Як повідомляє InfoSecurity24, нове дослідження IBRiS для Defence24 показало помітне зниження готовності поляків до особистої участі в обороні держави. Аналітики порівняли суспільні настрої у 2023 та 2026 роках і зафіксували суттєве падіння готовності громадян до жертв заради країни.
Польща залишається однією з ключових держав східного флангу НАТО, однак опитування показує тривожний розрив між деклараціями про підтримку безпеки та реальною готовністю до дій. Особливо слабкою виявилася практична підготовка населення до кризових ситуацій, зокрема знання про укриття та навчання з цивільного захисту, пише Kreschatic.
Скільки поляків готові воювати
За результатами дослідження, 44% опитаних поляків заявили, що готові захищати країну зі зброєю в руках. Водночас 47% респондентів відкидають пряму участь у бойових діях.
Ще помітніше змінилася готовність до найвищої особистої жертви. У 2023 році 27% поляків заявляли, що готові пожертвувати життям заради батьківщини. У 2026 році таких залишилося лише 15%.
Це означає, що за три роки частка громадян, готових до крайньої форми самопожертви, скоротилася майже вдвічі. Для аналітиків це стало одним із головних сигналів зміни суспільних настроїв у Польщі.
Як змінилося ставлення до жертв заради держави
Опитування також показало падіння готовності поляків до матеріальних втрат. Якщо у 2023 році 46% респондентів були готові на фінансові жертви заради країни, то у 2026 році цей показник знизився до 36%.
Водночас зросла частка людей, які не готові ні на які жертви. Три роки тому таких було 14%, а тепер — уже 30%. Це свідчить про втому частини суспільства від постійного відчуття загрози та про зростання прагматичного підходу до безпеки.
Поляки дедалі частіше говорять не про участь у бойових діях, а про захист родини, збереження майна, евакуацію та особисту безпеку. Така зміна настроїв не означає повної байдужості до оборони, але показує, що готовність до реальних дій слабшає.
Яка вікова група найменше готова до війни
Найнижчу готовність до збройного захисту держави демонструють молоді поляки віком від 18 до 29 років. У цій групі лише 18% респондентів заявили, що готові воювати за Польщу.
Найвищий рівень готовності показали люди середнього та старшого віку. У вікових групах 40–49 і 50–59 років показник сягає приблизно 56%.
Такий розподіл створює помітний дисбаланс. Найбільшу готовність декларують ті, хто потенційно має менше можливостей для участі у тривалому військовому конфлікті, тоді як молодь, яка є важливою для мобілізаційного резерву, демонструє найнижчу мотивацію.
Що поляки знають про укриття
Окремою проблемою дослідження стала низька обізнаність громадян щодо базових правил цивільного захисту. 81,8% опитаних не знають, де розташоване найближче укриття або сховище.
Цей показник вказує на серйозну вразливість системи цивільної оборони. У разі реальної загрози значна частина населення може не знати, куди йти під час обстрілу або іншої надзвичайної ситуації.
При цьому близько 67% поляків заявляють, що хотіли б допомагати цивільній обороні. Але лише 36% готові проходити спеціальне навчання. Саме цей розрив між бажанням допомагати та небажанням здобувати конкретні навички аналітики вважають одним із найбільш небезпечних.
Чому результати опитування важливі для Польщі
Польща активно посилює оборону, розвиває співпрацю з союзниками та бере участь у військових навчаннях на східному фланзі НАТО. Водночас саме готовність населення до дій у кризі залишається важливою частиною національної безпеки.
Дослідження показує, що військова інфраструктура та союзницькі гарантії не вирішують проблему повністю, якщо значна частина суспільства не готова до практичної участі в обороні або не має базових знань про цивільний захист.
Найбільш тривожними для Польщі є кілька показників:
- 15% поляків готові пожертвувати життям за країну;
- 44% заявляють про готовність захищати державу зі зброєю;
- 47% не хочуть брати безпосередню участь у бойових діях;
- 81,8% не знають місця найближчого укриття;
- 36% готові проходити навчання з цивільного захисту;
- 30% не готові ні на які жертви заради держави.
Такі цифри показують, що Польща стикається не лише з питанням військової модернізації, а й із потребою посилити підготовку цивільного населення. Без цього моральна підтримка оборони може залишитися декларативною і не перетворитися на реальну стійкість у разі кризи.
Нагадаємо, раніше ми писали про нові умови Москви та заяву Лаврова щодо завершення війни в Україні.
