Новий закон про бронювання розшукуваних чоловіків: кого стосується і які наслідки

Новий закон про бронювання військовозобов’язаних став компромісним рішенням між потребою держави у збереженні працездатності критичних галузей. 
Федоренко Олексій 414
Резерв+. Фото - rbc.ua

Як повідомляє Судово-юридична газета, ухвалений Верховною Радою закон дозволяє тимчасове бронювання на критично важливих підприємствах чоловіків, які мають проблеми з військовим обліком або перебувають у розшуку через порушення мобілізаційного законодавства. Однак бронювання не звільняє таких осіб від адміністративної чи кримінальної відповідальності, пише Kreschatic.

Законопроєкт №13335 запроваджує новий механізм, який дозволяє залучати до роботи військовозобов’язаних навіть у разі відсутності належно оформлених документів або за умови розшуку. Це рішення прийнято для забезпечення безперервної роботи критично важливих секторів економіки — енергетики, транспорту, оборонної промисловості, медицини та зв’язку.

Яких чоловіків можна бронювати за новими правилами

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють на підприємствах, що мають статус критично важливих для функціонування економіки або забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану. Підприємства, що підпадають під цю категорію, визначає Кабінет Міністрів на підставі спеціальних критеріїв.

Серед таких працівників можуть бути чоловіки, які:

  • не перебувають на військовому обліку;
  • не оновили свої персональні дані;
  • мають неналежно оформлені документи військового обліку;
  • перебувають у розшуку через порушення законодавства про мобілізацію.

Відповідальність залишається — навіть після бронювання

Найважливіше положення закону полягає в тому, що бронювання не звільняє таких працівників від відповідальності за порушення правил військового обліку. Тобто, навіть якщо особу офіційно працевлаштують на критичному підприємстві, це не означає автоматичне закриття кримінального провадження чи уникнення штрафу.

Згідно з Кримінальним кодексом, ухилення від військової служби або від постановки на облік може каратися позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років (стаття 336), а ухилення від обліку або навчальних зборів — штрафом від 5100 до 8500 грн або виправними роботами до одного року (стаття 337). Тому навіть заброньовані працівники залишаються під ризиком притягнення до відповідальності.

Як діятимуть підприємства під час бронювання

Підприємства, установи та організації, які мають статус критично важливих, отримують право укладати трудові договори з такими військовозобов’язаними на строк до 45 днів. Цей період вважається випробувальним і дозволяє людині привести свої документи у відповідність до вимог законодавства. Якщо порушення буде усунене, працівник може бути заброньований на загальних підставах.

Для роботодавців не передбачено адміністративної чи кримінальної відповідальності за працевлаштування осіб, які перебувають у розшуку або мають порушення обліку. Таким чином, держава створює умови для залучення кваліфікованих кадрів, водночас покладаючи обов’язок на самих працівників узгодити свої документи у визначений термін.

Які зміни внесено до трудового законодавства

Закон вніс зміни до Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Відтепер при прийомі на роботу військовозобов’язаних осіб на критично важливі підприємства строк випробування не може перевищувати 45 календарних днів незалежно від посади.

Крім того, закон дозволяє звільняти таких працівників з ініціативи роботодавця, якщо протягом строку бронювання вони не привели свої військово-облікові документи у відповідність до чинного законодавства. Це положення покликане стимулювати дотримання правил військового обліку навіть у разі тимчасового звільнення від мобілізації.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Верховна Рада дозволила бронювати працівників у розшуку ТЦК на 45 днів.

Share This Article
Щоб бути вільним потрібно знати правду.
Exit mobile version