Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Psychology Today
Штучний інтелект поступово проникає в усі сфери нашого життя, змінюючи не лише робочі процеси, а й людські стосунки. Уявіть собі світ, де замість друзів і партнерів поруч завжди готовий вислухати ідеальний AI, який не ображається, не сперечається та завжди підтримує. Здавалося б, це полегшує життя, але чи не стаємо ми заручниками такої штучної гармонії? Адже реальні стосунки завжди пов’язані зі складнощами та компромісами, які роблять їх живими та справжніми.
Інтеракції з AI не вимагають від нас зусиль, терпіння чи готовності йти на поступки, а це може поступово притуплювати наші соціальні навички. Звикаючи до бездоганних відповідей та прогнозованої поведінки, люди можуть розчаровуватись у людських стосунках, де завжди є місце непорозумінням та конфліктам. Виходить, що ідеальні цифрові співрозмовники створюють ілюзію комфорту, позбавляючи нас здатності цінувати справжню близькість та емоційну віддачу.
Штучний інтелект, що виконує роль співрозмовника чи навіть романтичного партнера, може зменшити відчуття самотності, але водночас посилити ізоляцію. Адже глибокі людські зв’язки формуються не лише через слова, а й через підтримку, спільний досвід та здатність розділяти емоції. Коли ж взаємодія стає односторонньою та безвідмовною, ми ризикуємо втратити здатність до емпатії та співпереживання, поступово перетворюючись на споживачів емоційних послуг.
Залежність від AI також може змінити наші очікування від реальних стосунків. Якщо ми звикаємо до того, що нас розуміють без слів і не вимагають нічого взамін, то чи зможемо ми прийняти недосконалість і складність живого спілкування? Таке порівняння може викликати роздратування та незадоволення партнерами, які, на відміну від машин, не завжди здатні реагувати миттєво і безпомилково. У результаті, прагнучи уникнути конфліктів та непорозумінь, ми ризикуємо втратити справжню цінність людських стосунків.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому штучний інтелект не вчиться.
