Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на HackerNoon
Попри технологічні прориви в галузі штучного інтелекту, ключові імена, що стоять за його створенням, часто залишаються поза увагою. Більшість історій у сфері ІТ оминають внесок жінок, хоча саме вони були рушіями інновацій у таких важливих напрямках, як етика, комп’ютерне бачення, алгоритмічна справедливість і соціальні взаємодії машин. Історії жінок, що змінили хід розвитку штучного інтелекту, демонструють не лише їхні технічні досягнення, а й глибоке розуміння соціальних викликів, пов’язаних із цією технологією.
Їхній внесок має не лише наукову вагу — він впливає на формування справедливих алгоритмів, політик, а також культури інклюзивності в техноіндустрії. Ці жінки не просто програмували чи досліджували: вони боролися за те, щоб штучний інтелект служив усім, а не лише вузькому колу користувачів. Саме вони відкрили світу обмеження й небезпеки, пов’язані з упередженістю систем, і закликали до більш етичного й відповідального підходу в технологіях.
Перший алгоритм і бачення майбутнього
Ще у XIX столітті Ада Лавлейс створила алгоритм для обчислювальної машини Чарльза Беббіджа. Цей опис алгоритму вважається першим у світі програмним кодом, попри те що машина так і не була реалізована. Вона передбачила, що подібні пристрої зможуть не тільки виконувати математичні розрахунки, а й обробляти музику, текст і графіку.
Її бачення стало основою для розвитку концепції універсального комп’ютера. І хоча Лавлейс жила задовго до появи сучасного штучного інтелекту, її інтелектуальна спадщина стала наріжним каменем для формування цифрової культури, в якій алгоритми здатні мислити, бачити й аналізувати світ.
Образи у даних і глибоке навчання
Докторка Фей-Фей Лі створила ImageNet — один із найбільших і найвпливовіших датасетів у сфері комп’ютерного бачення. Завдяки цій базі даних алгоритми навчилися розпізнавати об’єкти на зображеннях із високою точністю, що стало підґрунтям для розвитку сучасних візуальних систем у телефонах, автомобілях та медицині.
Водночас Фей-Фей Лі активно виступає за розвиток людиноцентричного штучного інтелекту, наголошуючи, що технології мають відображати не лише технічні вимоги, а й етичні цінності. Її позиція щодо рівності, інклюзії та прозорості формує нову парадигму в дослідженнях AI, де інженерна досконалість має супроводжуватися гуманістичними підходами.
Етика, справедливість і боротьба з дискримінацією
Тімніт Гебру стала однією з найвідоміших дослідниць у сфері етики штучного інтелекту. Вона досліджувала, як алгоритми можуть відтворювати і навіть посилювати расову та гендерну дискримінацію, особливо у системах розпізнавання облич. Її наукові праці викликали гучний резонанс і змусили техногігантів переглянути свої підходи до створення AI-продуктів.
Після гучного звільнення з Google Тімніт стала символом руху за етичний штучний інтелект. Її приклад надихає наукову спільноту на відкриті обговорення внутрішніх конфліктів у технокомпаніях і підштовхує до реальних змін у кадровій політиці та стратегіях розробки.
Упередженість в коді та цифрова справедливість
Джой Буоламвіні, засновниця Algorithmic Justice League, виявила серйозні прогалини в точності роботи систем розпізнавання облич для людей із темним кольором шкіри. Її дослідження довели, що відсутність репрезентативних даних призводить до небезпечної упередженості в автоматичних рішеннях, особливо коли такі технології використовуються в поліції або урядових структурах.
Її документальний фільм «Coded Bias» став медіарозголосом проблеми й поклав початок міжнародним дискусіям щодо прозорості алгоритмів. Джой виступає не лише як дослідниця, а й як громадська діячка, закликаючи до правових змін у сфері застосування AI.
Технології з людським обличчям
Рана ель Каліубі працює над розвитком емоційного AI — систем, які розпізнають та реагують на людські емоції. Її роботи дали старт новому напряму, який поєднує машинне навчання з психологією, роблячи взаємодію з технологіями більш природною та чутливою до контексту.
Цинтія Брезіл стала піонеркою соціальної робототехніки, розробляючи машини, які вміють комунікувати та адаптуватися до користувачів. Водночас Кейт Кроуфорд досліджує політичні, соціальні й екологічні аспекти штучного інтелекту, створюючи фундамент для регуляторних рішень на глобальному рівні.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, чи готове суспільство до нової реальності.
