Як пише Bloomberg, у квітні середня продуктивність російських нафтопереробних заводів знизилася до 4,69 мільйона барелів на добу. Це найнижчий показник із грудня 2009 року, і падіння відбулося на тлі посилення українських атак по нафтовій інфраструктурі Росії.
За даними агентства, лише у квітні Україна завдала щонайменше 21 удару по російських НПЗ, морських об’єктах, експортних терміналах та елементах трубопровідної інфраструктури. Окремо зафіксовано щонайменше дев’ять атак саме по підприємствах нафтопереробки, що стало найвищим місячним показником від початку року, пише Kreschatic.
Чому падіння переробки стало критичним для Росії
Зниження завантаження НПЗ створює для Росії одразу кілька проблем. Усередині країни нафтопродукти стають важливішими через сезонне зростання попиту, а на зовнішніх ринках Москва залишається одним із ключових експортерів дизельного пального.
У Bloomberg пояснили, що падіння переробки б’є не лише по внутрішньому ринку, а й по здатності Росії виконувати свої нафтові плани:
Падіння темпів переробки сирої нафти створює тиск як на внутрішній ринок, де зростає сезонний попит, так і на світові ринки нафтопродуктів, оскільки Росія є ключовим експортером дизельного пального.
Менші обсяги переробки також обмежують можливості Росії нарощувати видобуток нафти. Це важливо, оскільки російський видобуток протягом кількох місяців залишався суттєво нижчим за квоту ОПЕК+.
Як Україна змінила тактику ударів по нафтовій інфраструктурі
У квітні Україна помітно активізувала удари по нафтових об’єктах Росії. Під атаками опинилися не лише самі НПЗ, а й морські термінали, інфраструктура експорту та щонайменше п’ять насосних станцій трубопровідної мережі.
За оцінкою Bloomberg, Україна повернулася до тактики повторних ударів по окремих підприємствах. Такий підхід ускладнює ремонт, збільшує простої та змушує Росію витрачати більше ресурсів на відновлення об’єктів.
Агентство описало цю стратегію як спосіб завдати максимальної шкоди конкретним заводам:
У квітні Україна повернулася до своєї стратегії повторних атак на окремі російські нафтопереробні заводи кінця 2025 року. Такий підхід максимізує шкоду, завдану цільовим НПЗ, перешкоджаючи швидкому ремонту.
Які об’єкти опинилися під ударами
Одним із напрямків атак став Краснодарський край. У ніч проти 1 травня під ударом безпілотників знову опинився Туапсе, де після вибухів на території морського термінала виникла пожежа.
Туапсинська нафтова інфраструктура вже не вперше потрапляє під удари. Раніше атаки по резервуарах Туапсинського НПЗ відбулися в ніч проти 16 квітня та в ніч проти 20 квітня. Після цих двох ударів було знищено 24 резервуари, ще чотири отримали пошкодження.
30 квітня Генеральний штаб ЗСУ підтвердив удар по заводу «Орскнефтеоргсинтез» у місті Орськ. Цей об’єкт також належить до важливої російської нафтопереробної інфраструктури, а його ураження посилило загальний тиск на галузь.
Чому удари по НПЗ мають стратегічне значення
Нафтопереробка є однією з ключових частин російської економічної та військової системи. Заводи забезпечують пальним внутрішній ринок, армію, логістику та експортні поставки, які приносять Росії валютні доходи.
Коли НПЗ зупиняються або працюють із меншим завантаженням, Росія стикається з дефіцитом потужностей, проблемами ремонту та ризиком зниження експорту готових нафтопродуктів. Особливо болючим це може бути для ринку дизельного пального, де Москва має значну частку світових поставок.
На тлі регулярних атак по заводах, терміналах і трубопровідних вузлах Росії дедалі складніше швидко відновлювати пошкоджену інфраструктуру. Саме тому падіння переробки до мінімуму за 17 років стало не лише статистичним рекордом, а й показником реального тиску на нафтову систему країни.
Нагадаємо, раніше ми писали про звинувачення Трампа на адресу Байдена через продовження війни Росії проти України.
