Як повідомляє ERR, міністр оборони Естонії Ханно Певкур оголосив про рішення залишити посаду на тлі скандалу довкола оборонних закупівель.
Причиною стала критика системи військових закупівель після невиконаного контракту на 70 мільйонів євро, за яким Україна мала отримати артилерійські снаряди, пише Kreschatic.
Чому Ханно Певкур вирішив піти у відставку
Рішення міністра з’явилося після оприлюднення висновків Державного контрольного управління Естонії. Аудитори виявили серйозні недоліки в діяльності Сил оборони та Естонського центру оборонних інвестицій, відомого як RKIK.
Центр відповідає за проведення військових закупівель, переговори з постачальниками та укладання контрактів. Одним із найрезонансніших епізодів його роботи стала угода щодо придбання артилерійських боєприпасів для України.
Певкур заявив, що не вважає себе особисто винним у проблемних операціях, однак визнав відповідальність за роботу всієї оборонної сфери. Посаду міністра він обіймав із 2022 року.
Пояснюючи своє рішення, посадовець наголосив на необхідності політичної відповідальності керівника:
«Я беру на себе політичну відповідальність, а прем’єр-міністр має знайти нового міністра оборони».
Остаточний час залишення посади залежатиме від прем’єр-міністра Крістена Міхала, який має визначитися з кандидатурою нового керівника оборонного відомства.
Що відомо про контракт на 70 мільйонів євро
У 2024 році Естонія уклала угоди на постачання артилерійських снарядів для України з компанією Datasel S.R.L., зареєстрованою в Італії. Її власником є індійська компанія Neco Defence Munitions.
До укладання контрактів жодна з цих компаній не мала підтвердженого досвіду виробництва необхідних артилерійських боєприпасів. Попри це, естонська сторона погодилася здійснювати значні авансові платежі.
У серпні 2024 року RKIK підписав перший контракт і перерахував постачальнику 15 мільйонів євро. У жовтні сторони уклали другу угоду, після чого компанія отримала ще 10 мільйонів євро.
Наприкінці 2024 року були підписані ще два контракти. Загальна сума перерахованих авансів у підсумку досягла приблизно 70 мільйонів євро.
Кошти для закупівлі надходили, зокрема, через Європейський фонд миру. Цей механізм Європейського Союзу використовують для фінансування військової підтримки України.
Чому снаряди не надійшли до України
Першу партію боєприпасів планували передати Україні в листопаді 2024 року. Проте компанія повідомила про затримки та проблеми з виконанням замовлення.
Незважаючи на відсутність поставок за попередніми домовленостями, Естонія продовжила укладати нові контракти та здійснювати авансові платежі. Саме ця обставина стала одним із головних питань до відповідальних посадовців.
Навесні 2025 року представники компанії прибули до Таллінна для обговорення ситуації. Домовитися про виконання контрактів не вдалося, після чого заплановані поставки остаточно скасували.
Жодна із замовлених партій артилерійських снарядів так і не була передана Україні. Тепер Естонія намагається повернути сплачені кошти через юридичну процедуру.
Де розглядають суперечку щодо контракту
Естонська сторона звернулася до Європейського арбітражного суду у Страсбурзі. Судовий розгляд має встановити відповідальність компанії за невиконання контрактних зобов’язань та визначити перспективи повернення авансових платежів.
Справа стосується не лише факту відсутності поставок, а й процедури вибору постачальника. Аудитори та політики намагаються з’ясувати, чому контракти уклали з компаніями, які раніше не виробляли необхідних боєприпасів.
Окремі питання виникли й до системи внутрішнього погодження угод. Перевірка має встановити, хто оцінював можливості постачальника, аналізував ризики та схвалив перерахування десятків мільйонів євро авансом.
Хто відповідав за оборонну закупівлю
Колишній керівник RKIK Магнус-Вальдемар Саар заявив, що великі рішення не ухвалювалися без погодження керівництва Міністерства оборони. За його словами, Певкур і тодішній канцлер відомства Кусті Салм знали про переговори щодо першого контракту.
Міністр підтвердив, що центр інформував його про угоди, однак самих контрактів він не читав. Певкур пояснив це тим, що очільник відомства визначає загальний напрям оборонної політики, але не займається технічними деталями закупівель.
Описуючи розподіл обов’язків, міністр поклав безпосередню роботу з контрактами на профільний центр:
«Переговори та пошук підрядників є відповідальністю RKIK».
За словами Певкура, принципове політичне рішення полягало у підтримці України, тоді як підготовка угод, перевірка постачальників та визначення партнерів належали до повноважень центру оборонних інвестицій.
Як відреагували прем’єр і парламентські сили
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявляв, що не вбачає особистої вини Певкура у сумнівних операціях. Водночас він не виключав, що міністр може добровільно взяти на себе політичну відповідальність.
Міхал скликав засідання уряду, під час якого генеральний аудитор мав представити інформацію про проблеми з обліком та управлінням майном в оборонній сфері.
Із закликами до відставки міністра виступили представники опозиції та правлячих сил. Зокрема, залишити посаду Певкура закликали голова парламентської групи «Естонія 200» Тоомас Уйбо, лідер Соціал-демократичної партії Лаурі Ляенеметс та очільник партії «Вітчизна» Урмас Рейнсалу.
Відставка міністра не завершує перевірку обставин закупівлі. Естонські органи продовжують з’ясовувати процедуру укладання контрактів, розподіл відповідальності та використання коштів, призначених для військової допомоги Україні.
Нагадаємо, раніше ми писали про затримання Ізраїлем керівника безпеки ХАМАС у Газі та його роль в утриманні захоплених ізраїльських заручників.
