Компанія OpenAI, якій у грудні 2025 року виповнюється десять років, святкує неймовірне досягнення — оцінку вартості приблизно в 1 трильйон доларів США (близько 750 млрд фунтів стерлінгів). Але, як наголошує Нікхіл Венкатеш з Університету Шеффілда, її історія починалася як некомерційна ініціатива, покликана служити людству. Тепер OpenAI стала прикладом того, як складно поєднати мораль із законами капіталізму, пише Kreschatic.
Спочатку OpenAI заснували ентузіасти руху «ефективного альтруїзму», які прагнули, щоб штучний інтелект приніс користь усьому людству. Проте згодом компанія перетворилася на прибуткову структуру, яка зобов’язана дбати про інтереси акціонерів — зокрема Microsoft.
Від альтруїзму до корпорації
Коли OpenAI створювали, її місія була чіткою: «забезпечити, щоб штучний загальний інтелект служив людству». Засновники наголошували, що компанія не повинна ухвалювати рішення заради прибутку.
«Ми не хочемо приймати рішення, щоб вигідно було акціонерам. Ми хочемо бути відповідальними перед людством», — заявив Сем Альтман у 2017 році.
Згодом стало зрозуміло, що без інвестицій у дорогі обчислювальні потужності конкурувати з Google чи Amazon неможливо. Саме тоді OpenAI зробила крок у бік ринку, офіційно ставши корпорацією суспільної користі, яка має не лише моральні, а й фінансові обов’язки.
Капіталістичне змагання і моральні компроміси
Венкатеш пояснює, що так звані «примусові закони конкуренції» змушують будь-який бізнес ставити прибуток вище етики. Якщо компанія не робить того, що вигідно, її місце займає конкурент, який не вагається.
«Навіть якщо OpenAI відмовилася б випустити ChatGPT через ризики дезінформації або надмірного енергоспоживання, це зробив би хтось інший», — йдеться у статті.
У результаті OpenAI діяла як комерційна компанія ще до того, як офіційно нею стала. Виживання вимагало участі у ринку — навіть якщо це означало поступку моральним принципам.
Маркс і Фрідман: два полюси одного висновку
Цікаво, що як Карл Маркс, так і Мілтон Фрідман — попри протилежні погляди — погоджувалися: бізнес не може бути моральним у межах капіталізму.
«Бізнес має лише одну соціальну відповідальність — збільшувати прибуток акціонерів», — писав Фрідман у 1971 році.
Маркс бачив у цьому доказ системної проблеми ринку, який знищує моральну ініціативу. Фрідман, своєю чергою, визнавав, що деякі сфери, як-от штучний інтелект, потребують державного регулювання, аби уникнути руйнівних наслідків.
Чи можлива етика поза конкуренцією
На думку Венкатеша, майбутнє людства залежить від того, чи зможе суспільство створити умови, де технології розвиватимуться без тиску ринку. Це означає — стримати капіталізм, дозволивши інженерам і науковцям працювати над безпечними рішеннями без гонитви за прибутком.
«Майбутнє людства може вимагати певного обмеження капіталізму», — підсумовує дослідник.
Так OpenAI, колись моральний експеримент, стала яскравим прикладом того, як ринкові правила здатні перетворити добрі наміри на бізнес-модель.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як Microsoft оновила легендарне меню “Виконати” у Windows 11 та додала нові функції.
