Штучний інтелект став серйозним викликом для вищої освіти. Нове дослідження, проведене командою з Deakin University, показало, що використання генеративних моделей, зокрема ChatGPT, змінює спосіб, у який студенти складають іспити та виконують завдання. Це створює напруження у навчальних закладах, змушуючи викладачів швидко змінювати підходи до контролю знань. Про це пише Kreschatic, посилаючись на публікацію.
Автори дослідження наголошують, що проблема штучного інтелекту у сфері оцінювання має ознаки так званої «wicked problem» — складної ситуації, яка не має єдиного правильного рішення. Попри впровадження нових правил і технологій для виявлення плагіату, студенти продовжують знаходити способи використання AI у навчанні. Це ставить під сумнів цінність дипломів та створює додаткове навантаження на викладачів.
Що таке «wicked problem» у сфері освіти
Термін «wicked problem» був уведений у науковий обіг у 1970-х роках і використовується для позначення викликів, що не мають однозначних рішень. На відміну від «простих» проблем, які можна вирішити за допомогою ресурсів та часу, такі ситуації завжди пов’язані з компромісами та новими ускладненнями.
У випадку з оцінюванням студентів університети стикаються з дилемами: дозволяти використання AI, адаптуючи навчання до реалій майбутнього ринку праці, чи забороняти його для збереження академічної доброчесності. Кожен варіант має недоліки: від надмірної формалізації тестів до втрати креативності та дискримінації окремих груп студентів.
Результати дослідження викладачів
У межах опитування було залучено двадцять викладачів австралійських університетів, які відповідають за розробку завдань. Вони визнали, що адаптація до нової реальності виявилася надзвичайно складною. Багато хто підкреслив, що навіть усні іспити чи рукописні роботи не завжди є виходом, оскільки вони потребують значних ресурсів і створюють нерівні умови для студентів.
Частина викладачів також зазначила, що спроби зробити завдання «AI-стійкими» часто зводяться до перевірки дисципліни, а не реальних знань і навичок. Виникає питання: чи можна знайти баланс між контролем і розвитком студентської креативності, коли технології змінюються швидше, ніж навчальні програми?
Чому проблема продовжує ускладнюватися
Швидкий розвиток генеративних технологій робить будь-які рішення тимчасовими. Поки університети оновлюють політики та інструменти контролю, з’являються нові платформи, які ще важче виявити. Це підсилює навантаження на викладачів, які й без того перебувають під тиском через навчальні обов’язки та брак часу.
Дослідження показало, що університети повинні відійти від пошуку «ідеального рішення» та сприймати роботу з AI як процес постійних переговорів і компромісів. Це означає, що викладачам потрібна більша свобода у виборі методів оцінювання та підтримка, яка дозволить зменшити ризик професійного вигорання.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що новий чип підвищує ефективність ШІ у 100 разів.
