Як повідомляє Reuters, 13 серпня в Румунії розпочали відключення від енергосистеми останнього працюючого реактора Чернаводської АЕС. Причиною стало рекордне падіння рівня Дунаю, воду з якого станція використовує для охолодження обладнання.
Ситуація створила ризики одразу для енергосистем кількох держав Центральної Європи. Румунія змушена заміщувати атомну генерацію іншими джерелами та імпортом, а Угорщина проводить екстрені роботи біля АЕС «Пакш», щоб уникнути її повної зупинки через посуху, пише Kreschatic.
Що відбувається на Чернаводській АЕС
Чернаводська атомна електростанція має два реактори потужністю по 706 МВт кожен. Один енергоблок довелося зупинити ще наприкінці липня через недостатній рівень води в Дунаї. Тепер аналогічна проблема виникла з другим реактором.
У звичайному режимі два блоки забезпечують приблизно 20% виробництва електроенергії Румунії. Через загострення ситуації влада країни оголосила надзвичайний стан в енергетичному секторі на весь серпень.
Для компенсації втраченої генерації Румунія вживає кілька заходів:
- запустила вугільну електростанцію потужністю 330 МВт;
- розраховує збільшити виробництво вітрової та гідроенергетики;
- може наростити імпорт електроенергії через транскордонні мережі з пропускною здатністю близько 4 000 МВт;
- підготувала механізм поетапного обмеження постачання електроенергії промисловості;
- закликала населення та бізнес зменшувати споживання у вечірні години найбільшого навантаження.
Якими способами намагалися врятувати реактор
До рішення про зупинку реактора румунська влада намагалася збільшити приплив води до району атомної станції. Для цього проводили поглиблення русла Дунаю, усували кам’яні перешкоди та використовували баржі з камінням, щоб спрямувати більший обсяг води до систем охолодження АЕС.
Однак цих робіт виявилося недостатньо для стабільної та безпечної експлуатації енергоблока. Критично низький рівень річки залишився головною перешкодою для роботи станції.
Проблема посилюється тривалою спекою та посухою. За таких умов одночасно зростає попит на електроенергію для охолодження приміщень і погіршуються можливості виробництва на об’єктах, залежних від водних ресурсів.
Як Угорщина намагається втримати АЕС «Пакш» у роботі
Схожа ситуація виникла в Угорщині. АЕС «Пакш» також використовує воду Дунаю для охолодження реакторів, а тривале падіння рівня річки вже змусило станцію різко знизити виробництво.
«Пакш» має чотири реактори із загальною потужністю близько 2 000 МВт та в нормальних умовах забезпечує приблизно третину потреб Угорщини в електроенергії. Через дефіцит води станція нині працює трохи більш ніж на 10% своєї потужності.
Щоб не допустити повного відключення АЕС, угорська влада розпочала будівництво спеціального порога на дні Дунаю поблизу станції. Конструкція має сповільнити течію та підняти рівень води перед системами охолодження.
Для проєкту заплановано використати близько 145 тисяч кубометрів каміння. Очікується, що це дозволить підняти рівень води приблизно на один метр.
Додатково влада підготувала дві баржі довжиною по 80 метрів. За необхідності їх можуть затопити біля водозабірних насосів, що має забезпечити ще близько 20 сантиметрів додаткового рівня води.
Скільки коштує енергетична криза на Дунаї
Екстрені роботи біля АЕС «Пакш» оцінюють приблизно у 6 мільярдів форинтів. Водночас тривале функціонування станції на мінімальній потужності може коштувати угорській економіці до 50 мільярдів форинтів щомісяця.
Для Румунії ризики також значні, оскільки одночасна зупинка обох реакторів Чернаводської АЕС позбавляє країну приблизно п’ятої частини звичного виробництва електроенергії. Через це зростає залежність від вугільної генерації, погодних умов для відновлюваної енергетики та імпорту.
Обміління Дунаю вже впливає одночасно на атомну та гідроенергетику регіону. Якщо спека і дефіцит опадів триватимуть, країнам доведеться довше підтримувати резервні потужності, збільшувати закупівлі електроенергії та обмежувати споживання в години пікових навантажень.
Нагадаємо, раніше ми писали про знищення великих складів Wildberries та масштабні збитки компанії у Росії.
