Як повідомляє The Telegraph, західні розвідники пов’язують Росію з новою кампанією диверсій проти європейських підприємств оборонної промисловості. За їхніми даними, для таких операцій російські спецслужби можуть використовувати місцеві кримінальні угруповання, приховуючи безпосередню участь Москви.
Йдеться про підприємства в Естонії, Чехії, Литві, Болгарії та Італії, частина яких виробляє або постачає Україні роботизовані системи, безпілотники, тепловізійне обладнання, засоби радіорозвідки та 155-мм боєприпаси. Західні посадовці вважають, що операції організовують так, аби ускладнити встановлення замовника та не створити однозначних підстав для реакції НАТО за статтею 5, пише Kreschatic.
Як можуть організовувати диверсії на оборонних підприємствах
За даними західної розвідки, російські спецслужби використовують модель, яка дозволяє Москві заперечувати свою причетність до конкретних інцидентів.
Посередники нібито шукають виконавців серед місцевого кримінального середовища. Завдання передають через месенджери, зокрема Telegram, а винагороду можуть виплачувати криптовалютою. При цьому люди, які безпосередньо здійснюють підпали чи інші диверсії, можуть не знати справжнього замовника операції.
Такий підхід залишає кілька рівнів між організаторами та виконавцями, що ускладнює збір доказів про можливу причетність російських структур.
Підпал Milrem Robotics в Естонії
Одним з останніх інцидентів став підпал будівлі компанії Milrem Robotics в Естонії у ніч проти 15 серпня. Підприємство спеціалізується на виробництві роботизованих систем та постачає свою продукцію Україні.
У межах розслідування правоохоронці Латвії затримали трьох громадян країни, яких підозрюють у причетності до події.
Цей випадок розглядається на тлі інших інцидентів на підприємствах оборонного сектору країн НАТО, які пов’язані з виробництвом або постачанням військової продукції для України.
Пожежі та спроби підпалів зафіксували в інших країнах НАТО
Схожі випадки протягом останнього часу сталися одразу в кількох європейських державах.
У Чехії пожежа майже повністю знищила підприємство, яке виробляло безпілотники та тепловізійне обладнання для України.
У Литві шістьом людям висунули обвинувачення через спробу підпалити завод, який постачає Києву обладнання для радіорозвідки.
Окремі інциденти протягом серпня зафіксували також у Болгарії та Італії. Зокрема:
- 10 серпня вибух стався на заводі ЕМКО, де серед іншої продукції виготовляють 155-мм боєприпаси для України;
- через три дні вибух пролунав на підприємстві KNDS Ammo Italy поблизу Рима;
- представники Болгарії та Італії не стали одразу пов’язувати ці події з Росією через відсутність достатніх доказів її причетності.
Яку мету Росії бачать представники НАТО
За оцінками західних посадовців, можливі диверсії мають одразу кілька завдань. Передусім вони здатні завдати фізичної шкоди підприємствам, які беруть участь у виробництві озброєння та військового обладнання для України.
Ще одним наслідком може стати порушення виробничих ланцюгів і затримка постачання військової продукції Києву.
Представники НАТО також розглядають ширший політичний ефект таких операцій. На їхню думку, Москва може прагнути посилити внутрішню напруженість у країнах Альянсу та послабити готовність європейських держав продовжувати військову підтримку України.
Водночас схема з посередниками та кримінальними виконавцями дає змогу залишати мінімальну кількість доказів, які безпосередньо вказували б на російські державні структури. Це також знижує ризик того, що окремий інцидент буде кваліфікований союзниками як напад, що потребує колективної відповіді НАТО.
Що відомо про можливу мобілізацію в Росії
Паралельно західна розвідка стежить за підготовчими заходами всередині Росії. Минулого місяця російські офіцери із Санкт-Петербурга прибули до Калінінградської області, де перевіряли готовність регіону до потенційної мобілізації.
Зокрема, перевірка стосувалася можливостей розміщення новобранців, забезпечення їх харчуванням та озброєнням. За даними розвідки, аналогічні заходи проводять і в інших російських регіонах.
При цьому західні розвідники наголошують, що Кремль наразі не ухвалив рішення про початок нової хвилі загальної мобілізації.
Нагадаємо, раніше ми писали про перенесення візиту Віткоффа та Кушнера до Києва через переговори.
