Як повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung із посиланням на дипломатичні джерела, країни НАТО перед самітом в Анкарі досі не можуть остаточно погодити довгострокову програму військової підтримки України. Головна суперечка стосується не допомоги на поточний рік, а формулювань щодо зобов’язань союзників на 2027 рік.
За даними видання, посли країн Альянсу вже узгодили частину підсумкової декларації, яка передбачає 70 мільярдів євро на військове обладнання, навчання та підтримку України у 2026 році. Однак питання про збереження такого самого рівня допомоги у 2027 році залишилося відкритим через позицію Італії, пише Kreschatic.
Чому НАТО не може узгодити довгострокову підтримку України
У проєкті декларації союзники мали підтвердити свої суверенні зобов’язання зберегти військову підтримку України щонайменше на рівні 2026 року і в наступному році. Саме це формулювання мало б стати одним із ключових політичних сигналів саміту, оскільки воно демонструвало б Кремлю, що допомога Києву не обмежиться короткостроковими рішеннями.
Втім, за інформацією дипломатичних джерел, Італія виступає проти прямої згадки 2027 року в документі. Через це відповідний пункт досі не погоджений, хоча інші частини декларації вже фактично готові. Посли країн НАТО мають провести додатковий раунд переговорів, щоб спробувати зняти розбіжності до початку саміту.
Для багатьох союзників саме дворічна перспектива підтримки України є принциповою. Вона мала б показати, що військова допомога не залежатиме лише від поточних бюджетних рішень і політичних циклів у країнах Альянсу. Особливо на закріпленні довгострокових гарантій наполягала Німеччина.
Звідки взялася сума у 70 мільярдів євро
Заплановані 70 мільярдів євро не є новою оцінкою військових потреб України. Ця сума складається з уже передбачених 30 мільярдів євро в межах кредитної програми Європейського Союзу та ще 40 мільярдів євро, про які союзники домовилися під час саміту НАТО у Вашингтоні у 2024 році.
Якщо Альянс погодить аналогічний рівень підтримки і на 2027 рік, загальний обсяг допомоги Україні за два роки може сягнути 140 мільярдів євро. Однак документ не передбачає обов’язкового механізму розподілу фінансового навантаження між країнами НАТО, тому внески залишаються добровільними.
Саме це залишається одним із найбільш складних питань для союзників. Німеччина та низка країн, які вже надають значні обсяги військової допомоги Україні, виступали за більш прозору та пропорційну систему внесків. Серед таких держав називають Швецію, Данію, Норвегію, Нідерланди та країни Балтії.
Чому Європа бере на себе більшу частину витрат
Після зміни адміністрації у США Вашингтон припинив виділяти нову військову допомогу Україні, через що основний фінансовий тягар перейшов до європейських союзників і Канади. Саме тому нинішнє закріплення конкретної суми у проєкті декларації вже розглядається як важливий політичний крок.
Навесні генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримав естонську пропозицію, за якою кожна країна мала б щороку спрямовувати 0,25% свого ВВП на військову підтримку України. Без урахування США це дозволило б акумулювати близько 60 мільярдів євро щороку, окремо від кредитної програми ЄС.
Однак цю ініціативу заблокували Франція, Італія та Іспанія. Вони заявили, що вже беруть участь у фінансуванні європейської кредитної програми для України відповідно до своїх економічних можливостей. Додаткові 40 мільярдів євро, за нинішнім підходом, мають формуватися за рахунок добровільних національних внесків.
Найбільшу частку такої допомоги, за попередніми розрахунками, планує забезпечити Німеччина. Берлін готовий виділити 11,5 мільярда євро. Також серед головних донорів очікуються Велика Британія, Данія, Нідерланди та Швеція.
Який сигнал союзники хочуть надіслати Росії
Німецький міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль раніше пропонував союзникам фактично подвоїти допомогу Україні, доповнивши кредит ЄС аналогічним обсягом двосторонньої військової підтримки. У Берліні вважають, що навіть із уже ухваленими програмами Україні цього року може знадобитися ще 8–10 мільярдів євро нового фінансування.
Вадефуль також обговорював із державним секретарем США Марко Рубіо питання розподілу фінансового навантаження та підготовку до саміту НАТО. У своїй заяві він наголосив, що саме тривала й передбачувана підтримка має змусити Росію переглянути свої розрахунки.
Йоганн Вадефуль пояснив, чому союзники мають гарантувати Україні допомогу не лише цього року, а й наступного:
Вже зараз Канада та європейські союзники забезпечують 98% фінансових витрат на військову підтримку України. Ми хочемо і повинні зробити ще більше, щоб гарантувати Україні військову допомогу не лише цього, а й наступного року щонайменше на такому самому рівні. Саме така підтримка зрештою змусить Путіна усвідомити, що Україна здатна витримати довшу боротьбу і що настав час сісти за стіл переговорів.
За даними FAZ, у проєкті підсумкової декларації також міститься формулювання про те, що Україна робить внесок у трансатлантичну безпеку. Водночас європейським союзникам не вдалося переконати США підтримати жорсткіші формулювання, які прямо пов’язували б безпеку України з безпекою всієї Європи.
Нагадаємо, раніше ми писали про обіцянку лідерки AfD відновити зв’язки з Росією після приходу до влади.
