Як повідомляє The New York Times, наприкінці 2025 року Володимир Путін провів закритий брифінг для військового керівництва, на якому серед цілей Росії на 2026 рік назвав послаблення НАТО та Європейського Союзу зсередини. Одним із ключових напрямів цієї стратегії західні розвідки вважають Молдову, пише Kreschatic.
За даними джерел видання, головним пріоритетом Кремля залишається війна проти України, тоді як другим напрямом є встановлення контролю над Молдовою. Її географічне положення між Україною та країнами НАТО робить державу важливою для російських планів щодо подальшого політичного, військового та інформаційного тиску на Європу.
Чому Молдова стала одним із пріоритетів Кремля
Представники західних спецслужб вважають, що Москва розглядає Молдову як потенційний плацдарм для подальших дій проти України та європейських країн. Попри те, що держава не є членом НАТО чи ЄС, вона має спільний кордон з Україною та розташована поруч із територією Альянсу.
У розвідувальних оцінках також зберігається припущення, що Росія прагне встановити контроль над частиною півдня України, аби створити сухопутний маршрут у напрямку Молдови та Придністров’я, де перебувають російські військові.
Радник президента Молдови з питань національної безпеки та оборони Станіслав Секрієру пояснив, яку роль Москва відводить країні у своїх планах.
«Росія хоче використати Молдову як плацдарм для ворожої діяльності проти України, а також її головного оборонного та фінансового партнера — ЄС».
Як Росія намагалася впливати на вибори в Молдові
За даними західної розвідки, Москва протягом кількох виборчих кампаній вкладала значні ресурси у спроби послабити позиції президентки Маї Санду та її політичної сили PAS.
Під час парламентських виборів російська сторона, за інформацією джерел, використовувала одразу кілька напрямів впливу:
- підготовку груп у тренувальних таборах у Сербії та поблизу Москви;
- навчання роботі зі зброєю, вибухівкою, запалювальними засобами та дронами;
- фінансування протестних акцій;
- підкуп виборців і оплату політичної агітації;
- мережу з 240 Telegram-ботів для координації учасників;
- тисячі активістів і понад тисячу місцевих координаторів;
- залучення православних священників до кампаній проти європейської інтеграції Молдови.
За наведеними даними, до мережі, пов’язаної з проросійським політиком Іланом Шором, могли бути залучені понад 150 тисяч людей. Їм платили за участь у мітингах, розповсюдження потрібного контенту та агітацію проти чинної влади.
Попри кампанію втручання, партія Маї Санду зберегла владу, набравши трохи більше половини голосів.
Москва посилює тиск через енергетику та інфраструктуру
Після виборів російський вплив, за оцінками молдовських посадовців, не припинився. На початку березня російський удар по українській гідроелектростанції поблизу молдовського кордону призвів до проблем із водопостачанням на територіях обох держав.
Згодом російські безпілотники атакували високовольтну лінію на заході України, яка забезпечувала до 70% електроенергії Молдови. Наслідком стали перебої з електропостачанням.
У Кишиневі вважають, що Москва розраховує на тривале протистояння й продовжуватиме комбінувати політичний, інформаційний, кібернетичний та інфраструктурний тиск.
Директор Агентства кібербезпеки Молдови Міхай Лупашку так оцінив результати протидії російському втручанню.
«Ми виграли битву. Але ми не виграли війну».
Яку мету Кремль переслідує у Європі
За інформацією видання, стратегічна мета Москви виходить за межі контролю над окремими державами. Кремль прагне створювати внутрішні конфлікти в європейських країнах, послаблювати довіру до державних інституцій та збільшувати політичну поляризацію.
Молдова у цій схемі має особливе значення через близькість до України, наявність неврегульованого придністровського питання та залежність від зовнішніх енергетичних маршрутів. Саме тому західні розвідки розглядають ситуацію навколо країни як складову ширшої російської стратегії тиску на Європу.
Нагадаємо, раніше ми писали про візит Віткоффа і Кушнера до Росії та умови Трампа Путіну.
