Як повідомляє Reuters, великі нафтопереробні заводи Казахстану не використали виділені квоти на експорт бензину до Росії. Москва розраховувала на додаткові обсяги пального на тлі дефіциту, однак фактичні поставки на російський ринок здійснював лише невеликий завод «Конденсат».
У липні Казахстан удвічі збільшив дозволений обсяг експорту бензину до Росії — до 45 656 тонн. Проте найбільші підприємства не скористалися цією можливістю через санкційні ризики, проблеми з розрахунками через російські банки та потреби внутрішнього ринку Казахстану, пише Kreschatic.
Великі НПЗ Казахстану не використали російські квоти
Павлодарський нафтопереробний завод отримав можливість у липні поставити до Росії 17,5 тисячі тонн бензину АІ-92. Аналогічну квоту на 17,5 тисячі тонн у серпні надали Атирауському НПЗ.
За даними джерел, обидва великі підприємства відмовилися від експорту пального на російський ринок. Таким чином збільшення квот саме по собі не забезпечило Москві очікуваного обсягу бензину.
Ключові показники постачання та доступних обсягів:
- загальна липнева квота Казахстану на експорт бензину до Росії — 45 656 тонн;
- квота Павлодарського НПЗ на бензин АІ-92 — 17,5 тисячі тонн;
- квота Атирауського НПЗ у серпні — 17,5 тисячі тонн;
- обидва великі підприємства вирішили не постачати бензин до Росії;
- фактичним постачальником залишився значно менший завод «Конденсат».
Один зі співрозмовників, знайомих із ситуацією, пояснив позицію постачальників небажанням ризикувати через можливі обмежувальні заходи Заходу.
«Ніхто не хоче потрапити під санкції», — зазначило джерело.
Санкції та платежі ускладнили закупівлю бензину Росією
Побоювання щодо європейських та інших західних санкцій стали одним із чинників, через які казахстанські виробники утримуються від російського напрямку. Додатковою перешкодою залишаються складнощі з проведенням платежів через банки Росії.
Казахстан водночас має власну потребу в автомобільному пальному. У цей період року попит традиційно збільшується, тому виробникам необхідно враховувати ситуацію на внутрішньому ринку.
Дефіцит бензину в сусідніх державах, включно з Росією, створює додатковий тиск на казахстанський паливний ринок. За таких умов експорт великих партій може конкурувати з внутрішніми потребами країни.
Завод «Конденсат» продовжив поставки до Росії
Серед казахстанських НПЗ бензин до Росії постачав невеликий завод «Конденсат». Його виробнича потужність приблизно в шість разів поступається показникам Павлодарського та Атирауського підприємств, тому компенсувати відмову великих заводів він не може.
У липні «Конденсат» експортував до Росії близько 9 тисяч тонн бензину. У серпні підприємство, своєю чергою, отримало залізницею 4,1 тисячі тонн російської нафти для подальшої переробки.
Таким чином, паливна торгівля між сторонами продовжується, однак її масштаби залишаються значно нижчими за обсяги, на які могла розраховувати Росія після збільшення казахстанських квот.
Казахстанський бензин може дорого коштувати Росії
Ще одним обмежувальним чинником стала ціна. За наведеними розрахунками, бензин АІ-92 з Атирауського НПЗ оцінюється приблизно у 1 100–1 200 доларів за тонну.
Для порівняння, на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі тонна бензину цієї марки коштувала близько 708,3 тисячі рублів. Через це закупівля пального в Казахстані може виявитися для російських покупців дорогою навіть за умови готовності постачальників до експорту.
Росія раніше зверталася до Казахстану з пропозицією домовитися про імпорт близько 50 тисяч метричних тонн бензину АІ-92. Додаткові поставки мали допомогти скоротити внутрішній дефіцит, який посилився після зменшення виробництва на російських НПЗ через удари українських безпілотників.
Нагадаємо, раніше ми писали про заборону Латвією імпорту товарів із Росії та Білорусі з вересня.
