Як повідомляє The Moscow Times, російський диктатор Володимир Путін підписав указ про чергове розширення центрального апарату Федеральної служби охорони. Граничну чисельність працівників відомства збільшили з 785 до 812 осіб.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну штат центрального апарату ФСО розширюють уже вчетверте. До великої війни його чисельність залишалася незмінною майже 13 років, пише Kreschatic.
Як змінювалася чисельність ФСО
Попереднє розширення центрального апарату служби набуло чинності 1 січня 2025 року. Тоді граничну чисельність працівників збільшили до 785 осіб.
За рік до цього, 1 січня 2024 року, штат ФСО розширили до 775 працівників. Наприкінці 2022 року чисельність центрального апарату зросла з 725 до 760 осіб. Після нового указу у відомстві може працювати на 87 людей більше, ніж на початку повномасштабного вторгнення.
Чим займається Федеральна служба охорони
ФСО є закритою російською силовою структурою, відповідальною за безпеку найвищих посадовців РФ. Відомство охороняє президента, прем’єр-міністра, керівників палат парламенту, очільників вищих судів і генерального прокурора.
До складу служби входить підрозділ особистої охорони Путіна. Його працівники супроводжують главу Кремля під час поїздок, відповідають за безпеку резиденцій та контролюють інші об’єкти, якими він користується.
ФСО також забезпечує спеціальний урядовий зв’язок і проводить моніторинг громадської думки. За даними «Важливих історій», після початку великої війни служба перетворилася на самостійний центр впливу завдяки постійному доступу до Путіна та інформації про високопосадовців.
Заходи безпеки навколо Путіна посилили
За інформацією Financial Times, останніми місяцями ФСО значно посилила охорону російського диктатора. У Кремлі побоюються можливого замаху із застосуванням безпілотників або спроби державного перевороту.
Занепокоєння оточення Путіна посилилося після захоплення американськими військовими президента Венесуели Ніколаса Мадуро. На цьому тлі глава Кремля скоротив кількість поїздок, а перевірки людей перед зустрічами з ним стали суворішими.
Наприкінці травня під час поїздки Путіна до Казахстану його кортеж супроводжували броньований автомобіль із кулеметною установкою на даху, машина із системою радіоелектронної боротьби та вертоліт.
Російський диктатор і члени його родини також майже перестали користуватися резиденціями в Москві та на Валдаї. Замість цього вони можуть тижнями перебувати в захищених бункерах, зокрема у Краснодарському краї.
Путін побоюється втратити владу
За даними The Economist, Путін може вважати завершення війни без повного захоплення Донбасу загрозою для своєї влади та особистої безпеки. Російська система допускає масштабне насильство, але не пробачає керівникові поразок і демонстрації слабкості.
Співрозмовник видання розповів, як глава Кремля в один із моментів війни описав наближеним власні побоювання:
«Вони мене повісять».
Побоювання за особисту безпеку можуть підштовхувати російського диктатора до подальшої ескалації війни, посилення репресій усередині країни та розширення впливу силових структур.
Нагадаємо, раніше ми писали про готовність Ілона Маска дозволити Україні використання Starlink для ударів по Росії за виконання однієї умови.
