Довіра європейців до США впала до мінімуму: лише 11% вважають країну союзником

Європейці рекордно втратили довіру до США, підтримують власну оборону та все частіше сумніваються у безпекових гарантіях Вашингтона.

США та ЄС. Фото - chayka.lv.

Як повідомляє Reuters⁠, лише 11% європейців у 15 країнах назвали США союзником, що стало історичним мінімумом у таких оцінках. Ще пів року тому цей показник становив 16%, а в листопаді 2024 року — 22%.

Опитування Європейської ради з міжнародних відносин показало різке послаблення довіри до Вашингтона напередодні самітів G7 і НАТО. Європейці дедалі частіше сумніваються, що США залишаються надійною опорою у питаннях безпеки, пише Kreschatic⁠.

Чому довіра до США різко впала

Результати дослідження свідчать про глибоку зміну настроїв у Європі. Більшість опитаних у країнах, де проводили опитування, не впевнені, що американська армія прийде на допомогу у разі нападу на їхню державу.

Це означає, що трансатлантична модель безпеки, яка десятиліттями спиралася на роль США як головного гаранта захисту, дедалі частіше викликає сумніви у громадян Європи. Для багатьох респондентів Вашингтон уже не виглядає безумовним союзником, на якого можна покластися в критичний момент.

Падіння довіри збіглося з ширшою дискусією про оборонну самостійність Європи. На цьому тлі зростає підтримка ідеї збільшення національних витрат на оборону, хоча не всі країни готові до такого кроку однаково.

Європейці підтримують власну оборону

За даними опитування, європейці стали на 4 відсоткові пункти частіше підтримувати збільшення оборонних витрат порівняно з минулим роком. Водночас Італія стала єдиною країною, де чітка більшість виступає проти такого підходу.

Ідею колективних запозичень ЄС для фінансування оборонних ініціатив підтримали 47% опитаних. Найвищу підтримку такого механізму зафіксували у Португалії, Данії та Нідерландах.

Серед країн із найсильнішою підтримкою спільного фінансування оборони:

  • Португалія — 59%;
  • Данія — 56%;
  • Нідерланди — 55%.

Водночас у низці країн зберігається опір скороченню внутрішніх соціальних витрат заради збільшення оборонних бюджетів. Найпомітніше це проявилося в Італії, Австрії та Німеччині.

Європа хоче менше залежати від американської зброї

Ще один важливий сигнал опитування — прагнення європейців зменшити залежність від американської військової техніки. Більшість респондентів виступає за перехід на європейські альтернативи та розвиток власного оборонного виробництва.

Найактивніше ідею «купувати європейське» підтримують у Данії, Нідерландах і Швеції. Для цих країн питання військової автономії дедалі більше пов’язане не лише з безпекою, а й із політичною незалежністю від рішень Вашингтона.

Польща стала головним винятком. Там більшість опитаних, навпаки, підтримує збільшення закупівель американської зброї. У Німеччині, Італії та Угорщині позиції суспільства щодо цього питання залишаються розділеними.

Як європейці ставляться до України та Росії

Попри падіння довіри до США, більшість респондентів і надалі сприймає Україну як союзника або стратегічного партнера. Це показує, що підтримка Києва залишається важливою частиною європейських настроїв.

Однак єдність слабшає, коли йдеться про конкретні майбутні рішення. Зокрема, менш однозначною є позиція щодо можливого відправлення миротворчих сил в Україну після війни та подальшого розширення ЄС на схід.

Енергетичне питання також залишається чутливим. Попри зростання витрат, 44% європейців виступають проти відновлення імпорту російської нафти й газу. Це свідчить, що значна частина суспільства не готова повертатися до залежності від російських енергоносіїв навіть за умов економічного тиску.

Де проводили опитування

Дослідження провели у травні 2026 року серед людей віком від 18 років. Воно охопило Австрію, Болгарію, Данію, Естонію, Францію, Німеччину, Угорщину, Італію, Нідерланди, Польщу, Португалію, Іспанію, Швецію, Швейцарію та Велику Британію.

Опитування проводили із застосуванням різних методів збору даних, зокрема за участі Mandate Research та YouGov. Його результати показують, що Європа входить у період переоцінки власної безпеки, ролі США та потреби у сильнішій оборонній автономії.

Нагадаємо, раніше ми писали про рішення Трампа щодо можливого удару по Ірану після впливу його оточення та радників президента.

Поділіться цією статтею