Як повідомляє Reuters, зовнішньополітична програма президента США Дональда Трампа опинилася у складному становищі напередодні проміжних виборів до Конгресу.
Затяжна війна з Іраном, відсутність прогресу в урегулюванні російсько-української війни та конфлікту в Газі посилюють внутрішньополітичний тиск на Білий дім. На цьому тлі рівень підтримки президента серед американців знизився до 33%, пише Kreschatic.
Війна з Іраном стала проблемою для Трампа
Після кількох місяців бойових дій проти Ірану адміністрації президента США не вдалося домогтися бажаних поступок від Тегерана. Трамп зупинив дипломатичні переговори та оголосив про посилення економічного тиску на Ісламську Республіку.
Ситуацію ускладнює закриття Ормузької протоки, яке впливає на світові постачання енергоносіїв. Зростання вартості бензину та збереження високої інфляції безпосередньо позначаються на настроях американських виборців.
У Білому домі немає єдиної позиції щодо подальших дій проти Ірану. Трамп продовжує погрожувати силовими заходами, однак поки не має зрозумілого плану завершення конфлікту.
Переговори щодо України та Гази залишаються без результату
Зусилля американської адміністрації щодо врегулювання інших міжнародних конфліктів також не принесли очікуваного результату. Джаред Кушнер повернувся з переговорів щодо мирної угоди для Гази без домовленостей.
Запланований візит Кушнера та спеціального посланця Трампа Стіва Віткоффа до Києва, який мав відновити переговорний процес щодо завершення війни Росії проти України, досі не відбувся.
Наукова співробітниця Брукінгського інституту Аслі Айдінтасбас так оцінила зовнішньополітичну стратегію американського президента:
«Трамп успішно кинув виклик і порушив зручний консенсус у Вашингтоні щодо зовнішньої політики, але не перетворив це порушення на стратегію, яка дала б конкретні результати для американців».
Силова дипломатія дала неоднозначні результати
Трамп відійшов від традиційних дипломатичних підходів, зробивши ставку на економічний тиск, санкції та військову силу. Така тактика допомагає залучати сторони до переговорів, але поки не забезпечує тривалих домовленостей.
Водночас окремі експерти позитивно оцінюють готовність президента США братися за конфлікти, які його попередники не змогли врегулювати. Адміністрація Трампа намагалася сприяти завершенню протистоянь між Руандою та Демократичною Республікою Конго, а також між Таїландом і Камбоджею.
До помітних досягнень Білого дому аналітики зараховують операцію у Венесуелі, під час якої американські військові захопили Ніколаса Мадуро. Однак цей успіх міг створити хибне переконання, що застосування сили проти Ірану також дозволить швидко досягти поставленої мети.
Старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Стівен Вертхайм пояснив головний недолік підходу Трампа:
«Він одержимий застосуванням примусу, а іноді й лестощів, щоб підкорити інших своїй волі, але не зважає на їхні стратегічні цілі та внутрішню політику. Як наслідок, він продовжує метушитися й зазнавати невдач».
Республіканці ризикують втратити контроль над Конгресом
Проміжні вибори можуть позбавити Республіканську партію більшості в одній або відразу двох палатах Конгресу. Такий результат суттєво обмежить можливості Трампа реалізовувати свою програму протягом останніх двох років президентського терміну.
Невирішені міжнародні конфлікти стають дедалі помітнішим передвиборчим чинником через їхній вплив на інфляцію, ціни на пальне та державні витрати. Супротивники США водночас можуть розраховувати на те, що після виборів політичні можливості американського президента скоротяться.
Нагадаємо, раніше ми писали про підготовку російських полігонів до можливої нової хвилі мобілізації восени після виборів до Держдуми Російської Федерації.
