовані клінічні випадки доводять її існування.

Симптоми та прояви антофобії

Антофобія може проявлятися по-різному, але найчастіше пацієнти повідомляють про сильний дискомфорт або паніку при вигляді квітів, їхньому запаху чи навіть при згадці про них. Типові симптоми включають прискорене серцебиття, підвищене потовиділення, тремтіння, відчуття задухи або запаморочення. У важких випадках фобія може викликати напади панічної атаки.

Особливість цього розладу полягає в тому, що страх не пов’язаний із реальною загрозою. Наприклад, людина може уникати парків, магазинів чи свят, де присутні квіти. У деяких випадках антофобія поєднується з іншими тривожними станами, як-от обсесивно-компульсивний розлад або соціальна тривога.

Причини виникнення та відомі випадки

Науковці виділяють кілька можливих причин розвитку антофобії. По-перше, це може бути наслідком травматичного досвіду, пов’язаного з квітами, наприклад, сильна алергічна реакція на пилок у дитинстві. По-друге, деякі дослідження вказують на роль спостережуваного навчання — якщо дитина бачила, як інша людина реагує страхом на квіти, це могло закріпитися як власний досвід.

Відомі описані випадки антофобії у медичній літературі включають пацієнтів, які повністю уникали громадських місць через наявність декоративних рослин. У деяких культурах страх квітів пов’язували з асоціаціями смерті або трауру, що також могло підсилювати розвиток фобії.

Лікування та сучасні підходи

Антофобія лікується за тими ж принципами, що й інші специфічні фобії. Найпоширенішим методом вважається когнітивно-поведінкова терапія, яка допомагає змінити мислення і поступово знизити страх за допомогою контрольованого зіткнення зі стимулом. У деяких випадках застосовують експозиційну терапію, релаксаційні техніки та медикаментозну підтримку — зокрема, антидепресанти чи анксиолітики.

Медичні довідники також вказують, що важливим є індивідуальний підхід: іноді достатньо психологічної корекції, а іноді потрібне комплексне лікування. Фахівці наголошують, що хоча антофобія і рідкісна, її можна ефективно контролювати та досягати стійкої ремісії.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що потрібно знати про страх гучних звуків.

Share This Article
Щоб бути вільним потрібно знати правду.
Коментувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Exit mobile version