Як заявив прем’єр-міністр Албанії Еді Рама в інтерв’ю Welt, він вважає нереалістичними обіцянки щодо вступу України до Європейського Союзу за стандартною процедурою з виконанням усіх передбачених критеріїв. Албанський прем’єр закликав Брюссель переглянути підхід до розширення та запропонував інший механізм євроінтеграції України.
Рама наголосив, що країни-кандидати мають виконувати жорсткі вимоги, проте водночас повинні отримувати реальну перспективу членства. Його слова є оцінкою албанського прем’єра, тоді як офіційна процедура ЄС залишається заснованою на виконанні критеріїв та досягнутому країною прогресі, пише Kreschatic.
Що Рама заявив про перспективи України в ЄС
Говорячи про майбутнє розширення Євросоюзу та досвід країн Західних Балкан, Рама висловив сумнів, що Україна зможе пройти стандартну процедуру вступу в її нинішньому вигляді. На його думку, Брюсселю необхідно знайти більш реалістичну модель інтеграції держав, які прагнуть стати членами об’єднання.
Коментуючи перспективи України за чинною процедурою розширення, албанський прем’єр сформулював свою позицію так:
«Подивіться на Україну. Те, що їй обіцяють, — це брехня. За звичайним шляхом вступу, з усіма критеріями, її ніколи не приймуть. Усі це знають».
При цьому Рама не запропонував скасувати вимоги для України. Навпаки, він виступив за те, щоб країни-кандидати виконували конкретні завдання, а їхнє просування до повноправного членства безпосередньо залежало від отриманих результатів.
Який механізм вступу України запропонував Рама
Прем’єр Албанії вважає, що Україну варто вже зараз активніше залучати до європейських процесів, а перехід до повноправного членства пов’язати з виконанням конкретних умов. Такий підхід, на його думку, дозволив би уникнути багаторічного очікування без зрозумілої перспективи завершення переговорів.
Водночас Рама застеріг від послаблення вимог до країн-кандидатів виключно з геополітичних причин. Він виступає за модель, за якої інтеграція відбувається поступово, а кожен наступний етап залежить від проведених реформ та реальних досягнень держави.
Офіційна методологія ЄС також визначає розширення як процес, заснований на заслугах кандидата. Під час відкриття першого переговорного кластера з Україною Єврокомісія зазначала, що подальший темп переговорів залежатиме від виконання встановлених критеріїв.
Рама виступив проти права вето в Євросоюзі
Окремо глава уряду Албанії порушив питання внутрішньої процедури ухвалення рішень у ЄС. Збільшення кількості членів, на його думку, може ще більше ускладнити роботу об’єднання, якщо окремі держави й надалі матимуть можливість блокувати спільні рішення.
Рама підтримав би скасування права вето. Він пов’язав необхідність таких змін із глобальною конкуренцією Європи зі Сполученими Штатами, Китаєм та Індією та вважає проблемним механізм, за якого одна країна здатна зупинити рішення всього Євросоюзу.
Дискусія має безпосереднє значення і для України, оскільки одностайність держав-членів необхідна на окремих етапах переговорів про розширення.
На якому етапі переговори України про вступ до ЄС
Формальні переговори про вступ України до Євросоюзу стартували у червні 2024 року. 15 червня 2026 року ЄС та Україна відкрили перший кластер «Основи», який охоплює верховенство права, основоположні права, функціонування демократичних інституцій, реформу державного управління та низку інших напрямів.
14 липня відбулося відкриття шостого кластера «Зовнішні відносини». Він включає переговорні розділи, що стосуються зовнішньої торгівлі, міжнародної політики, а також зовнішньої та безпекової політики. Таким чином, станом на початок жовтня офіційно відкритими є перший і шостий кластери.
Усього переговорна методологія ЄС передбачає шість тематичних кластерів, які охоплюють 33 переговорні розділи. Перший кластер відкривається на початку процесу та закривається останнім, а прогрес у ньому впливає на загальний темп переговорів.
Коли Україна розраховує відкрити наступні кластери
Українська влада розраховує продовжити переговорний процес уже найближчим часом. Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов 2 жовтня заявив, що Київ очікує відкриття решти кластерів до кінця 2026 року.
Наступним кроком має стати просування другого і третього кластерів. Воно залежить, зокрема, від врегулювання питання з Угорщиною, яка блокувала відповідні процедурні рішення. На початку жовтня Київ і Будапешт працюють над домовленістю, пов’язаною зі змінами українського законодавства про освіту мовами національних меншин.
Тому заява Рами не означає зміни офіційного статусу України як кандидата або припинення переговорів. Вона відображає його власне бачення того, як Євросоюзу варто реформувати процедуру розширення, тоді як переговорний процес України продовжується відповідно до чинної методології ЄС.
Нагадаємо, раніше ми писали про звинувачення Росії у підтримці ультраправої АдН та спробах розколоти суспільство Німеччини перед федеральними виборами.
