Згідно з дослідженням Anitia Lubbe, North-West University, опублікованим у The Conversation, штучний інтелект може стати не викликом для освіти, а її рушієм. Як повідомляє Kreschatic, авторка зазначає: замість боротьби з ChatGPT, Copilot, DeepSeek чи Gemini університети мають навчити студентів мислити критично, оцінювати алгоритми й використовувати їх як інструмент розвитку.
Сьогодні штучний інтелект активно проникає в академічне середовище: створює есе, підсумовує літературу, допомагає з дослідженнями. Проте головне питання — не в тому, чи потрібно забороняти його, а чи справді студенти навчаються. Якщо навчальні програми й надалі залишатимуться орієнтованими на запам’ятовування, машини виконуватимуть ці завдання краще. Відтак критичне мислення стає ключовою навичкою, якої університети мають навчати, а не оцінювати лише знання.
Чому традиційна система оцінювання застаріла
У статті зазначається, що більшість університетів продовжують перевіряти студентів за схемами, орієнтованими на базові когнітивні рівні за таксономією Блума — розуміння, запам’ятовування, відтворення. Водночас саме ці завдання найкраще виконує штучний інтелект. AI може швидко створювати тестові запитання, визначення, короткі пояснення, але його ефективність різко падає, коли йдеться про оцінку, контекст чи творчість.
Дослідження показало: університетам необхідно зосередитися на розвитку навичок вищого порядку — аналізу, синтезу, критики та створення нового. Викладачі повинні відмовитися від перевірки запам’ятовування й натомість формувати завдання, які змушують студента мислити самостійно. Таким чином AI може не підміняти процес навчання, а посилювати його, допомагаючи шукати ідеї та приклади, що стимулюють глибше розуміння.
Як AI може стати партнером у навчанні
Авторка наголошує: університети мають перейти від «контролю» до «співпраці» з технологією. Це означає, що замість заборон можна створювати завдання, де студенти аналізують відповіді штучного інтелекту, виявляють упередження або вдосконалюють матеріал для реального застосування. Такий підхід перетворює AI на навчального партнера, що розвиває вміння оцінювати інформацію, а не сліпо її приймати.
Водночас викладачам потрібна підтримка у створенні таких інноваційних форматів оцінювання. Розвиток «AI-грамотності» серед педагогів — один із головних кроків для модернізації освіти. Це передбачає розуміння етичного використання інтелектуальних систем, принципів прозорості та вміння формувати у студентів культуру відповідального застосування технологій.
Критичне мислення як основа навчання майбутнього
Ключовим висновком дослідження є необхідність виховання самостійності. Студент має не просто використовувати інструменти AI, а розуміти, як і чому вони працюють. Саме розвиток самоосвітніх навичок — від постановки цілей до самооцінки результатів — формує здатність до безперервного навчання, яку цінують сучасні роботодавці.
Якщо університети навчаться оцінювати не лише знання, а й процес мислення, вони створять випускників, здатних робити те, чого не може штучний інтелект: осмислювати, судити та створювати. Це перетворить технологічні ризики на фундамент нової освітньої епохи — де штучний інтелект не замінює людину, а допомагає їй мислити глибше.
Нагадаємо, раніше ми писали про минулі провали освітніх технологій.
