Як повідомляє Bloomberg, Росія розглядає можливість обмежити експорт дизельного та авіаційного палива на тлі посилення українських ударів по нафтопереробних заводах.
За даними джерел, завантаженість російських НПЗ упала до найнижчих показників за останні роки, а влада РФ намагається втримати стабільне постачання пального на внутрішній ринок перед сезонним зростанням попиту, пише Kreschatic.
Чому Росія розглядає обмеження експорту
Питання скорочення продажу палива за кордон обговорювали після зустрічі з віцепрем’єр-міністром РФ Олександром Новаком, де розглядали ситуацію на внутрішньому паливному ринку. За словами двох джерел, обізнаних із перебігом обговорень, нафтовим компаніям порадили зменшити експорт нафтопродуктів.
Одне з джерел заявило, що рішення про заборону експорту дизельного та авіаційного пального вже перебуває на фінальному етапі. Водночас точну дату запровадження можливих обмежень поки не визначили.
Йдеться насамперед про два види пального:
- дизельне паливо;
- авіаційне паливо.
Такі обмеження можуть мати значення і для світового ринку, оскільки Росія залишається одним із великих експортерів дизельного пального. За даними видання, РФ продає за кордон близько 40% від усього обсягу виробництва дизеля.
Як удари по НПЗ вплинули на російську переробку
За оцінками аналітичної компанії OilX, у квітні середній рівень роботи російських нафтопереробних заводів знизився до 4,69 млн барелів на добу. Це найнижчий показник за останні 16 років.
Падіння переробки пов’язують із посиленням атак по російській енергетичній інфраструктурі. Через це обсяги роботи НПЗ можуть зменшитися ще більше саме перед сезоном відпусток у Росії, коли попит на пальне традиційно зростає.
На паливний ринок РФ одночасно тиснуть кілька факторів:
- пошкодження нафтопереробних потужностей;
- падіння завантаженості НПЗ;
- ризики для внутрішнього постачання пального;
- сезонне зростання попиту;
- необхідність обмежувати експорт для підтримки внутрішнього ринку.
Якщо Москва справді запровадить заборону на експорт дизельного та авіаційного пального, це може спричинити додаткове зростання світових цін на нафтопродукти. Особливо чутливим це може стати для країн і компаній, які залежать від імпорту дизеля або авіапалива.
Які об’єкти вже зазнали ударів
Останніми місяцями Україна активізувала удари по російських енергетичних об’єктах. Під атаками опинялися не лише нафтопереробні заводи, а й інфраструктура, пов’язана зі зберіганням та транспортуванням нафти.
Серед згаданих об’єктів:
- Сизранський нафтопереробний завод;
- нафтобаза «Грушова» в Новоросійську;
- інші нафтові об’єкти та елементи нафтопровідної інфраструктури РФ.
Сизранський НПЗ зупинив роботу після атаки українських дронів 21 травня. Під час удару була пошкоджена одна з основних установок для первинної переробки нафти.
Крім того, 23 травня після удару по нафтобазі «Грушова» в Новоросійську було пошкоджено щонайменше два резервуари. Цей об’єкт вважається найбільшою нафтобазою на Кавказі. На його території розташовані підземні та наземні резервуари загальною місткістю близько 1,2 млн тонн нафтопродуктів.
«Грушова» використовується для накопичення нафти перед подальшим відправленням до порту Новоросійська. Через це пошкодження такої інфраструктури може впливати не лише на зберігання пального, а й на логістику російського нафтового експорту.
Пресслужба Олександра Новака оперативно не відповіла на запит про коментар. Водночас у заяві російського уряду наголосили, що пріоритетом залишається постачання пального на внутрішній ринок.
Уряд РФ сформулював свою позицію так:
«Надійне та безперебійне постачання».
На тлі цих заяв можливі обмеження експорту виглядають спробою зменшити ризики дефіциту пального всередині країни. Подальші рішення залежатимуть від масштабів пошкоджень НПЗ, швидкості ремонтів, внутрішнього попиту та нових ударів по енергетичній інфраструктурі Росії.
Нагадаємо, раніше ми писали про реакцію МЗС Польщі на нові погрози Росії системно бити по Києву.
