Міжнародний валютний фонд наполягає на поступовому послабленні курсу гривні та переході до більш гнучкої валютної політики. Про це йдеться у матеріалі Minfin, пише Kreschatic. За словами експертів, Фонд вважає нинішній курс гривні штучно завищеним, що ускладнює макроекономічну стабілізацію та формування резервів.
Український Нацбанк поки дотримується обережної позиції, намагаючись зберегти валютну рівновагу і водночас не допустити різких коливань. Девальвація може підтримати експорт і зменшити дефіцит бюджету, але водночас створює ризики для інфляції та платоспроможності населення. Саме баланс між цими чинниками визначить подальшу позицію регулятора.
Чому МВФ наполягає на зміні валютної політики
У МВФ вважають, що штучне стримування курсу створює викривлення на ринку й гальмує приплив валюти в країну. Гнучкий курс, на думку аналітиків Фонду, допоможе краще реагувати на зовнішні шоки та зменшить потребу у валютних інтервенціях. Крім того, девальвація дозволить підвищити конкурентоспроможність українського експорту.
За даними фінансових інституцій, курс гривні нині підтримується завдяки резервам НБУ, обсяг яких перевищує 40 мільярдів доларів (понад 1,6 трильйона гривень). Проте зростання імпорту та витрати на оборону поступово тиснуть на валютний ринок, що змушує регулятора діяти обережно.
Позиція Нацбанку та можливі сценарії
Національний банк заявляє, що готовий до поступових змін, але не бачить підстав для різкої девальвації. Регулятор підкреслює: головне завдання — збереження цінової стабільності та контроль інфляції, яка вже перевищила 8%. За прогнозами аналітиків, у разі реалізації вимог МВФ гривня може послабитися до рівня 42–43 грн за долар (за поточним курсом).
Фінансові експерти розглядають кілька сценаріїв. Найімовірніший — контрольована девальвація, яка відбуватиметься поступово, без різких стрибків. Другий варіант — частковий перехід до ринкового курсоутворення, що дозволить утримати довіру інвесторів і забезпечити стабільність грошової системи.
Як зміна курсу вплине на українців
Послаблення гривні неминуче призведе до зростання цін на імпортні товари, зокрема пальне, електроніку та ліки. Водночас експортери, аграрії та виробники, орієнтовані на зовнішні ринки, отримають додаткові прибутки. Деякі економісти вважають, що це може навіть позитивно вплинути на зайнятість у виробничих галузях.
Для громадян головним викликом стане адаптація до нових цін і можливе зниження купівельної спроможності. Економісти радять тимчасово утриматися від великих валютних операцій і віддавати перевагу гривневим заощадженням у надійних банках із держгарантіями.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, які зміни очікують працівників через нову систему податків із зарплати у 2026 році.
