Коли генеральний директор OpenAI Сем Альтман заявив, що сектор штучного інтелекту перебуває в «бульбашці», ринки миттєво відреагували падінням акцій, а аналітики згадали про попередження Карла Маркса щодо перенакопичення капіталу, яке неминуче веде до кризи, пише Kreschatic.
Інвестори, серед яких Пітер Тіль і Майкл Беррі, почали масово продавати акції технологічних компаній, побоюючись нового «вибуху бульбашки». Та чи дійсно все повторюється за старим сценарієм, який описав ще 150 років тому Маркс?
Теорія кризи Маркса і надлишок капіталу
Маркс вважав, що економічна система втрачає рівновагу, коли накопичений капітал не може бути прибутково інвестований. Це явище він називав «перенакопиченням». Саме тоді надлишкові гроші спрямовуються не у виробництво, а в спекулятивні інструменти — акції, фонди чи технологічні стартапи.
Сучасна «бульбашка» ШІ демонструє той самий механізм. Інвестори вкладають мільярди у продукти, які поки не приносять реального прибутку, сподіваючись на майбутні вигоди. Як писав Маркс, така ситуація є небезпечною, бо «капітал починає обертатися без матеріальної основи виробництва».
«Коли надлишковий капітал не може бути поглинутий через виробництво товарів, він переміщується у спекулятивні сфери», — зазначав Маркс.
Як технологічні інвестиції приховують слабкість економіки
Роки низьких відсоткових ставок і пандемічна ліквідність роздули фінансові баланси корпорацій. Більшість коштів пішла до технологічного сектору — до так званої «Великої сімки»: Amazon, Alphabet, Meta, Apple, Microsoft, Nvidia та Tesla. Без них ринок показував би негативні результати.
Проте цей ріст не свідчить про реальне економічне відновлення. Це радше концентрований капітал, що рухається у замкненому колі спекуляцій. Як наслідок, справжня економіка — промисловість, аграрний сектор, виробництво — отримує менше інвестицій.
Штучний інтелект як «тимчасовий порятунок» для капіталу
Американський економічний географ Девід Гарві розвинув марксистську ідею, пояснивши її через «просторово-часовий фікс» — механізм, за допомогою якого капітал тимчасово уникає кризи. У випадку ШІ ми бачимо обидві форми цього фіксу.
По-перше, це часовий аспект: інвестори купують майбутні обіцянки прибутку, які можуть так і не з’явитися. По-друге, просторовий — будівництво дата-центрів і заводів з виробництва чипів потребує великих вкладень і відкриває нові території для експлуатації. Але ці можливості не безкінечні, особливо в умовах торговельних обмежень і протекціонізму.
Соціальна ціна фінансових спекуляцій
Перенакопичення капіталу має реальні наслідки для суспільства. Коли надлишкові кошти не можуть бути інвестовані у виробництво, від цього страждають працівники, домогосподарства і пенсійні фонди. Історія вже знає приклади: крах доткомів на початку 2000-х чи фінансова криза 2008 року.
Сьогодні ризики повторюються. Падіння прибутковості змушує компанії скорочувати витрати, а держава рятує великі корпорації коштом звичайних громадян. Як зазначено в дослідженні The Conversation, «спекулятивний капітал не зникає — він лише змінює форму, перекладаючи тягар втрат на нижчі верстви населення».
Коли спекуляція стає рушієм зростання
Економісти наголошують, що нинішнє зростання ВВП США все більше базується не на споживанні, а на інвестиціях у ШІ-інфраструктуру. Це — історичний парадокс. Адже економічне розширення відбувається за рахунок спекуляцій, а не виробництва товарів.
Як тільки потік інвестицій сповільниться, почнеться рецесія. І це лише підтверджує слова Маркса: «капіталізм не може уникнути криз, він лише переносить їх у часі». Відтак, штучний інтелект може стати не спасінням, а черговим дзеркалом системної нестабільності.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як Epic Games Store безкоштовно роздає космічну гру Universe for Sale з рейтингом 94.
