Як повідомляє PAP, голова Канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький розкритикував рішення Верховної Ради про створення Українського національного пантеону. Під час виступу в Сеймі він пов’язав це питання з історичними суперечками між Києвом і Варшавою.
Польський посадовець заявив, що українська держава має суверенне право ухвалювати власні рішення, однак поставив під сумнів їхню правильність. Окрему увагу в його виступі привернуло використання терміна «Східна Малопольща» щодо частини західноукраїнських земель, пише НБН.
Що заявили у Канцелярії президента Польщі
Збігнєв Богуцький відреагував на ухвалення українським парламентом закону про створення національного Пантеону. За даними польської агенції, проєкт ініціював президент України Володимир Зеленський, а у Верховній Раді документ підтримали як рішення про вшанування людей, які боролися за вільну Україну.
У Варшаві це рішення розглянули через призму давніх історичних суперечок. Богуцький згадав Степана Бандеру, УПА, Волинь і так звану «Східну Малопольщу», заявивши, що польська сторона не погодиться з прославленням осіб, яких у Польщі вважають відповідальними за злочини проти поляків.
Польський посадовець пояснив позицію Канцелярії президента Кароля Навроцького так:
Це законодавство української держави, вони мають суверенітет і свободу ухвалення рішень; питання в тому, чи ці рішення добрі. На мою думку, а передусім на думку пана президента Кароля Навроцького, і, думаю, величезної більшості поляків, прославлення Бандери, злочинців, які вчинили нелюдські злочини геноциду на Волині та у Східній Малопольщі, — це не напрямок до західного світу, світу цивілізації, спільних європейських чи трансатлантичних цінностей.
Богуцький також заявив, що Польща та її президент не погодяться з таким підходом:
Це не дорога, яка веде до цивілізованого світу. І Польща, президент Республіки Польща, ніколи на це не погодиться, бо, як він сказав, «ми своїх не залишаємо». Голос жертв досі кличе, і його не може заглушити голос бандерівців.
Чому термін «Східна Малопольща» викликає суперечки
Окрему реакцію викликало саме використання назви «Східна Малопольща». У польській політичній традиції цей термін застосовували щодо територій, які сьогодні входять до складу України, зокрема Львівщини, Тернопільщини та Івано-Франківщини.
Для українського суспільства така назва є чутливою, оскільки вона пов’язана з міжвоєнним періодом, коли частина західноукраїнських земель перебувала у складі Другої Речі Посполитої. У сучасному українському контексті використання цього терміна часто сприймають як політично навантажене й таке, що ігнорує українську історичну ідентичність цих регіонів.
Історично Львів і Галичина мають давню руську та українську традицію. Перша літописна згадка про Львів датується XIII століттям, а місто пов’язують із державою Романовичів і королем Данилом. Після польської експансії XIV століття ці землі входили до складу Руського воєводства, сама назва якого відображала їхню історичну належність до руського простору.
Як питання Пантеону пов’язане з ширшим конфліктом пам’яті
Рішення про створення Українського національного пантеону ухвалили на тлі загострення дискусій між Україною та Польщею щодо історичної пам’яті. Одним із найскладніших питань у цих відносинах залишаються оцінки діяльності ОУН і УПА, а також трагедії на Волині.
У польській історичній політиці Волинські події трактуються як геноцид польського населення. В українському суспільстві тема має складніше сприйняття, оскільки для багатьох УПА також є символом боротьби за незалежність і спротиву радянському режиму.
Саме ця різниця в історичних оцінках регулярно стає причиною політичних конфліктів. Нове рішення Верховної Ради у Варшаві сприйняли як крок, який може посилити напругу, хоча в Україні Пантеон подають як простір національної пам’яті для вшанування борців за державність.
Який політичний контекст має заява
Польська сторона останнім часом різко реагує на українські рішення, пов’язані з вшануванням УПА. За інформацією PAP, дискусія загострилася після того, як Володимир Зеленський присвоїв одному з українських військових підрозділів найменування на честь Героїв УПА.
Після цього президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про рішення позбавити Зеленського Ордену Білого Орла. У відповідь українська сторона почала відмовлятися від польських нагород, а суперечка вийшла за межі символічних жестів і перейшла у площину публічної політики.
На цьому тлі заява Богуцького стала черговим сигналом, що історична тематика знову може впливати на відносини між Києвом і Варшавою. Попри стратегічне партнерство та співпрацю у сфері безпеки, питання пам’яті залишається одним із найуразливіших напрямів двостороннього діалогу.
Що означає створення Українського національного пантеону
Український національний пантеон має стати місцем вшанування людей, які боролися за свободу та незалежність України. Йдеться про символічний простір пам’яті, де держава зможе відзначати постаті, важливі для власної історії та національної ідентичності.
Польська критика пов’язана з побоюванням, що до такого Пантеону можуть бути включені діячі, ставлення до яких у Польщі є різко негативним. Водночас для України питання власної політики пам’яті є частиною суверенного права визначати, кого і як вшановувати.
Саме тому конфлікт навколо Пантеону вийшов за межі однієї заяви. Він показав, що українсько-польські історичні суперечки залишаються неврегульованими й можуть знову ставати предметом політичних заяв, особливо у періоди внутрішньої напруги та виборчих кампаній.
Нагадаємо, раніше ми писали про новий рівень безпеки Путіна, 800 охоронців і жорсткі обмеження навколо нього.
