Як зазначає The Guardian, Володимир Путін заявив, що війна Росії проти України нібито може «наближатися до завершення». Таке формулювання пролунало на тлі активних бойових дій, дипломатичних маневрів Москви та нових оцінок ситуації навколо війни.
Публікація звертає увагу на те, що заява російського президента з’явилася в момент, коли Кремль намагається поєднати воєнний тиск із політичними сигналами. Водночас ознак того, що Росія справді відмовляється від своїх жорстких вимог до України, поки немає, пише Kreschatic.
Росія більше не має беззаперечної переваги на фронті
Після невдалого українського контрнаступу влітку 2023 року російська армія поступово просувалася вперед. Ці атаки були повільними, виснажливими та супроводжувалися значними втратами, однак створювали для Москви відчуття, що вона може тиснути на Україну тривалою війною.
Ситуація змінилася після того, як Україна змогла повернути частину позицій. Одним із важливих епізодів стало звільнення Куп’янська у грудні, хоча раніше Москва заявляла про його захоплення. Це показало, що російські успіхи на фронті залишаються нестабільними.
Видання також звертає увагу на проблеми російських військ із комунікацією. Йдеться про обмеження, які завадили окупантам користуватися супутниковим інтернетом Starlink, а також про ускладнення доступу до Telegram, який активно застосовують для координації дій.
У матеріалі пояснили, як ці фактори допомогли Україні повернути території:
“Угода, яка в лютому завадила окупантам користуватися супутниковим інтернетом Starlink, а також обмеження Росією доступу до Telegram, який також широко використовується для комунікації, допомогли Україні повернути втрачені території в Запорізькій області площею близько 100 квадратних миль”.
Втрати РФ можуть перевищувати поповнення армії
Ще однією причиною зміни риторики Путіна можуть бути великі втрати російської армії. Україна заявляє, що за останні п’ять місяців Росія втратила вбитими та пораненими більше військових, ніж змогла набрати до війська.
Ці дані складно незалежно перевірити, однак, за інформацією видання, Україна спирається на бойові відеозаписи. За українськими оцінками, у березні та квітні російська армія щомісяця втрачала близько 35 тисяч військових убитими або пораненими, переважно внаслідок ударів дронів.
Водночас економіст Яніс Клуге, який аналізує дані регіональних бюджетів РФ, оцінює рівень набору до російської армії у 2026 році приблизно в 800–1000 осіб на день. Це близько 24–30 тисяч людей на місяць.
Основні цифри, які вказують на проблему для Кремля:
- близько 35 тисяч російських військових убитими або пораненими на місяць за оцінками України;
- 24–30 тисяч нових військових на місяць за оцінкою темпів набору в РФ;
- понад 80 тисяч осіб за перший квартал, за словами Дмитра Медведєва.
Якщо така динаміка зберігається, Росія може втрачати більше людей, ніж здатна стабільно залучати на фронт. Для Кремля це створює проблему у війні на виснаження, особливо якщо втрати залишатимуться високими.
Удари України по нафті стали серйозним фактором тиску
Економічний стан Росії також залишається важливим фактором. На початку 2026 року російська економіка перебувала у складному становищі, але різке зростання цін на нафту після атаки Дональда Трампа на Іран тимчасово підтримало доходи Москви.
За даними Київської школи економіки, у березні доходи Росії від експорту нафти становили 19 мільярдів доларів. Для порівняння, у лютому цей показник був 9,8 мільярда доларів, а березневий рівень став найвищим із осені 2023 року.
Однак українські удари далекобійними ракетами та дронами по російській нафтовій інфраструктурі почали скорочувати можливості експорту. Серед цілей були термінали у Приморську та Усть-Лузі на Балтиці. Україна заявляла про удари по 14 російських нафтопереробних заводах або терміналах у квітні.
У публікації наголосили, що ці атаки помітно вплинули на експорт РФ:
“Однак нещодавні удари України далекобійними ракетами та дронами по російських нафтових експортних терміналах у Приморську та Усть-Лузі на Балтиці – двох із 14 нафтопереробних заводів або терміналів, які, за словами України, вона бомбила у квітні, – різко скоротили обсяги експорту”.
За оцінкою Сергія Вакуленка з Фонду Карнегі, щоденний експорт російської нафти впав із 5,2 мільйона до 3,5 мільйона барелів на день. Поки високі ціни на нафту можуть компенсувати частину втрат, але ситуація може швидко змінитися у разі зниження цін на світовому ринку.
Україна посилила власні ракетні та дронові можливості
На початку повномасштабного вторгнення Україна значною мірою залежала від західної зброї, техніки та підготовки. Київ розраховував на винищувачі F-16, системи Patriot і регулярні поставки боєприпасів.
Згодом стало зрозуміло, що західні запаси не є безмежними. Це змусило Україну швидше розвивати власне виробництво дронів, ракет і систем для далекобійних ударів.
У матеріалі нагадали, на що Україна покладала великі очікування:
“Колись Київ покладав великі надії на західні винищувачі F-16, сподіваючись досягти прориву, а також на американські системи протиповітряної оборони Patriot для захисту свого повітряного простору”.
Показовими стали удари по об’єктах у глибокому тилу РФ. Зокрема, дрони тричі за останні два тижні атакували нафтопереробний завод у Пермі, який розташований приблизно за 1500 кілометрів від лінії фронту.
Такі атаки створюють для Росії додатковий тиск. Москва змушена захищати не лише фронт, а й тилову інфраструктуру, яка напряму впливає на її воєнні доходи.
Кремль може намагатися повернути США до переговорів
Останнім часом Росія зосереджує значну частину зусиль на дипломатичному напрямку. Видання припускає, що Путін може намагатися знову залучити Білий дім до переговорів щодо України.
За такою логікою, Кремль може сподіватися, що Дональд Трамп тиснутиме на Володимира Зеленського, аби Україна погодилася передати Росії решту Донецької області. Це могло б дати Москві політичний результат без швидкого просування на фронті.
Водночас заяви про можливе завершення війни не означають, що Росія пом’якшила позицію. У матеріалі наголошується, що жодних ознак відмови Кремля від максималістських вимог немає.
Видання пояснило, чого може прагнути Путін новими формулюваннями:
“Трамп був відволічений іранською кризою, але Путін, можливо, сподівається знову залучити Білий дім до переговорів, хоча б за допомогою нових формулювань”.
Отже, заява Путіна про «наближення кінця війни» може бути не сигналом готовності до реального миру, а спробою створити новий дипломатичний фон. Кремль може говорити про завершення війни, водночас зберігаючи вимоги до України та шукаючи спосіб компенсувати проблеми на фронті політичним тиском.
Нагадаємо, раніше ми писали про пояснення ISW щодо заяв Путіна про швидке завершення війни.
