Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на The Conversation
AI-генеровані зображення все частіше потрапляють у стрічки соцмереж, змушуючи людей повірити в те, чого насправді не існує. Дивні архітектурні рішення, зайві пальці або викривлені обличчя не викликають підозри, адже увага користувача сконцентрована на загальній естетиці, а не на деталях. Людський мозок пристосований до швидкого перегляду інформації — особливо у стані пасивного скролінгу — що дозволяє фейкам безперешкодно проникати у сприйняття.
Навіть тоді, коли зображення містить очевидні помилки, більшість людей не помічають їх. Це пояснюється як особливостями зорової уваги, так і природними когнітивними упередженнями. Візуальна система людини налаштована на швидке оцінювання ситуації, а не на аналіз дрібних невідповідностей. Це дозволяє заощаджувати енергію мозку, але водночас створює вразливість до маніпуляцій.
Людська увага як інструмент і слабкість
Увага працює як “зум-об’єктив”: вона може охоплювати загальну картину або концентруватися на деталях, але не одночасно. Саме тому в умовах інформаційного перевантаження користувачі частіше “дивляться”, але не “бачать”. Якщо в кадрі затишна кімната або харизматична постать — глядач не звертає уваги на спотворення пропорцій чи фізичних законів.
Один із класичних прикладів невидимості очевидного — експеримент з “невидимою горилою”, де учасники, зосереджені на підрахунку пасів у грі, не помітили людину в костюмі горили, яка пройшла кадром. Так само працює і з AI-зображеннями: якщо ви захоплені сюжетом чи емоційним змістом, мозок ігнорує дивні деталі.
Чому ми віримо нереальному
Мозок використовує два типи мислення: швидке й інтуїтивне — для повсякденних завдань, і повільне — для аналітики. У соцмережах домінує саме перший тип. Це означає, що більшість людей сприймають побачене на віру без критичного аналізу. Якщо зображення виглядає гармонійно або підтримує особисті переконання, сумніви автоматично відкидаються.
Цей ефект підсилюється когнітивним упередженням підтвердження: ми схильні приймати інформацію, яка узгоджується з нашими очікуваннями. Саме тому користувачі часто вірять у неправдоподібні AI-кадри — наприклад, зображення політика в несподіваній ситуації або вигадані сцени з відомими особами.
Як розпізнати AI-зображення
Помітити фейкове зображення непросто, але можливо. Зазвичай алгоритми погано справляються з елементами, які для людини очевидні: руками, текстом, освітленням, симетрією. Варто уважно придивлятися до зображень, які викликають підозру або емоційно сильно “чіпляють” — саме в таких випадках обман найчастіший.
Також варто пам’ятати, що AI-генератори не мають справжнього розуміння світу, тому їхні візуальні рішення можуть не відповідати законам фізики чи логіки. Наприклад, незрозумілі віддзеркалення, неправильні тіні або незвичне розміщення об’єктів можуть вказувати на штучне походження картинки.
Простий алгоритм цифрової обережності
Щоб не стати жертвою візуальної маніпуляції, слід використовувати кілька базових порад:
- Завжди перевіряйте, чи зображення має логічний зміст.
- Звертайте увагу на руки, очі, фон та текстури.
- Якщо є сумніви — використовуйте зворотній пошук зображень.
- Перевіряйте джерело: акаунти без історії або дивними іменами часто поширюють фейки.
- Пам’ятайте про “інтуїцію неспокою” — якщо щось виглядає дивно, воно, ймовірно, і є фальшивим.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як ChatGPT повторює наші помилки.
