Як повідомляє The Hill, Палата представників США ухвалила законопроєкт про військову допомогу Україні та санкції проти Росії. Ініціативу підтримали 226 конгресменів, проти проголосували 195, а серед тих, хто виступив за документ, були 18 республіканців і незалежний конгресмен Кевін Кайлі з Каліфорнії.
Законопроєкт винесли на голосування через процедуру discharge petition, яка дозволяє обійти керівництво Палати представників за наявності достатньої кількості підписів. Ухвалення документа стало здебільшого символічним кроком, оскільки його подальший розгляд у Сенаті залишається малоймовірним, пише Kreschatic.
Що передбачає законопроєкт
Ініціатором законопроєкту став конгресмен Грегорі Мікс, демократ із Нью-Йорка та старший представник демократів у Комітеті Палати представників із закордонних справ.
Документ передбачає кілька напрямів підтримки України та тиску на Росію. Йдеться про допомогу США у відбудові України, протидію російському впливу, нові санкції проти РФ, додаткову безпекову допомогу країнам Балтії, а також кредити для України в межах іноземного військового фінансування на закупівлю зброї.
За даними The Hill, ініціативу підтримали демократи, 18 республіканців і незалежний конгресмен Кевін Кайлі. Саме Кайлі у травні став 218-м членом Палати, чий підпис був потрібен для винесення питання на голосування через discharge petition.
Мікс закликав Конгрес підтримати Україну у війні проти Росії.
«Підтримати хоробрих українців, які борються за своє майбутнє, надати їм зброю, необхідну для самооборони, змусити Кремль заплатити за цей аморальний конфлікт і притягнути Росію до відповідальності за її воєнні злочини».
Чому голосування стало політичним сигналом
Законопроєкт ухвалила Палата представників, яку контролюють республіканці. Водночас підтримка частини республіканців показала розбіжності всередині партії щодо політики США стосовно України та Росії.
The Hill зазначає, що кількість республіканців, які підтримали голосування, значно менша за 101 представника партії, який у квітні 2024 року голосував за додаткову допомогу Україні. Це вказує на помітне послаблення підтримки України серед республіканців у Палаті представників.
У матеріалі також зазначено, що законопроєкт навряд чи розглядатиме контрольований республіканцями Сенат. Лідер більшості Джон Тун рідко відходить від лінії президента Дональда Трампа.
Мікс заявив у Палаті представників, що документ не пройшов звичайну процедуру через позицію республіканського керівництва.
«Цей законопроєкт мав пройти звичайну процедуру, але, на жаль, мої прохання провести законопроєкти щодо Росії у звичайному порядку регулярно відхиляли. Республіканське керівництво виступило проти цього законопроєкту й неодноразово блокувало двопартійні зусилля, спрямовані на притягнення Росії до відповідальності».
Як відреагували республіканці
Республіканці, які виступали проти ініціативи, заявляли про застарілі формулювання в тексті законопроєкту та називали його партійним політичним сигналом. У Палаті представників також звучали застереження, що голосування може ускладнити переговори щодо іншого двопартійного санкційного законопроєкту проти Росії.
Голова Комітету із закордонних справ Браян Маст розкритикував демократів за обхід стандартної комітетської процедури. За його оцінкою, це звужує простір для дій Трампа у спробах бути посередником у завершенні війни Росії проти України.
Координатор республіканської більшості Стів Скаліз заявив, що discharge petition заважає переговорам між Конгресом і Білим домом щодо санкцій проти Росії.
«Discharge petition ігнорує справді конструктивні двопартійні переговори, які зараз тривають і мають на меті запровадити жорсткіші санкції проти Росії. Саме на цьому ми й зосереджені».
Окремо у матеріалі згадується двопартійний законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блументаля. Він передбачає санкції проти Росії та високі мита для країн, що купують російську нафту, однак не просунувся з моменту внесення у квітні 2025 року.
Нагадаємо, раніше ми писали про обіцянку Урсули фон дер Ляєн підтримати Вірменію, на яку тисне Росія.
