За даними New York Post, у липні 2026 року російська армія втратила в Україні 42 860 військовослужбовців убитими та пораненими. Це найвищий місячний показник із січня 2025 року та четвертий за масштабами від початку повномасштабного вторгнення.
Водночас Україна досягла найбільших територіальних успіхів за понад рік, звільнивши десятки населених пунктів на південній ділянці фронту. Високі втрати та дедалі складніший набір новобранців можуть послабити здатність Кремля продовжувати затяжну війну, пише Kreschatic.
Загальні втрати Росії наближаються до 1,5 мільйона
За оцінками експертів, сукупні втрати російських військ від початку вторгнення незабаром можуть сягнути 1,5 мільйона осіб. До цього показника зараховують убитих, поранених і зниклих безвісти військовослужбовців.
Особливо високими темпами втрати РФ зростали протягом літа. Російське командування продовжувало проводити наступальні операції, попри обмежені територіальні результати та значну кількість убитих і поранених.
Через скорочення резервів Кремлю стає складніше підтримувати чисельність окупаційного угруповання. Подальша нестача військових може змусити Володимира Путіна розпочати нову хвилю мобілізації або шукати можливості для переговорів.
Автори публікації звернули увагу на сумнівні методи, за допомогою яких Росія намагається поповнювати армію:
В останні місяці Путін настільки зневірився, що йому довелося заманювати своїх співвітчизників на війну фальшивими обіцянками «спокійної служби» або вербувати африканців за аналогічними шахрайськими схемами.
Україна звільнила 26 населених пунктів
Українські сили повідомили про повернення під контроль близько 780 квадратних кілометрів території на південному напрямку. Під час контрнаступальних дій військові звільнили 26 населених пунктів.
На окремих ділянках ЗСУ відтіснили російські підрозділи більш ніж на 11 кілометрів. Просування відбулося неподалік від стику Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей.
Послідовні локальні атаки ускладнюють становище окупаційних військ і поступово послаблюють їхній контроль над захопленими територіями. Для Кремля це створює додаткову потребу в особовому складі, техніці та боєприпасах.
Ракети «Фламінго» вдарили по об’єктах у Росії
Українські сили також завдали далекобійних ударів по військовій та промисловій інфраструктурі на території РФ. Однією з цілей стала авіабаза Саваслейка, розташована приблизно за 700 кілометрів від українського кордону.
На цьому аеродромі базуються винищувачі МіГ-31, здатні нести аеробалістичні ракети «Кинджал». Інформація про кількість пошкоджених літаків наразі уточнюється.
Ракети «Фламінго» також уразили ракетно-космічний центр «Прогрес» у Самарі. Підприємство є одним із ключових об’єктів російської аерокосмічної промисловості та розташоване приблизно за 800 кілометрів від кордону з Україною.
У публікації підкреслили рекордну дальність цієї атаки:
На відстані близько 800 кілометрів від кордону з Україною це був найглибший удар Києва по Росії за всю війну.
Пошкоджень також зазнала нафтова інфраструктура в Усть-Лузі. Удари по таких об’єктах мають послабити спроможність РФ забезпечувати військо пальним, ремонтувати техніку та підтримувати виробництво озброєння.
Кремлю стає дедалі складніше знаходити військових
Президент України Володимир Зеленський припустив, що після імітації парламентських виборів Кремль може оголосити нову хвилю мобілізації. Це дозволить російській владі поповнити підрозділи, які зазнали значних втрат на фронті.
Москва також розраховує отримати ще близько 30 тисяч військових із Північної Кореї та вже готується до їхнього приймання. Залучення іноземних солдатів свідчить про проблеми РФ із комплектуванням власної армії.
Попри високі втрати та територіальні невдачі, Кремль продовжує відкидати пропозиції щодо припинення вогню. Збереження війни також використовується російською владою для консолідації внутрішньої аудиторії навколо провоєнної платформи.
Нагадаємо, раніше ми писали про відмову Кремля від припинення вогню та мирних переговорів заради продовження агресії проти України й Заходу.
