Як зазначається у матеріалі The New York Times, російська політична система після повномасштабного вторгнення в Україну стала ще більш залежною від однієї людини — Володимира Путіна. На думку авторів, саме війна перетворилася на головну основу існування нинішньої моделі влади.
Попри спроби Кремля демонструвати стабільність, економічні та соціальні наслідки затяжного конфлікту дедалі сильніше тиснуть на Росію. Аналітики вважають, що завершення війни без відчутного результату створює для російського керівництва серйозні політичні ризики, пише Kreschatic.
Чому Кремль не може легко завершити війну
Автори публікації вказують, що за роки війни вся система ухвалення рішень у Росії зосередилася навколо однієї особи. Через це будь-яке рішення про відступ або завершення бойових дій може бути сприйняте всередині країни як поразка.
У матеріалі наголошується, що навіть попри окремі успіхи на фронті, Росія не має очевидних інструментів для кардинальної зміни ситуації.
Про це автори публікації пишуть так:
«Але увічнення війни – це не те саме, що перемога в ній. Поки його армія ледве здобуває успіхи на передовій, у пана Путіна залишається мало інструментів ескалації, щоб змінити динаміку».
Які ризики бачать аналітики
У статті зазначається, що нова масштабна мобілізація могла б дати додатковий людський ресурс, однак такий крок пов’язаний із внутрішньополітичними ризиками через низьку підтримку населення.
Також експерти вважають малоймовірним сценарій застосування ядерної зброї, оскільки це може призвести до жорсткої міжнародної реакції та ще більшої ізоляції Москви.
Війна стала частиною системи
На думку авторів, нинішня російська модель фактично потрапила у власну пастку. Війна стала настільки важливою частиною державної конструкції, що швидко відмовитися від неї без наслідків уже неможливо.
Наприкінці матеріалу наголошується на поступовому виснаженні ресурсів країни та відсутності зрозумілого механізму політичного оновлення.
Підсумовуючи ситуацію, автори роблять такий висновок:
«Ця незручна рівновага не може тривати вічно».
Нагадаємо, раніше ми писали про вимогу щодо історичної пам’яті та УПА.
